Рішення № 80602455, 08.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року Справа № 0440/6266/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018р. ОСОБА_2 звернувся із адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 31.10.2018р., просить:

- визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень Відповідча-1 та Відповідача-2 щодо відмови ОСОБА_2, у застосуванні пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

- визнати протиправними дії суб'єктів владних повноважень Відповідча-1 та Відповідача-2 щодо відмови призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов'язати суб'єктів владних повноважень Відповідча-1 та Відповідача-2 призначити і нарахувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 14.02.2018р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.01.2018р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, у її призначенні йому було відмовлено у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення вказаної пенсії, оскільки період навчання в ПТУ №27 з 01.09.1978р. по 08.06.1982р. не враховується до пільгового стажу за спеціальністю, так як після закінчення навчання позивач не працював за набутою професією. Позивач з таким рішенням про відмову у призначенні пільгової пенсії не погоджується та вважає, що така відмова не ґрунтується на правових підставах та суперечить вимогам Конституції України, оскільки електровоз, на якому позивач працював під землею, також є транспортно-навантажувальною машиною та на зазначену роботу позивача направило училище за набутою спеціальністю. Окрім того, позивач зазначає, що він не згоден з нарахованим пільговим стажем за Списком №1, оскільки пенсійним органом не було зараховано до нього період роботи позивача з 01.06.1981р. по 07.07.1982р. коли останній працював на шахті «Північна» ім. Валявко помічником підземного машиніста електровоза. Також, позивач зазначає, що до його пільгового стажу за Списком №1 повинен бути зарахований період проходження військової служби з 11.11.1982р. по 22.11.1984р., проте позивачеві було зараховано лише 7 місяців, окрім того, позивач вважає, що до його пільгового стажу повинен бути зарахований період проходження строкової військової служби з 11.11.1985р. по 12.11.1986р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язано, зокрема, позивача - надати докази в обґрунтування позовних вимог заявлених до Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з урахуванням того, що відмова у призначені позивачеві пенсії на пільгових умовах оформлена Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; відповідачів-1,2 надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву згідно до вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).

26.11.2018р., на виконання вимог вказаної ухвали, від відповідача-1 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що у зв’язку з ліквідацією підприємства на якому працював позивач та відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006р., управлінням був сформований та направлений на розгляд комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пакет документів щодо підтвердження стажу роботи позивача, за результатом розгляду яких комісією було прийнято рішення про підтвердження для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 лише періодів з 28.06.1982р. по 25.10.1985р. та з 11.01.1985р. по 13.08.1985р. Таким чином, як зазначає відповідач-1, стаж роботи позивача за Списком №1 з урахуванням періоду служби в армії складає 4 роки 11 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання позивача з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. в ПТУ №27 то відповідач-1 вказує на відсутність законних підстав для цього, оскільки після закінчення навчання позивач не працював за набутою спеціальністю «машиніста транспортно-навантажувальних машин» та відповідно до Класифікатора професій України, що діє з 01.10.2015р. по теперішній час та Єдиного класифікатору професій діючого в СРСР професія «машиніст електровозу» та професія «машиніст транспортно-навантажувальних машин» є різними професіями. Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача на шахті «Північна» ім. Валявко помічником підземного машиніста електровозу, то відповідач-1 посилається на те, що вищенаведеним рішенням комісії вказаний період не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 через неповну зайнятість позивача на підземних роботах протягом робочого дня. Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження позивачем строкової військової служби з 11.11.1982р. по 22.11.1984р. то відповідач-1 зазначає, що ним зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період проходження строкової військової служби з 11.11.1982р. по 12.11.1984р. (згідно наявних документів), а отже такі позовні вимоги позивача є безпідставними. Також і відповідач-1 вказує на те, що вимога позивача щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження строкової військової служби з 11.11.1985р. по 12.11.1986р. є незаконною, оскільки позивач проходив строкову військову службу в період з 11.11.1982р. по 22.11.1984р., що підтверджується відповідними документами. Окрім того, відповідач-1 вказує і на те, що призначення пенсії є дискреційними повноваженнями Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17 (а.с.36-39).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв’язку з перебуванням судді Конєвої С.О. з 17.12.2018р. по 04.01.2019р. включно у відпустці, дана адміністративна справа вирішується 08.01.2019р. у відповідності до вимог ст.ст. 241, 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у справі.

В період з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. ОСОБА_2 навчався в Середньому міському професійно-технічному училищі №27 за професією “Машиніст транспортно-навантажувальних машин”, що підтверджується копіями диплому Г №393111 від 07.06.1982р. та довідки ДНЗ «Криворізького центру професійної освіти металургії та машинобудування» (а.с.45,60,105-106).

З 01.09.1981р. по 27.06.1982р. позивач працював на шахті ім. Валявко «Северная» підземним учнем машиніста електровозу повний робочий день, що підтверджується копією довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» №91 від 08.07.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії (а.с.61,94).

З 28.06.1982р. по 25.10.1982р. позивач працював на шахті ім. Валявко «Северная» підземним машиністом електровозу повний робочий день, що підтверджується копією довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» №91 від 08.07.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, копією трудової книжки позивача (а.с.56 (зворот)-59,61,89-90,94).

З 11.11.1982р. по 12.11.1984р. проходив строкову військову службу, що підтверджується копією військового квитка, наявною у справі (а.с. 60 (зворот), 91).

В період з 11.01.1985р. по 13.08.1985р. позивач працював на шахті ім. Валявко «Северная» підземним машиністом транспортно-навантажувальної роботи повний робочий день, що підтверджується копією довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» №91 від 08.07.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, копією трудової книжки позивача (а.с.56 (зворот)-59,61,89-90,94).

16.01.2018р. та 25.04.2018р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявами про призначення пенсії за віком, до якої, зокрема, додав копії військового квитка, диплому, довідку що визначає право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджують періоди роботи, що підтверджується копіями вказаних заяв та розписок-повідомлень, наявними у справі (а.с.44,55(зворот)-56).

Листом №86/03.13-35 від 02.07.2018р. пенсійний орган відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки період навчання в ПТУ №27 з 01.09.1978р. по 08.06.1982р. не враховується до пільгового стажу за спеціальністю, так як після закінчення навчання його було зараховано на роботу не за набутою професією, що підтверджується його копією (а.с.7-8, 50(зворот)-51).

Окрім того, листом №А-11453-18/9 від 01.08.2018р. пенсійний орган додатково повідомив позивача, що оскільки підприємство на якому він працював ліквідовано, то документи були направлені на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні, якою прийнято рішення зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 лише періоди роботи з 26.06.1982р. по 25.10.1982р. та з 11.01.1985р. по 13.08.1985р., а відтак, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 з урахуванням періоду служби в армії складає 4 роки 11 місяців 22 дні (а.с.9-10, 51(зворот)-52).

Вказаний спір виник у зв’язку із незгодою позивача з діями відповідачів щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та зобов’язання відповідачів призначити і нарахувати позивачеві відповідну пенсію.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зобов'язання відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період його навчання у Середньому міському професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і період роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р. та зобов’язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 25.04.2018р. та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно до п. 2 розд. ХV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії – 25.04.2018р. (далі – Закон №1058) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

При цьому, згідно до ч.4 ст.24 Закону №1058 встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, в період навчання позивача діяло Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.1972р. (далі – Положення №590).

Згідно п.109 Положення №590, при призначенні пенсії на пільгових умовах період навчання в професійно-технічному училищі прирівнювалася до роботи, яка слідувала за навчанням.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за №1231/13105 (далі – Постанова №18-1).

Згідно до п.3, п.4 Постанови №18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Комісії створюються, зокрема, при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях.

Пунктом 11 Порядку №18-1 визначено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема, довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

При цьому, п.12 Порядку №18-1 встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, та за умови повного робочого дня на відповідних роботах але не менше 80% робочого часу, а працівникам, які не мають 10-річного стажу роботи за Списком №1, але мають не менше половини вказаного стажу та за наявності необхідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

При цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується відповідними комісіями, створеними при Головних управління Пенсійного фонду України в областях. Окрім того, територіальні управління повинні надавати заявникам допомогу у зборі необхідних документів.

Також, до пільгового стажу роботи зараховується період навчання в професійно-технічному навчальному закладі, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, після проходження навчання в професійно-технічному училищі (у період з 01.09.1978р. по 07.06.1982р.), позивач в період з 08.06.1982р. по 27.06.1982р. та з 28.06.1982р. по 25.10.1982р. працював на шахті ім. Валявко «Северная» підземним учнем машиніста електровозу та машиністом електровозу відповідно повний робочий день, що підтверджується копією довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» №91 від 08.07.2014р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, копією трудової книжки позивача (а.с.56 (зворот)-59,61,89-90,94).

Згідно довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» до довідки №91 від 08.07.2014р. Шахта ім. Валявко була ліквідована 01.08.1996р. на підставі наказу ВО «Кривбасруда» №13 від 29.01.1996р., що підтверджується змістом копії наведеної довідки (а.с.64).

У зв’язку з викладеним, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснювалося відповідною Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та вказаною комісією було прийнято рішення від 22.03.2018р. про підтвердження тільки періодів роботи з 28.06.1982р. по 25.10.1982р. та з 11.01.1985р. по 13.08.1985р. для зарахування до пільгового стажу за Списком №1, що підтверджується його копією (а.с.69-70).

При цьому, вказане рішення не містить обґрунтувань щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду, зокрема, з 08.06.1982р. по 27.06.1982р. (виробнича практика), а у ньому лише зазначено, що нарахування заробітної плати у вказаний період проведено в розмірі меншому ніж середня заробітна плата по Україні, що може свідчити про неповну зайнятість заявника на підземних роботах протягом робочого дня (а.с.69-70).

Також не містить і обґрунтувань щодо причин не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду з 08.06.1982р. по 27.06.1982р. і лист відповідача №86/03.13-35 від 02.07.2018р. щодо призначення пенсії, що підтверджується копією відповідного листа (а.с.7-8).

Окрім того, слід зазначити, що характеристика професії машиніста електровозу під час здійснення технологічного процесу передбачає комплексне виконання робіт, зокрема щодо вивозу вантажу та завозу порожніх вагонів, а, отже, можна зробити висновок, що поняття електровозу та транспортно-навантажувальних машин є тотожними, тому робота позивача за спеціальністю машиніст електровозу відповідає присвоєній позивачеві кваліфікації зазначеній в дипломі про закінчення навчання в професійно-технічному училищі №27.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази, суд приходить до висновку, що за умови того, що позивач після закінчення навчання у професійно-технічному училищі 07.06.1982р. працевлаштувався відповідно до набутих гірничих професій, те, що відбулося зарахування пенсійним органом стажу роботи позивача з 28.06.1982р. по 25.10.1985р. на шахті ім. Валявко «Северная» машиністом електровозу до пільгового стажу, а тому відповідачем безпідставно було відмовлено позивачеві у призначенні пільгової пенсії у зв’язку з не зарахуванням до пільгового стажу роботи періоду навчання позивача у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р.

Отже, при розгляді заяви позивача від 25.04.2018р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем-1 не вчинено дій у межах наданих йому законом повноважень, та не наведено обґрунтованих мотивів та підстав не зарахування спірного періоду роботи позивача до його пільгового стажу.

Також, щодо необхідності обґрунтування пенсійним органом мотивів, з яких ним не зараховано той чи інший період роботи особи зазначено і у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем-1 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи у зв’язку з не зарахуванням до такого стажу періоду його навчання у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р. з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом, наявних в матеріалах справи доказів та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем жодними доказами.

При цьому, є безпідставними посилання відповідача-1 на те, що період навчання позивача в ПТУ №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. не враховується до пільгового стажу за спеціальністю, так як після закінчення навчання його було зараховано на роботу не за набутою професією, оскільки професія, яку здобув позивач (машиніст транспортно-навантажувальної машини) тотожна до професії, яку він займав після навчання (машиніст електровозу).

Також судом відхиляються посилання відповідача-1, викладені у відзиві на позов, щодо причин не зарахування до пільгового стажу позивача роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р., оскільки таких підстав відмова у призначенні позивачеві пенсії, оформлена листом №86/03.13-35 від 02.07.2018р. не містить, а в силу положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши дії пенсійного органу щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи у зв’язку з не зарахуванням до такого стажу періоду його навчання у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у призначенні позивачеві такої пенсії, у зв’язку із не зарахуванням вказаних періодів навчання та роботи, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача-1 щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 порушують права позивача на пенсійне забезпечення, у зв’язку з чим таке порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання їх протиправними.

З урахуванням наведеного, слід зобов’язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період навчання у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р., вийшовши у цій частині за межі позовних вимог позивача, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій відповідача-1 щодо відмови позивачеві в призначенні такої пенсії у зв’язку із не зарахуванням до пільгового стажу роботи позивача вищенаведених періодів та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 5, 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідачів-1,2 призначити і нарахувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб’єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права з урахуванням свободи розсуду суб’єкта владних повноважень та за умови визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а також і зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 період навчання у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р., є саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2018р. (остання заява) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданими до заяви документами та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідачів-1,2 щодо відмови позивачеві у застосуванні пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” виходячи з того, що, у даному випадку, судом надається оцінка діям відповідача-1 суб’єкта владних повноважень щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а тому належним і достатнім способом захисту порушеного права є саме визнання протиправними дій відповідача-1 щодо такої відмови з урахуванням вимог ч.2 ст.2, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується позовних вимог позивача, заявлених до відповідача-2 (Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області), то в даному випадку, позивачеві слід відмовити у їх задоволенні, оскільки судом не встановлено, а з матеріалів справи не вбачається порушення прав та інтересів позивача саме Управлінням Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, при цьому, ухвалою суду від 05.11.2018р. було зобов’язано позивача надати докази в обґрунтування позовних вимог заявлених до Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з урахуванням того, що відмова у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умовах оформлена Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №9 Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому вказані вимоги не підлягають задоволенню за нормами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на те, що період проходження ним строкової військової служби зараховано пенсійним органом до пільгового стажу за Списком №1 в неповному обсязі (7 місяців), оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами про повне зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби (а.с.9-10,41-42,51(зворот)-53).

Окрім того, судом відхиляються посилання позивача на те, що пенсійний орган повинен зарахувати до пільгового стажу позивача період проходження строкової військової служби з 11.11.1985р. по 12.11.1986р., оскільки жодних доказів на підтвердження проходження позивачем військової служби у вказаний період позивачем не додано, натомість матеріали справи свідчать про те, що позивач проходив строкову військову службу у інший період - з 11.11.1982р. по 12.11.1984р. (а.с. 60 (зворот), 91).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №50 від 14.08.2018р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 176 грн. 20 коп. (704,80 грн./2/2) (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Відповідача-2: Управління Пенсійного фонду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 (50057, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) за Списком №1 період навчання у професійно-технічному училищі №27 з 01.09.1978р. по 07.06.1982р. і періоду роботи позивача підземним учнем машиніста електровозу (виробнича практика) з 08.06.1982р. по 27.06.1982р.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (50057, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) від 25.04.2018р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданими до заяви документами та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (50057, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп. (сто сімдесят шість грн. 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва