Вирок № 80597058, 21.03.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 471/50/19

Номер провадження1-кп/473/144/2019

ЄРДР № 12018150170000390.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України.

ВИРОК

іменем України

"21" березня 2019 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Алдушиної І.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, мешкає за адресою: Миколаївська область, Братський район, село Мирне, вулиця Некрасова, будинок №21, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Компанієць М.В.,

потерпілий юридична особа ТОВ «Білоусвіка – 2007»,

представник потерпілого юридичної особи ТОВ «Білоусівка – 2007» ОСОБА_2В,,

обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

14 грудня 2018 року біля 19 годин 00 хвилин в селі Новоолександрівка Братського району Миколаївської області, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на крадіжку чужого майна, а саме 17 мішків насіння соняшнику, з раніше заготовленими мішками, прибув до території складського приміщення ТОВ «Білоусівка – 2007», яке розташоване за адресою: вулиця Поркуяна, 4/б.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_1, шляхом віджиму та зняття однієї шиферини, через отвір даху проник до складського приміщення ТОВ «Білоусівка – 2007». Продовжуючи свої умисні протиправні дії, направлені на крадіжку чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 викрав 17 мішків насіння соняшнику врожаю 2018 року, в кількості 459 кг вартістю за один кілограм насіння соняшнику 08 гривень 85 копійок, який належав ТОВ «Білоусівка – 2007», спричинивши товариству матеріальний збиток на загальну суму 4062 гривні 15 копійок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив факт скоєння ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та кількістю товарно – матеріальних цінностей, якими він заволодів при викраденні із складського приміщення ТОВ «Білоусівка – 2007», яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Братський район, село Новоолександрівка, вулиця Поркуяна, 4/б, який мав місце 14 грудня 2018 року біля 19 годин 00 хвилин.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з’ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом таємного викрадення майна ТОВ «Білоусівка – 2007», суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна – крадіжка, поєднане з проникненням у приміщення.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку. .

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та відповідно до розділу VI Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його наслідки для потерпілого та інші обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1, наявність пом’якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. ст.75 – 78 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /пункт 1 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування, а.к.п. 6/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 03 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов`язавши обвинуваченого, у відповідності до вимог п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази за кримінальним провадженням: 17 мішків з насінням соняшника, загальною вагою 459 кг, які повернуто ТОВ «Білоусівка – 2007» - залишити ТОВ «Білоусівка – 2007», як законному власнику даних речей.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський