Постанова № 80597819, 21.03.2019, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/171/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (К.Лібкнехта), 128, протягом року до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.183-1 КУпАП не притягувався,

В с т а н о в и в :

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дочки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (не є дитиною з інвалідністю, дитиною, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитиною, яка отримала тяжкі травми), які зобов’язаний сплачувати відповідно до рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року у справі №534/163/17, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців і становить 25021 гривня 25 копійок, станом на 01 лютого 2019 року.

За вказаним фактом начальником Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2019 року №2 за ч.1 ст.183-1 КУпАП.

Після надходження до суду справу про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з урахуванням необхідності належного сповіщення особи про дату, час та місце слухання справи з дотриманням вимог ч.1 ст.277-1 КУпАП, було призначено до розгляду на 06 березня 2019 року.

Про дату, час та місце слухання справи ОСОБА_1 було повідомлено, шляхом направлення на його адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, судової повістки.

При цьому, у зв’язку з відсутністю в суду станом на 06 березня 2019 року відомостей щодо належного сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи судове засідання було відкладено на 21 березня 2019 року.

Про дату, час та місце слухання справи ОСОБА_1 було повідомлено, шляхом направлення на його адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, судової повістки.

Проте, 21 березня 2019 року ОСОБА_1 до суду не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або повідомлень від нього на адресу суду не надходило.

При цьому, станом на 21 березня 2019 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області, з відміткою про отримання судової повістки 05 березня 2019 року, повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення №2 від 19 лютого 2019 року, про що свідчить його підпис у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

При цьому, статтею 221 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.183-1 КУпАП, віднесено до виключної компетенції суду, а статтею 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 відомо, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядається Ананьївським районним судом Одеської області.

Суд також бере до уваги те, що відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет «https://court.gov.ua/fair/» та сайті Ананьївського районного суду Одеської області за адресою в мережі Інтернет «https:// an.od.court.gov.ua /sud1501 /gromadyanam/csz/».

Суд приймає до уваги положення ч.2 ст.38 КУпАП, якою визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Враховуючи викладене, той факт, що ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

При цьому, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст.183-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, частиною 1 статті 183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2019 року №2 вбачається, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дочки – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (не є дитиною з інвалідністю, дитиною, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитиною, яка отримала тяжкі травми), які зобов’язаний сплачувати відповідно до рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року у справі №534/163/17, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців і становить 25021 гривня 25 копійок, станом на 01 лютого 2019 року.

Відомості про обов’язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дочки підтверджуються копією виконавчого листа, виданого на підставі рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі №534/163/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а.с.11).

З копії постанови про прийняття виконавчого провадження серії ВП №53995022, виданої 10 серпня 2017 року державним виконавцем Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 (а.с.14) вбачається, що виконавчий лист №534/163/17, виданий 19 квітня 2017 року Комсомольським міським судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за виконавчим провадженням №53995022 прийнято для примусового виконання.

Суд бере до уваги, що Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 183-1 відповідно до пункту 5 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року.

Частиною 1 розділу II «Прикінцеві положення» зазначеного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім підпункту 3 пункту 4, пунктів 5-7 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та підпунктів 1 і 2 пункту 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності через три місяці з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Зазначений закон було опубліковано у офіційному виданні-газеті «Голос України» від 6 січня 2018 року №4.

Таким чином, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 183-1 7 лютого 2018 року.

При цьому, частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

При цьому, частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналогічні за змістом норми містяться у ч.ч.1, 2 ст.8 КУпАП, якими передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення копії розрахунку заборгованості по аліментам (а.с.16) вбачається, що у період з 30 січня 2017 року по 01 лютого 2019 року (включно) ОСОБА_1 мав сплачувати аліменти на утримання доньки у сумі 798 гривень 50 копійок щомісячно, з січня 2018 року у розмірі 1223 гривні щомісячно, а з січня 2019 року у розмірі 1510 гривень 25 копійок щомісячно. Станом на 1 лютого 2019 року заборгованість по сплаті аліментів складає 25021 гривня 25 копійок.

При цьому, з урахуванням наведеного вище розрахунку сума аліментів, яку ОСОБА_1 мав сплатити за останні шість місяців, що передували складенню відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, складає 7625 гривень 25 копійок (1223 гривні * 5 місяців + 1510 гривень 25 копійок – за січень 2019 року), а у разі обрахунку з моменту набрання чинності статтею 183-1 КУпАП – 14963 гривні 25 копійок (1223 гривні * 11 місяців + 1510 гривень 25 копійок – за січень 2019 року).

З наведеного вбачається, що сума заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь доньки, в будь-якому випадку перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання та дня набуття чинності положеннями ст.183-1 КУпАП.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.183-1 КУпАП, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що раніше до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.183-1 КУпАП він не притягувався, при цьому, дочка ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не є дитиною з інвалідністю, дитиною, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитиною, яка отримала тяжкі травми.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.

З наведеного вбачається, що у 2019 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок (1921 гривні * 0,2 = 384,2 гривні).

Обставин, які відповідно до положень ст.34 КУпАП пом’якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обставин, які б обтяжували вину ОСОБА_1, відповідно до положень ст.35 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, особу гр-на ОСОБА_1 та обставини скоєного ним правопорушення, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність, ступінь вини та майновий стан, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та можливість накладення на нього стягнення в межах санкції ч.1 ст.183-1 КУпАП у вигляді суспільно корисних робіт.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 183-1, 221, 283, 284 КпАП України,-

П о с т а н о в и в :

Визнати громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (К.Лібкнехта), 128, винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Ананьївському районі; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37880348; Банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31217206015022; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ананьївський районний суд Одеської області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_6

Постанова вступає в законну силу „___” __ 20__ року та може бути пред’явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” ____ 20__ року.