Ухвала суду № 80596137, 14.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5924/18

Пр. № 2-с/336/6/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

26 листопада 2018 року суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя винесено наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ВФ України» заборгованості зі сплати телекомунікаційних послуг в сумі 11457 85 коп., 176 грн. 20 коп. судового збору.

Боржник звернувся до суду з заявою про скасування наказу, в якій заперечує проти стягнення з нього зазначеної суми, оскільки договір на отримання телекомунікаційних послуг від стягувача він не укладав, йому невідомо, на чому грунтується вказана заборгованість, яка не лише не є безспірною, а взагалі відсутня.

Сторони провадження в силу ст. 171 ЦПК України до суду не викликалися.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наказ підлягає скасуванню, виходячи з таких міркувань.

Право боржника звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу внормовано статтею 170 ЦПК України, яка встановлює п’ятнадцятиденний строк для такого звернення, перебіг якого починається з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів.

Наслідки пропуску цього строку, що зводяться до повернення заяви, якщо суд за заявою особи не знайде підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування наказу, передбачені статтею 170 ЦПК України.

Вирішуючи питання про долю заяви ОСОБА_1, суд виходить з того, що початок строку для подання заяви про скасування судового наказу починається від дня, коли особа отримала копію наказу та доданих до неї документів.

Між тим матеріали справи не містять відомостей про отримання боржником в цьому провадженні вказаних документів, на відміну від стягувача, який отримав копію судового наказу 19 грудня 2018 року (а. с. 31); а в якості додатку до заяви про скасування наказу ОСОБА_1 долучає вилучений з Єдиного державного реєстру судових рішень оспорюваний наказ.

За вказаних обставин суд вважає, що встановлений законом строк для звернення заявником не пропущений, тому не вбачає підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 171 ЦПК України.

Вирішуючи заяву по суті, суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює стягувачу його право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З наведеного положення цивільного процесуального закону випливає, що наказ, заяву про скасування якого подано боржником, підлягає скасуванню, якщо відсутні підстави для повернення цієї заяви.

Оскільки підстав для повернення заяви, встановлених законом, немає, з правовідносин сторін вбачається спір про право, судовий наказ належить скасуванню.

При цьому суддя вважає за необхідне порекомендувати стягувачу звернутися до суду з заявою за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 171, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Наказ судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ВФ України» заборгованості зі сплати телекомунікаційних послуг в сумі 11457 85 коп., 176 грн. 20 коп. судового збору скасувати.

Роз’яснити стягувачу право звернення з вимогами до боржника в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива