Вирок № 80599714, 21.03.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2174/18

№ 1-кп/688/14/19

Вирок

Іменем України

21 березня 2019 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Березюк Н.П.

за участі: секретаря судового засідання Грицак Г.О.,

прокурорів Гончарука В.В., Заремби О.І.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

представника цивільного відповідача ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017240270001536 по обвинуваченню

ОСОБА_5,16травня ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, одруженого, утримуючого двоє малолітніх дітей, приймав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції сектору, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

16 листопада 2017 року близько 18 години обвинувачений ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, рухаючись зі швидкістю близько 39,9-41,8 км/год. по вул. Старокостянтинівське шосе, зі сторони вул. Митрополита Шептицького в напрямку вул. Судилківської у місті Шепетівка Хмельницької області, в порушення вимог п.1.5, п.2.3(б), п.12.2, п.12.3 Правил дорожнього руху України, допустив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, при цьому не врахував дорожньої обстановки у вигляді погіршення умов видимості елементів дороги внаслідок темної пори доби, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проїжджаючи повз магазину «Копійочка», який розташований в районі перехрестя вул. Старокостянтинівське шосе та пров. Карпенка Карого в м. Шепетівка, допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_1 який перетинав проїжджу частину вул. Старокостянтинівське шосе, зліва на право по ходу руху вказаного автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритих переломів діафізів великої та малогомілкової кісток правої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я; забійної рани на поверхні лоба, струсу головного мозку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров’я; садна на тильних поверхнях кистей рук, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав частково, в тому, що травмував потерпілого. Не визнав, що порушив Правила дорожнього руху. Вважає, що цивільний позов прокурора в інтересах ЦРЛ підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що потерпілий створив йому небезпеку для руху. Цивільний позов потерпілого не визнав. Суду показав, що 16 листопада 2017 року близько 18 години, разом з начальником Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3 повертався з смт. Гриців у м. Шепетівку. В’їхавши в місто, рухався по правій крайній смузі для руху по вул. Старокостянтинівське шосе. Побачивши за 70 м. біля узбіччя великогабаритний автомобіль, включив лівий поворот, об’їхав дане авто та повертався в крайню праву смугу для руху. В цей час потерпілий перебігав дорогу, і він правою стороною автомобіля зачепив потерпілого. Зазначив, що це була темна пора доби, він рухався зі швидкістю 40 км/год., потерпілого, який був одягнутий в темний одяг та перебігав дорогу зліва направо, помітив за 30 м., коли він вже був на правій смузі проїжджої частини дороги. Він загальмував, але не зміг уникнути наїзду, вдарив потерпілого правою стороною бампера по гомілці правої ноги. Коли відчув удар, відразу зупинився, потерпілий лежав на землі і говорив, що його болить нога. Приїхала швидка допомога, і вони поїхали в лікарню. Вважає, що рухався з безпечною швидкістю для руху, однак потерпілий створив для нього перешкоду, тому застосував екстрене гальмування. Під час проведення слідчого експерименту вказував, що на узбіччі стояла фура, чому не занесли до протоколу таких даних, йому не відомо. В скоєному кається, просив врахувати, що має на утриманні малолітніх дітей та суворо не карати, а також не позбавляти права керувати транспортними засобами, оскільки це єдиний заробіток.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 16 листопада 2017 року, після 17 години повертався з роботи. Переходив дорогу напроти магазину «Копійочка», оскільки в цій частині дорога освітлена. Пішохідний перехід знаходився далі, метрів за 60, однак він не освітлювався. Він пропустив два автомобіля, які рухалися в сторону м. Хмельницького, а коли підійшов до осьової лінії та зупинився, за 80-100 м. помітив світло фар зі сторони м. Хмельницького, пришвидшив рух, але не біг, думав, що встигне перейти дорогу. Коли вже знаходився в кишені для заїзду транспортних засобів біля магазину «Копійочка», відчув удар. Заперечив показання обвинуваченого, що на узбіччі стояла фура. Зазначив, що біля магазину вулиця була добре освітлена. Від удару автомобіля впав, вдарився лобом голови до бордюру та втратив свідомість. Вказав, що на вулиці було темно, на стовпах горіло світло, видимість була до 150 м., наїзд фактично відбувся в кишені для заїзду автомобілів біля магазину. У нього була вивернута нога, зразу ж зрозумів, що отримав перелом. Мав перелом обох кісток правої гомілки. Не чув, щоб водій гальмував. Прийшов до свідомості перед приїздом швидкої допомоги, однак свідомість була сплутана. Вказав, що обвинувачений кілька разів приходив до нього, просився, він пропонував йому відшкодувати вартість операції, що склала 12000 грн., однак обвинувачений не погодився, запропонував йому 2500 грн. Переходив проїжджу частину дороги не по пішохідному переходу, бо перехід не освітлювався, а завдяки освітленню з магазину, дорога була освітлена, тому переходив дорогу саме у вказаному місці. Просив призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки в місцях обмеження волі таке право йому не знадобиться.

Представник цивільного відповідача та свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показала, що 16 листопада 2017 року близько 18 години поверталась разом з водієм – обвинуваченим ОСОБА_5 з смт. Гриців в м. Шепетівку. Звернула увагу, як водій, рухаючись по вул. Старокостянтинівське шосе об’їхав фуру, що стояла біля узбіччя по ходу руху автомобіля, після чого повертався на свою смугу для руху і вона почула стук. Коли вийшли з автомобіля, потерпілий знаходився в положенні «напівсидячи» напроти магазину, говорив, що його болить нога. Вони посадили потерпілого на лавочку та викликали швидку допомогу. Зазначила, що була суха погода, видимість до 100 метрів, вона спостерігала за дорогою, потерпілого побачила за 20 м., він вже підходив до узбіччя. Обвинувачений, побачивши потерпілого, почав пригальмовувати, зрозумівши, що не зможе уникнути наїзду на потерпілого, застосував екстрене гальмування, на дорозі навіть залишився гальмівний шлях. Вважає, що обвинувачений не порушив Правил дорожнього руху, а потерпілий створив аварійну ситуацію, бо переходив дорогу не по пішохідному переходу та був в темному одязі.

Як представник цивільного відповідача цивільний позов потерпілого не визнала, оскільки потерпілим не доведено, що лікування в кардіології було пов’язане з отриманою травмою внаслідок ДТП. Крім того, вказала, що потерпілим не надано належних доказів щодо втрати ним заробітку, а також не надано доказів, що саме такі лікарські засоби призначалися потерпілому, в наданих копіях чеків не всі суми співпадають. Крім того, просила врахувати, що потерпілий створив аварійну ситуацію для обвинуваченого. В подальшому позов потерпілого не визнала, посилаючись на те, що він пред’явлений до неналежного відповідача, оскільки транспортний засіб, яким керував обвинувачений був забезпечений страховою компанією.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Протоколом огляду місця події від 16 листопада 2017 року та схемою до протоколу встановлено, що місцем вчинення дорожньо-транспортної пригоди є проїжджа частина дороги по вул. Старокостянтинівське шосе в м. Шепетівка, безпосередньо біля магазину «Копійочка». Ширина проїжджої частини становить 14,2 м., по середині дороги проглядається потерта вузька суцільна лінія. Перед магазином «Копійочка» об лаштована кишеня для заїзду автомобільного транспорту шириною 1,7 м., довжиною 17,4 м. В куті кишені, майже напроти вхідних дверей до магазину, на відстані 0,8 м. від бордюру виявлена пляма бурого кольору. На проїжджій частині дороги виявлено два паралельних один одному сліди гальмування коліс. Слід, розташований ближче до магазину, на відстані 1.2 м. від заїзної кишені, має протяжність 10 м., інший - 9 м. Під час огляду місця події вилучено автомобіль НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5

Протоколом огляду місця події від 06 червня 2018 року із схемою до протоколу огляду місця події та фото таблицями, додатково встановлено, що ширина проїжджої частини дороги біля магазину «Копійочка» становить 14,05 м., напроти магазину міститься заїзд в двір багатоповерхових будинків, шириною 4,1 м. Перед магазином в напрямку центру міста знаходиться поворот на праву сторону – на провулок ОСОБА_7, ширина заїзду становить 14,9м. Ширина проїжджої частини дороги по вул. Старокостянтинівське шосе перед вказаним поворотом становить 14,4 м.

За даними спостережень аерологічної станції Шепетівка 16 листопада 2017 року були наступні погодні умови: середньодобова температура повітря становила 1,8 градусів тепла, вологість повітря - 85%, максимальна швидкість вітру – 4м/сек, хмарно, без опадів. Станом на 17 годину температура повітря складала 3,5 градуси тепла, вологість 80%, вітер – 3м/сек., хмарно, без опадів, видимість 9,8 км.

З протоколу огляду речового доказу від 17 листопада 2017 року із фото таблицями, слідує, що при огляді автомобіля марки ВАЗ-21043 д.р.н. ВХ 4403АК, зеленого кольору, виявлено, що на передньому бампері на відстані 50 см. від переднього правого краю на алюмінієвому корпусі наявні механічні пошкодження у вигляді вм’ятини, яка відобразилась на верхній частині бампера, державний номерний знак з правої бокової сторони частково вигнутий, інших пошкоджень не виявлено.

Згідно висновку експерта №578 від 18 грудня 2017 року у ОСОБА_8 мали місце такі тілесні ушкодження: закриті переломи діафізів велико- та малогомілкової кісток правої гомілки. Дані тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого твердого предмета, яким могла бути виступаюча частина кузова автомобіля, що рухався, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я. Забійна рана на поверхні лоба, струс головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета або при падінні та ударі об такий, могли виникнути під час падіння на тупе тверде покриття дороги внаслідок наїзду автомобіля, в строк та при обставинах вказаних в постанові, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що спричиняють короткочасний розлад здоров’я. Садна на тильних поверхнях кистей рук. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета (предметів) або при падінні та ударі об такий, могли виникнути під час падіння на тупе тверде покриття дороги внаслідок наїзду автомобіля, в строк та при обставинах вказаних в постанові, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. В момент первинного контакту автомобіля, що рухався, з тілом ОСОБА_8, останній, ймовірно, знаходився у вертикальному положенні, оберненим правою боковою поверхнею свого тіла до виступаючих частин кузова автомобіля;

Автомобіль, яким керував обвинувачений, на час вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди був технічно справним, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00442-00495-17 від 14 квітня 2017 року.

Згідно висновку експерта №509А від 08 листопада 2017 року встановлено, що рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21043 р.н.з. ВХ 4403АК на час огляду перебували в працездатному стані. Ознак, які б свідчили про несправності досліджених систем, що могли виникнути до моменту ДТП та вплинути на керованість автомобіля не виявлено;

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06 червня 2018 року із фото таблицями, проведеного за участю водія ОСОБА_5, останній повідомив, що 16 листопада 2017 року близько 18 години він разом з ОСОБА_3 повертався з с. Гриців. Проїжджаючи по вул. Старокостянтинівське шосе біля магазину «Копійочка», на проїжджій частині дороги помітив чоловіка, який в темпі швидкої ходи переходив проїжджу частину дороги, а саме знаходився на правій смузі для руху. Він зразу ж загальмував, однак в момент гальмування допустив наїзд на пішохода передньою правою частиною автомобіля, від чого потерпілий впав на дорогу на праву сторону, а він до повної зупинки транспортного засобу, подолав ще певну відстань. Під час проведення слідчого експерименту встановлено, що ОСОБА_5 помітив потерпілого за 57,2 м. до наїзду, а також встановлено, що видимість елементів дороги становила 144,7 м.

З висновку авто-технічної експертизи від 25 червня 2018 року №10.1-0249:18 слідує, що заданому більшому (правому) сліду гальмування коліс автомобіля ВАЗ- 21043 р.н.з. ВХ 4403 АК загальною довжиною 10,0м, відповідає мінімальна швидкість руху вказаного автомобіля близько 39,9- 41,8 км/год. В заданій дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. При заданих слідством обставинах пригоди та вихідних даних, водій автомобіля BA3-21043 р.н.з. ВХ 4403 АК ОСОБА_6 не був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8, шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до наїзду (лінії руху пішохода), з моменту виникнення небезпеки для руху, вказаного у вихідних даних. При заданих обставинах пригоди та вихідних даних, з урахуванням результатів вирішення попередніх запитань, причиною скоєння даної ДТП з технічної точки зору могло бути несвоєчасне прийняття водієм автомобіля ВАЗ- 21043 р.н.з. ВХ 4403 АК ОСОБА_6 мір до гальмування керованого ним транспортного засобу, з моменту виникнення йому небезпеки для руху, що заданий у вихідних даних;

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_9 суду показав, що при проведенні судової авто-технічної експертизи встановлено, що водій рухався зі швидкістю 39-41 км/год. При дослідженні враховуються затрати кінетичної енергії транспортного засобу. Ним взята для дослідження мінімальна швидкість руху 50 км/год. Розрахунки показали, що при такій швидкості у обвинуваченого була технічна можливість зупинити автомобіль. Швидкість автомобіля могла бути і меншою, однак це на результат дослідження не впливає, оскільки, чим менша швидкість, тим більша вірогідність зупинки автомобіля. Зазначив, що розрахунки проводив на підставі вихідних даних наданих слідчим, в т.ч. щодо розташування автомобіля, моменту виникнення небезпеки для руху водія, гальмівного шляху, що склав 10 метрів. Зазначив, що відстань, на якій знаходився автомобіль обвинуваченого від місця наїзду, є більшою ніж зупинний шлях автомобіля, тому причиною дорожньо-транспортною пригоди стало несвоєчасне прийняття мір для гальмування. При дослідженні враховувалося, що пішохід створив небезпеку для руху, однак водій мав технічну можливість уникнути зіткнення відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху. Ствердив, що допущена описка в ухвалі слідчого судді щодо дати вчинення ДТП, яка мала місце 16 листопада 2017 року не вплинула на висновок експерта, оскільки результати висновку базуються на кількісних параметрах даної ДТП, а саме: величина швидкості руху, траєкторія переміщення, відстань, яку подолав пішохід з моменту початку руху до моменту наїзду, видимість, яка була встановлена і задана у вихідних даних, тому в якому місяці сталася ДТП для експертизи не важливо. Пора року теж не має значення, оскільки враховувався стан дорожнього покриття, який згідно вихідних даних був сухим. Зазначив, що при складанні висновку допустив технічну помилку (опечатку), зазначивши швидкість пішохода «спокійна хода», натомість при дослідженні бралася до уваги його швидкість в темпі «швидкої ходи», як для людини даної вікової категорії. Враховувалася відстань, яку подолав пішохід до моменту наїзду 5 метрів.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду №91, складеного 16 листопада 2017 року о 20 годині, у ОСОБА_5 ознак сп’яніння не виявлено.

Статтею 11 КК України визначено, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб’єктом злочину.

Юридичний склад злочину становлять суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторони. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає кримінальну відповідальність особи.

Диспозиція частини 1 ст. 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Так, відповідно до п.1.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР) дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Відповідно до п.2.3. (б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об’їзду перешкоди ( п.12.2., п.12.3. ПДР).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив вимоги п.1.5, п.2.3 (б), 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки при зміні дорожньої обстановки - після виникнення небезпеки для руху, не був достатньо уважним та несвоєчасно прийняв міри до зменшення швидкості руху та зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на потерпілого, завдавши шкоди його здоров’ю, а також матеріальних збитків.

Вищевказані порушення Правил дорожнього руху України, допущенні водієм автомобіля марки BA3-21043, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5, перебувають у прямому причинному зв’язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді заподіяних потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Отже дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України., як порушення Правил дорожнього руху України (п.п.1.5, 2.3 (б), 12.2, 12.3), особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд виходить із загальних засад призначення покарання відповідно до ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винного, його характеристику.

Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_5А, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов'язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. Коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк, передбачає більш м'які види покарання, при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

В судовому засіданні встановлено, що після дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений намагався відшкодувати потерпілому завдані йому матеріальні збитки, що підтверджується показаннями потерпілого у судовому засіданні, однак у зв’язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо розміру такого відшкодування, а також у зв’язку з відмовою потерпілого отримати відшкодування у меншому розмірі, матеріальні збитки обвинуваченим не були відшкодовані. Разом з тим, і обвинувачений, і представник цивільного позивача погодились на відшкодування матеріальних збитків потерпілому у розмірі визначеному рішенням суду.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, є учасником проведення антитерористичної операції, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, згідно висновку органу пробації, виправлення останнього можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить небезпеку для суспільства, вчинив злочин з необережності, при цьому не перебував в стані алкогольного сп’яніння, робота останнього пов’язана із керуванням транспортними засобами і є єдиним джерелом доходу, і приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання не пов’язане з обмеженням волі, у виді виправних робіт, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На переконання суду, покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався, прокурор з відповідним клопотанням до суду не звертався, тому підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу немає.

Вирішуючи цивільний позов прокурора Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шепетівська районна рада, Шепетівська центральна районна лікарня до Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положення ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку із цивільним позовом нормами КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 має право керувати транспортними засобами категорії В, що підтверджується посвідченням водія серії ХМА №243735, виданого 20 грудня 2003 року, прийнятий на роботу водієм Судилківської ДЛВМ, на період тимчасової відсутності або основної щорічної відпустки водія ОСОБА_10, за ним закріплено автомобіль, що підтверджується наказом начальника Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №14 від 18 червня 2013 року та №74 від 31 липня 2017 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО 149243, автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. ВХ 4403 АК належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

Згідно дорожнього листка №213 легкового автомобіля від 16 листопада 2017 року ОСОБА_5 у день скоєння ДТП керував автомобілем марки ВАЗ-21043 д.р.н. ВХ 4403АК.

У зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_1 перебував на лікуванні у травматологічному відділенні Шепетівської ЦРЛ протягом 19 ліжко-днів, з 16 листопада 2017 року по 05 грудня 2017 року, на його лікування установою витрачено 11078,84 грн.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_3 частково визнала позовні вимоги, погодилася відшкодувати половину суми затрат на лікування потерпілого та просила врахувати вину потерпілого у створенні обвинуваченому небезпеки для руху.

Частиною 5 ст.1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Однак, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження що потерпілий ОСОБА_11, переходячи проїжджу частину дороги не по пішохідному переходу, мав свідоме бажання отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки. Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду не застосовуються, якщо шкоди завдано джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин цивільний позов прокурора в інтересах Шепетівської Центральної районної лікарні підлягає задоволенню у повному обсязі, з Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини необхідно стягнути витрати, пов'язані із стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_1 у сумі 11078,84 грн.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_1 до Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно поліса №2899191 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 квітня 2017 року зі строком дії до 15 квітня 2018 року, між Шепетівською районною Державною лікарнею ветеринарної медицини та публічним акціонерним товариством НАСК «ОРАНТА» укладено договір страхування, яким забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. ВХ 4403 АК, що належить Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини, з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров’ю 200000 грн., за шкоду заподіяну майну – 100000 грн.

З матеріалів справи слідує, що потерпілий 24 липня 2018 року звернувся з позовом до Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. 10 вересня 2018 року подав уточнення до позовної заяви та клопотання, у якому просив залучити до участі в справі як відповідача ОСОБА_12 акціонерне товариство НАСК «ОРАНТА», яке залучено до участі в справі ухвалою суду від 10 вересня 2018 року.

У підготовчому засіданні 29 жовтня 2018 року, яке проводилося після повторного автоматизованого розподілу справи, у зв’язку із закінченням повноважень судді, сторона потерпілого надала цивільний позов про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки у новій редакції, змінивши коло відповідачів на Шепетівську районну державну лікарню ветеринарної медицини та ОСОБА_5 За клопотанням сторони захисту ОСОБА_12 акціонерне товариство НАСК «ОРАНТА» залучене до участі як третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Суд першої інстанції має право залучити до участі в справі співвідповідача виключно за клопотанням позивача (ч.1 ст.51 ЦПК України).

Відповідно до висновку ОСОБА_13 Верховного Суду у постанові у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04 липня 2018 року покладання обов’язку відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої обвинуваченим, який перебуває у трудових відносинах із Шепетівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини, є страховик останньої – ОСОБА_12 акціонерне товариство НАСК «ОРАНТА», що залучене до участі в справі як третя особа.

Так, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування відповідно до умов укладеного договору виступає страховик завдавача шкоди.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди такою особою можливе за умови, що згідно з договором страхування або Законом у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Позивач не звертався до страховика відповідача та не отримав відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред’явив вимогу до відповідача.

Оскільки позивачем не надано доказів, що у страховика ПАТ НАСК «ОРАНТА», відповідно до договору страхування чи Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування, поданий ним позов задоволенню не підлягає, що не позбавляє права потерпілого звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв’язку з відмовою в позові витрати на професійну правничу допомогу – покладаються на позивача. Таким чином судові витрати за послуги адвоката в сумі 20000 грн., не підлягають відшкодуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно зі ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки, з відрахуванням на користь держави 20% від заробітку, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шепетівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шепетівська районна рада, Шепетівська центральна районна лікарня до Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити повністю.

Стягнути з Шепетівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (код юридичної особи 00712060, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні,94, 30400) на користь Шепетівської районної державної адміністрації для зарахування в районний бюджет для перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» (р/р 35416055137812 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 24060300) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 11078 (одинадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 84 копійки.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Шепетівської районної Державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1934 (одна тисяча дев’ятсот тридцять чотири) гривні 96 копійок

Арешт накладений на автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. ВХ 4403 АК відповідно до ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року – зняти.

Речовий доказ автомобіль марки BA3-21043 р.н.з. ВХ 4403 АК, який поміщено на територію Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області повернути Шепетівській районній державній лікарні ветеринарної медицини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: