Рішення № 80602245, 18.03.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1727/18

Провадження № 2-145/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарях Євдокімова В.С., Бут Є.А..

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 до ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «БРСМ- Нафта», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Парком-Транс» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «БРСМ – Нафта» про відшкодування моральної шкоди, спричиненою пожежею на нафтобазі, яка сталася влітку 2015 року. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 08.06.2015 року на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна, будинки 1 та 1а, сталася пожежа, яка тривала понад 10 днів. Наслідком пожежі стало завдання шкоди природному довкіллю зі створенням небезпеки для життя і здоров’я людей. Позивачам, як жителям вказаного регіону, спричинена моральна шкода у вигляді ряду психотравмуючих факторів, пов’язаних із ушкодженням здоров’я, знищенням майна позивачів (а саме городини, яку позивачі вирощували, споживали та частково реалізовували, за що отримували певний дохід). Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 просили стягнути солідарно з ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» на користь кожного, спричинену моральну шкоду у розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що на момент подачі позовної заяви до суду становить 2144448 грн., розмір яких установлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в України, чинному на момент винесення рішення суду.

21.06.2018 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 року справу передано судді Зінченко О.М.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 24.07.2018 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 25.07.2018 року у справі відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, оскільки протиправна поведінка відповідачів зумовила пожежу (як надзвичайну подію) та моральні страждання позивачів. Зазначили, що пожежа на нафтобазі виникла з причин явного недотримання власником нафтобази та іншими відповідачами правил експлуатації таких об’єктів підвищеної небезпеки, оскільки сама нафтобаза експлуатувалась із грубими порушеннями (про що свідчать результати перевірки цього об’єкта), частково не була введена в експлуатацію. Ці обставини протягом всього часу функціонування такого об’єкту та, як наслідок - надзвичайна подія у вигляді пожежі, явило собою очевидну загрозу для життя і здоров’я позивачів та членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, привели до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Внаслідок чого були порушені конституційні права позивачів (право на життя і здоров’я, на екологічну безпеку та довкілля та інші права), а позивачі та члени їх сімей переживали і переживають значні душевні страждання, що проявились у постійному стресі, страхах, тривогах, переживаннях та моральних муках. Наголошували на тому, що моральна шкода, спричинена власником об’єкту підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від доведеності (наявності) вини цього власника чи іншої особи, яка володіє таким об’єктом. Факт отримання таких душевних страждань, наявності самої моральної шкоди та її розмір позивачі та представники позивачів доводили наявними комісійними висновками спеціалістів за результатами психологічного дослідження.

Представник відповідачів ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» ОСОБА_4, ОСОБА_34В в судовому засіданні проти позову заперечили повністю. Зазначили, що подія дійсно мала місце, пожежа відбулась на нафтобазі, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали». Експлуатацію цього об’єкту на час виникнення пожежі здійснював орендар - ТОВ «Парком Транс» відповідно до договору оренди, інші відповідачі на час події не мали відношення до цього об’єкту. Щодо причетності відповідачів до самої події заперечили, оскільки на час судового розгляду вина певних осіб (а тим більше безпосередньо відповідачів, як юридичних осіб) не встановлена та не доведена (немає вироку суду щодо притягнення кого-небудь до відповідальності), а тому позивачі та представники позивачів обрали неправильний шлях захисту своїх прав. Зазначили, що своїми діями відповідачі жодним чином не порушували конституційних прав позивачів та не мали наміру на це. Жодних причинно-наслідкових зв’язків між діями відповідачів та моральною шкодою позивачів не має. Тому, вважали позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а саму позовну заяву - передчасною. Додатково наголосили на тому, що позивачами не доведена наявність моральної шкоди, не надані підтвердження погіршення стану здоров’я чи знищення будь-якого майна.

Представник відповідача ТОВ «БРСМ-Нафта» ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив повністю. Зазначив, що відповідач вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ «БРСМ-НАФТА» безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Доказів причетності ТОВ «БРСМ-НАФТА» до пожежі на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» немає. Також, не має жодного доказу причетності до ТОВ «БРСМ-НАФТА», у якості структурних підприємств, ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Укртрансоіл -2009», ТОВ «Паркомтранс». Зазначив, що ТОВ «БРСМ-НАФТА» не є власником нафтобази, не орендувало вказану нафтобазу, не зберігало нафтопродукти на нафтобазі, ніякої причетності до пожежі немає. Тому, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши отримані докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

08 червня 2015 року близько 17 години 00 хвилин на нафтобазі, власником якої є ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (що підтверджується відповідними документами та визнається відповідачами), що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Південна,1, виникла пожежа, яка тривала до 10 години 20 червня 2015 року, що підтверджується актом про пожежу від 08.06.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Суд приходить до висновку, що подія, яка відбулась з 08.06.2015 року є саме загальновідомим фактом та не підлягає додатковому доказування.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_34 Державної служби України з надзвичайних ситуацій (дані ДСНС України) про пожежу, складений у комісійному порядку повноважними особами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків». Актом про пожежу зафіксовано, що дійсно 8 червня 2015 року на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» о 17 годині розпочалася пожежа, гасіння якої тривало до 10 години 20 червня 2015 року.

Є також копія Розпорядження Кабінету Міністрів України № 583 від 9 червня 2015 року «Про утворення Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 8 червня 2015 року у Київській області». Зі змісту розпорядження вбачається, що в ньому йдеться саме про пожежу на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали».

Наявні протоколи Урядової комісії, про створення якої йшлося у вищевказаному розпорядженні КМУ № 583 від 9 червня 2015 року. Зі змісту протоколів вбачається, що всі вони пов’язувались з фактом вищевказаної пожежі, організаційними заходами по її гасінню та ліквідації і профілактиці наслідків, в т.ч. для природного довкілля.

Також представниками позивачів додана копія звіту Урядової комісії про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали». У Звіті підтверджено статус події пожежі, як надзвичайної ситуації, підтверджено загибель 5 осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17 години 8 червня 2016 року по 10 годину 20 червня 2016 року; зафіксовано що в гасінні пожежі загалом прийняло участь 939 осіб та 117 одиниць спецтехніки; що нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» із-за порушень містобудівного законодавства, правил технічної, пожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно-небезпечний об’єкт, що пожежа мала негативні наслідки для довкілля; що пожежа являла собою загрозу для життя людей кількох населених пунктів із-за близькості нафтобази до військового складу боєприпасів; що такого розвитку подій вдалося уникнути лише внаслідок самовідданих пожежників по гасінню.

Крім того, ОСОБА_34 за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали», який в деталях доповнює висновки Звіту Урядової комісії, підтверджено надзвичайний характер події. У висновку вищезазначеного акту відзначено, що ТОВ «Побутрембудматеріали» являлось власником нафтобази, а ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» експлуатантами нафтобази та зберігачами на ній ПММ і всі троє являються відповідальними за пожежу - надзвичайну подію. Крім того, в зазначеному акті зафіксовані ряд порушень, які були виявлені та стосуються функціонування самої нафтобази та дій окремих осіб.

Під час самої пожежі та після неї відповідними службами проводились дослідження щодо стану екології навколо місця події (проби ґрунту, води, повітря, продуктів) на вміст небезпечних речовин. Так, за результатами дослідження усіх проб ґрунту з території Васильківського району Київської області, здійсненими ДУ «Інститут гігієни медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» встановлено перевищення вмісту бенз(а)пірену (протокол № 4 від 24.06.2015 року, протокол № 5 від 30.06.2015 року). Як вбачається з протоколів, перевищення є у кілька разів, в окремих випадках у десятки разів.

За результатами досліджень проб харчових продуктів, виконаних ДУ «Київський обласний лабораторний центр ДСЕСУ» (протокол від 16.06.2015 року № 014 встановлено - невідповідності вимогам зразків полуниці за вмістом свинцю та кадмію. Ці результати також підтверджені ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва України» (протокол від 22.06.2015 р. № 170.15).

Із приєднаної до листа ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» за № 24.2/2405 від 03.07.2015 року, який направлявся на адресу Державної санітарно-епідеміологічної служби України, копії пояснювальної записки по вищевказаним протоколам, встановлені такі факти. Фахівці лабораторії канцерогенних факторів ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМНУ України» провели дослідження вмісту бенз(а)пірену в наданих Лабораторним центром зразках ґрунту. Проаналізувавши отримані результати можна зазначити наступне. По-перше, в усіх пробах ґрунту, незалежно від глибини досліджуваного зразка, реєструється високі рівні канцерогену, які у кілька разів перевищують нині діючі гігієнічні нормативи (20,0 мкг/кг). По-друге, чітко простежується залежність концентрації від місцезнаходження пункту спостережень по відношенню до вогнища. Якщо на відстані 1 км (с. Крячки, вул. Народна) вміст бенз(а)пірену сягав 280,0 мкг/кг (14 ГДК), то вже на відстані 3,0 км концентрації зменшуються більш ніж у 2 рази. Така тенденція зберігається і далі, досягаючи рівня контрольного пункту на відстані дещо більше за 15 км. По-третє, аналіз даних, отриманих при дослідженні ґрунту на глибині 20 см також свідчить про перевищення ГДК бенз(а)пірену.

При цьому слід звернути увагу, що в зоні, наближеної до центру вогнища, розрив концентрацій, отриманих у верхньому та нижньому шарах ґрунту знаходиться у межах від 1,1 до 1, 6, тоді як на віддалених територіях він вже складає 2,0-3,0-х крайностей.

Такі результати свідчать про незадовільну санітарну ситуацію в районі спостережень. Далі в пояснювальній записці відзначено, що ГДК бенз(а)пірену було обґрунтовано за мікробіологічним критерієм шкідливості встановлених в лабораторних умовах, а також дослівно зроблено наступний висновок : «Таким чином, на підставі аналізу отриманих даних та враховуючи вмісту бенз(а)пірену у полуниці, черешні, а також важких металів, про що повідомлялось раніше, можна дійти наступного висновку. Рівень бенз(а)пірену та важких металів у ґрунтах та овочевій продукції є результатом екстремальної ситуації. Наявність канцерогену у нижніх шарах ґрунту і високий вміст його в зразках ґрунту, відібраних в контрольному пункті вказує на наявність хронічного забруднення в попередні роки. Результати змиву з поверхні ягідної продукції свідчать, що забруднення відбувається за рахунок седиментації шкідливих часточок з повітря, а не є результатом переходу з ґрунту».

Таким чином, з урахуванням результатів дослідження, суд приходить до висновку, що окрім хронічного забруднення ґрунту в районі надзвичайної ситуації мав місце вплив безпосередньо наслідків цієї пожежі у вигляді опадів чорного кольору на території навколо епіцентру події, що призвело до додаткового забруднення харчових продуктів на земельних ділянках та самого ґрунту.

Крім цього, в матеріалах справи міститься протокол випробувань № 0759-Н від 11.08.2015 року Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, яким встановлено, що критичні рівні забруднень продуктами горіння нафтопродуктів встановлено для ґрунтів за показниками сумарного вмісту нормованих бензапіренів та ненормованих поліароматичних вуглеводів, також для ґрунтів характерне перевищення лімітуючи показників вмісту сірки.

В матеріалах справи також міститься Звіт громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України за результатами громадської оцінки впливів на довкілля, внаслідок пожежі на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» в смт. Глеваха Васильківського району. У висновках цього звіту зазначено, що результати незалежного постійного моніторингу якості атмосферного повітря з моменту пожежі до її ліквідації, проведених досліджень зразків ґрунту та грунтових вод свідчать, що забруднення компонентів довкілля за межами території нафтобази, як з моменту виникнення пожежі, так і зі спливом часу до моменту відбору відповідних проб не перевищують фонових показників. Рівні забруднення довкілля, в усіх досліджуваних напрямках не змінились та не завдали будь-яких негативних наслідків у вигляді шкоди довкіллю та/або окремим об’єктам після аварії на нафтобазі та не розповсюдилось за її межі, що у свою чергу не несе додаткової загрози об’єктам довкілля та здоров’ю населення.

За результатами інших досліджень (в матеріалах справи наявна велика кількість актів відбору проб харчових продуктів, повітря та протоколів дослідження проб харчових продуктів до цих актів) перевищення досліджуваних показників не перевищує норми.

Однак, розглядаючи цю цивільну справу (з метою встановлення факту можливого забруднення довкілля як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров’я позивачів) судом береться до уваги Рішення Європейського суду з прав людини «Дземюк проти України». Цим рішенням Європейський суд з прав людини визначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (див. рішення від 9 грудня 1994 року У справі «Лопес Остра проти Іспанії» (Lopez Ostra v. Spain), п. 51, Series А № 303-С, та вищенаведене рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia), пп. 69-70). Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (див. рішення від 2 грудня 2010 року у справі «ОСОБА_35 проти Болгарії» (Ivan Atanasov v. Bulgaria), заява № 12853/03, п. 66). У зв’язку з цим Суд у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України» ((Dubetska and Others v. Ukraine), заява № 30499/03, пп. 110 та 113) встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров’я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.

Оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті (див. рішення від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» (Hardy and Maile v. the United Kingdom), заява № 31965/07, п. 188).

Що стосується погіршення стану здоров’я, то важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Також що стосується загального контексту довкілля, то немає сумнівів в тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на громадське здоров’я загалом та погіршити якість життя особи, але його фактичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісному вираженні; «якість життя», власне, є суб’єктивною характеристикою, яка не піддається точному визначенню (див., mutatis mutandis, рішення від 26 жовтня 2006 року у справі «Лєдяєва та інші проти Росії» (Ledyayeva and Others v. Russia), заяви №№ 53157/99, 53247/99, 53695/00 та 56850/00, п. 90).

Щодо цієї справи суд погоджується з тим, що заявник та його родина могли зазнати негативного впливу відповідного забруднення води. Проте за відсутності прямих доказів фактичної шкоди здоров’ю заявника Суд повинен встановити, чи потенційні загрози довкіллю, спричинені місцем розташування кладовища, були пов’язані з приватним життям та житлом заявника такою мірою, щоб негативно вплинути на «якість його життя» та привести у дію застосування вимог статті 8 Конвенції (див. пункти 78-81).

Щодо безпосередньо факту наявності моральної шкоди, суд погоджується із доводами позовної заяви в частині фізичного болю та страждань, яких позивачі зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я та душевних стражданнях у зв'язку зі знищенням та пошкодженням майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадів, передбачених Конституцією України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 Цивільного кодексу України фізична особа має невід'ємне право на життя. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Цивільного кодексу України фізична особа має право на охорону її здоров'я.

Відповідно до ст. 282 Цивільного кодексу України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного кодексу України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побути, а також права на її збирання та поширення. Відповідно до ч. 2 ст. 293 Цивільного кодексу України діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до нищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 Цивільного кодексу України фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

З матеріалів справи вбачається, що майже всі позивачі є людьми похилого віку, пенсіонерами та інвалідами зі своїми хронічними захворюваннями, а отже подія, яка відбулась на нафтобазі зі всіма проявами та наслідками, вочевидь, негативно вплинула (або могла вплинути) на стан здоров'я позивачів і всі вони мають земельні ділянки, на яких вирощували та продовжують вирощувати для власного споживання сільськогосподарську продукцію і пожежею спричинено пошкодження їхнього майна.

Наявність самої моральної шкоди та розрахунок її розміру обґрунтовується позивачами та представниками позивачів на наявних в матеріалах справи комісійних висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження відносно кожного з позивачів.

Як було встановлено під час судового розгляду в судом першої інстанції, ці висновки були зроблені на підставі документів та інформації, яка була надана спеціалістам замовником (тобто, представниками позивачів). Як зазначив психолог, розрахунки щодо розміру моральної шкоди (за методикою ОСОБА_36) комісія робила за максимальними показниками (прямий умисел винної особи, індивідуально-психологічні особливості потерпілих та інші). Таким чином, розмір моральної шкоди за результатами цих досліджень для всіх позивачів склав 576 мінімальних заробітних плат.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, в тому числі і європейського, суд приходить до висновку, що відповідачі по справі повинні були, визнаючи ступінь своєї відповідальності перед позивачами, самостійно, без відповідного звернення до суду, намагатись мінімізувати збитки, які понесені позивачами та (або) запропонувати допомогу у будь-якому вигляді для вирішення можливих проблем, що стосуються усунення негативних наслідків від даної пожежі.

Натомість, відповідачі, як юридичні особи, які експлуатували джерело підвищеної небезпеки, яким є зазначена нафтобаза, не здійснили жодних дій по мінімізації наслідків, поклавши відповідальність на третіх осіб.

Окрім зазначеного, згідно з умовами договору оренди власник нафтобази ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» брало на себе обов'язок щодо можливих як форс-мажорних обставин під час експлуатації об'єкту так й відшкодування наслідків цих обставин.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Відносини, пов'язані з діяльністю об'єктів підвищеної небезпеки, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 16 ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки», шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об'єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб'єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Як встановлено в судовому засіданні, нафтобаза, на якій відбулась пожежа, є об'єктом підвищеної небезпеки і, хоча, щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних у цій пожежі осіб, наразі, триває судовий розгляд, проте, оскільки у наслідку дій непереборної сили чи умислу потерпілих (позивачів) в судовому засіданні не встановлено, то, з урахуванням ст. 16 ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»,наявність вини для відшкодування моральної шкоди не є обов'язковою умовою.

Як зазначалось раніше, ТОВ «Побутрембудматеріали» є володільцем нафтобази - об'єкта, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01 травня 2015 року між ТОВ «Побутрембудматеріали» (орендодавець) і ТОВ «Парком Транс» (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс-нафтобаза за наведеною вище адресою, відповідно до акта приймання - передачі нерухомого майна, об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.3); строк дії вказаного договору складає 2 роки з моменту передачі об'єкту оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна (пункт 3.2).

Тобто на час виникнення страхового випадку діяв договір оренди.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди на момент передачі орендарю об'єкта оренди останній відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам, які погоджені з місцевими органами влади, введені в експлуатацію державною комісією та придатні для подальшого використання за призначенням.

Згідно з пунктом 6.1.3 договору орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про властивості чи/або недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 6.3.2 договору до обов'язків орендаря віднесено, зокрема забезпечення належного догляду за об'єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об'єкта оренди.

За актом приймання - передачі від 01 травня 2015 року ТОВ «Побутрембудматеріали» передав, а ТОВ «Парком Транс» прийняв цілісний майновий комплекс за вказаною адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об'єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ «Побутрембудматеріали» не зазначив про недоліки об'єкта оренди відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди.

Згідно з паспортом потенційно небезпечного об'єкта «Нафтобаза ТОВ «Побутрембудматеріали» розташованого за наведеною вище адресою, у якому наведено небезпечні технологічні процеси виробництва з небезпечними речовинами та характеристику основних джерел небезпеки підприємства, відповідальною особою за цей об'єкт є ТОВ «Побутрембудматеріали».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.

За змістом пунктів 21, 23 частини 1 статті 20, частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побудрембудматеріали», за результатами яких неодноразово виносилися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Так, за результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об'єкта ОСОБА_36 від 20.05.2015р. № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання 64 заходи та надано термін для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки до 22.07.2015р.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.04.2014 № 284, складеного Васильківським районним відділом ГУ ДНС України у Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при проведенні у період з 14 по 30.04.2014 планової перевірки нафтобази по вул. Південна, 1 у смт Глеваха щодо додержання та виконання ТОВ «Побутрембудматеріали» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України, директору ТОВ «Побутрембудматеріали» запропоновано вжити заходів пожежної безпеки для усунення виявлених порушень.

Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 04.06.2015 КИТгБ № 26132, складеного головним державним інспектором з питань цивільного захисту та техногенної безпеки Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки відносно провідного інженера ТОВ «Побутрембудматеріали» ОСОБА_37, під час перевірки встановлено ряд порушень, допущених при реконструкції об'єкта, що стало підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2015 цю особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з висновком від 18.09.2015 № 11993/15-47 судової пожежно-технічної експертизи за фактом пожежі, що сталася 08.06.2015 на території нафтобази по вул. Південній, 1, у смт Глеваха, Васильківського району Київської області, яка міститься у матеріалах кримінального провадження № 12015110140000881, осередок пожежі знаходився у місці виникнення електричної іскри між однією (з трьох) парою контактів (рухомого і нерухомого) у магнітному пускачі, встановленому у металевій шафі, яка була закріплена на кронштейні пересувного насосного електроагрегату, що знаходився між резервуарами № 90 і № 36, при наявній у цій шафі вибухо-пожежонебезпечної концентрації суміші парів горючої рідини з киснем повітря. Наявність цієї концентрації, здатної до займання, з'явилася після розгерметизації трубопроводу, виконаного із гумотканинного рукава, за допомогою якого до виникнення пожежі здійснювалося перемішування пального, що містилося у резервуарі № 90, і внаслідок розлиття пального на поверхню землі, що витікало із зазначеного резервуара поблизу зазначеного електроагрегату; причиною пожежі послужило вибухове займання утвореної суміші парів горючої рідини, що вилилася з резервуару № 90, з киснем повітря у встановленому за результатами проведення досліджень осередку пожежі.

Згідно з висновком судових експертів за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної, пожежно-технічної експертизи та з безпеки життєдіяльності від 20.04.2016 № 11934/15-46/14796/14797/15-47, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015110140000881, виникнення пожежі на території нафтобази по вул. Південній, 1 у смт Глеваха, Васильківського району, Київської області пов'язано з недотриманням вимог пожежної безпеки, а саме пунктів 1.1-1.3, 9.2 Правил Пожежної безпеки в Україні, пункту 4.6.11 Правил улаштування електроустановок, зокрема відповідними працівниками підприємства.

Вказані обставини, зокрема, встановлені постановою Верховного ОСОБА_25 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 квітня 2018 року у справі №911/3782/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА» Страхування до ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про стягнення коштів.

За змістом частини 2 статті 780 ЦК шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що саме ТОВ «Побутрембудматеріали», як власник нафтобази і володілець джерела підвищеної небезпеки є відповідальною особою за заподіяння моральної шкоди внаслідок пожежі і, оскільки ним не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 ЦПК України ту обставину, що пожежа, яка виникла 08.06.2015 на належному відповідачеві об'єкті підвищеної небезпеки сталася саме внаслідок непереборної сили або умислу потерпілих.

Також, при цьому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, враховує і ту обставину, що постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року в аналогічній справі встановлено ряд фактів, зокрема, щодо наявності самої надзвичайної події, заподіяння моральної шкоди мешканцям прилеглих територій, обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та, зокрема, що винною особою у заподіянні моральної шкоди фізичним особам є саме власник нафтобази - відповідач ТОВ «Побутрембудматеріали».

Відповідно до положень ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини

Виходячи зі змісту зазначеної норми матеріального права, особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За відсутності доказів, підтверджуючих сукупність та взаємопов'язаність дій відповідачів, об'єднаних спільними намірами, немає підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за заподіяну позивачам моральну шкоду.

Підсумовуючи викладене, враховуючи надзвичайний статус зазначеної пожежі, наявність причинного зв'язку її виникнення з системними порушеннями правил протипожежної та техногенної безпеки, допущених власником нафтобази, факт створення реальної загрози життю та здоров'ю людей на значній території від нафтобази, комплексне порушення прав позивачів, завдання шкоди довкіллю, що призвело до спричинення позивачам душевних страждань, тривалого стресу, негативного емоційного фону організації життя позивачів, тому, виходячи з принципів розумності й справедливості та конституційної значимості права кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля, колегія суддів розглядає відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, як соціальну цінність людини, яка має бути закріплена гарантією здійснення фізичними особами такого права та можливістю судового захисту у разі його порушення.

Проте, враховуючи усі докази у справі у їх сукупності, а також обставини, які склалися, характер і обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі, беручи до уваги той факт, що моральна шкода та наявність такої моральної шкоди у конкретної особи є виключно індивідуальним явищем та має бути досліджена та встановлена безпосередньо щодо кожного окремого позивача (з урахуванням характеру, психологічного та емоційного стану в кожному конкретному випадку, а не на підставі матеріалів позовної заяви та анкет-опитувань, які заповнювали позивачі), суд не може погодитися із розрахунками, наведеними у висновках спеціалістів за результатами психологічного дослідження, оскільки ними застосовувались найвищі показники, хоча ці факти досі не встановлені судовими рішеннями, тому заявлений позивачами розмір моральної шкоди не відповідає дійсним, встановленим під час судового розгляду обставинам. При цьому, суд вважає, що з відповідача - ТОВ «Побутрембудматеріали», як власника об'єкта підвищеної небезпеки, на користь кожного з позивачів на відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути по 100 000, 00 гривень, оскільки такий розмір, на думку суду, в достатній мірі відповідає характеру, обсягу та глибині моральних страждань, яких зазнали позивачі.

Тому, з урахуванням всіх обставин, наведених вище, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування позивачам спричиненої моральної шкоди, оскільки доводи позивачів про наявність моральної шкоди внаслідок надзвичайної події, яка сталась в період з 08.06.2015 по 20.06.2015 року на нафтобазі у Васильківському районі, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (08700, Київська обл., Обухівський район, с. Таценки, код ЄДРПОУ 23585115) на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 спричинену моральну шкоду у розмірі по 100000 грн.(сто тисячі гривень) кожному.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_33 з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (08700, Київська обл., Обухівський район, с. Таценки, код ЄДРПОУ 23585115) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі по 8810 грн. 00 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко