Ухвала суду № 8059937, 26.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-24157/07

                                                                                           К-24395/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.

                                                            Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007 року

у справі № 2-27/5486-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шел-Лайн»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

2. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення в рахунок відшкодування податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шел-Лайн» (далі –позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0004471502/0 від 12 квітня 2007 року та стягнення з Державного бюджету України 3456 грн. в рахунок відшкодування податку на додану вартість.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0004471502/0 від 12 квітня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 993 грн. бюджетного відшкодування та 1 грн. 70 коп. судового збору.

В частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 2 463 грн. відмовлено, оскільки дана сума була зарахована в рахунок майбутніх платежів.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року змінено та викладено резолютивну частину постанови у наступній редакції: «Позов задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0004471502/0 від 12 квітня 2007 року. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шел-Лайн»3456 грн. бюджетного відшкодування. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Шел-Лайн»у відшкодування сплаченого судового збору суму в розмірі 3 грн. 40 коп.»

          Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішення судів попередніх інстанцій та відмову в позові.

Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові також посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Предметом позову є податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2007 року № 0004471502/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3456 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками проведення відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оформленої актом від 11 квітня 2007 року № 2296/15-2/33131561, яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –Закон № 168/97-ВР).

Сума 3456 грн., яка є складовою частиною заявленої до бюджетного відшкодування суми у податковій декларації за лютий 2007 року, складається з таких сум: 993 грн. та 2463 грн.

Відповідач дійшов висновку про те, що сплата постачальникам заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість 2463 грн. та 993 грн. відбулася не в попередньому по відношенню до лютого 2007 року податковому періоді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначаються пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

          Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Аналіз вказаних правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач має право на бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг) у податковому періоді, який передує у часі. Законом не обмежується попередній період місяцем по відношенню до місяця, в якому заявлена сума до бюджетного відшкодування.

Як встановлено в ході розгляду справи, факт сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів на спірні суми підтверджується відповідними платіжними дорученнями та податковими накладними. Отже, позивач дотримався вимог пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР і має право на бюджетне відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість.

Висновок суду першої інстанції стосовно відмови у відшкодуванні позивачу суми 2463 грн. з тих підстав, що вона зарахована в рахунок майбутніх платежів, як встановлено судом апеляційної інстанції, не відповідає дійсності. Доводи про те, що зазначена сума вже була предметом судового розгляду у справі № 2-22/720-2007А відхилено апеляційним судом, оскільки вона була заявлена з інших підстав.

          Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007 року у даній справі такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                                        Голубєва Г.К.

                                        Маринчак Н.Є.

                                                                                Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко