Ухвала суду № 8059671, 21.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-13882/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенко М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                              Патюк А.О.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 у справі № 9/70пн-ад Господарського суду Луганської області

за позовом Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

до приватного підприємства «Корал»

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Антрацитівська ОДПІ звернулась з позовом до приватного підприємства «Корал»про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.03.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007, позов задоволено частково: припинено юридичну особу приватне підприємство «Корал»як таку, що не подає більше одного року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону. В позові про визнання недійсним запису від 04.06.2004 № 04051885ю0010198 про державну реєстрацію приватного підприємства «Корал» відмовлено з підстав не доведення позивачем в судовому процесі факту здійснення державної реєстрації з порушенням закону.

У касаційній скарзі Антрацитівська ОДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили ст.ст. 3, 13, 16, 203, частину 1 ст. 205, частину 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом встановлені, зокрема статями 10, 11 і 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ. В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 № 755-IV (Закон № 755-ІУ), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб’єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону № 755-ІУ юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 38 цього Закону встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Обставини, які згідно вказаної норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на це відмова судом в задоволенні позову в частині визнання недійсним запису від 04.06.2004 № 04051885ю0010198 про державну реєстрацію приватного підприємства «Корал»не відповідає правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, оскільки і цій частині позовних вимог підстави для порушення провадження у адміністративній справі були відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст. 220, 223, частиною 1 ст. 228, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити частково, постанову Господарського суду Луганської області від 12.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 скасувати в частині відмови в позові про визнання недійсним запису від 04.06.2004 № 04051885ю0010198 про державну реєстрацію приватного підприємства «Корал»; провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В іншій частині постанову Господарського суду Луганської області від 12.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна