Ухвала суду № 80590785, 20.03.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2019 р. Справа № 914/295/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши заяву

Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни

про забезпечення позову

у справі № 914/295/19

за позовом Мачеус Оксани Василівни

до відповідача-1 Львівської міської ради

до відповідача-2 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

про визнання права на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 481,1 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Львів, площа Ринок, будинок 38, шляхом його викупу; визнання незаконною та скасування підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524

ВСТАНОВИВ

15.02.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни до відповідача-1 Львівської міської ради, до відповідача-2 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання права на приватизацію нежитлового приміщення загальною площею 481,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Львів, площа Ринок, будинок 38, шляхом його викупу; визнання незаконною та скасування підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій Фізична особа-підприємець Мачеус Оксана Василівна просила суд накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 481,10 кв. м; заборонити Львівській міській раді, Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вчиняти дії щодо розпорядження об'єктом нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 481,10 кв. м, що розташоване у будівлі №38 на площі Ринок у місті Львові; зупинити дію підпункту 1.3 пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 07.06.2018 № 3524 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова на площі Ринок, 12, площі Ринок, 13, площі Ринок, 38, вул. Варшавській, 1, вул. Тернопільській, 1-а, вул. Б. Хмельницького, 146, пл. Святого Теодора, 11, вул. Замарстинівській, 41, вул. Героїв Майдану, 28, вул. Жовківській, 47-а, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні; зупинити проведення електронного аукціону.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Мороз Н.В.) від 18.02.2019р. заяву про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни від 15.02.2019р. було повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Мороз Н.В.) від 20.02.2019р. позовну заяву було залишено без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення виявлених недоліків.

18.03.2019р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№761/19), до якої Фізичною особою-підприємцем Мачеус Оксаною Василівною долучено заяву про забезпечення позову з долученими до неї додатками.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019р., враховуючи те, що суддя Мороз Н.В. з 18.03.2019р. перебуває у відпустці, заяву (вх.№761/19 від 18.03.2019р.) про забезпечення позову було передано для розгляду судді Петрашко М.М.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 481,10 кв. м, а саме приміщення підвалу (під індексами від I до XVI) площею 209,8 кв. м; приміщення першого поверху (під індексами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-5', 3-6, 3-7, 3-8) площею 207,0 кв. м; приміщення другого поверху (під індексами від 9 до 15) площею 64,3 кв.м., що розташоване у будівлі №38 на площі Ринок у місті Львові.

Також у заяві про забезпечення позову Фізична особа-підприємець Мачеус Оксана Василівна просить розглянути заяву за участю представника позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, частиною 3 та 4 ст.140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Однак, враховуючи викладені у заяві обставини та подані до заяви докази, суд не вбачає необхідності викликати позивача та призначати розгляд заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статтею 139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4)захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В ухвалі суду від 18.02.2019 р. (суддя Мороз Н.В.), якою заяву про забезпечення позову повернуто заявнику, було вказано, зокрема, що заява не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

У поданій 18.03.2019 р. заяві (вх.№761/19) про забезпечення позову позивач зазначає, що у порядку пропозиції зустрічного забезпечення позивач просить його не застосовувати, а у випадку неможливості цього - застосувати заходи не фінансового (неекономічного) забезпечення.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.141 Господарського процесуального кодексуУкраїни, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити ймовірність завдання збитків відповідачу.

У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Отже, на заявника (позивача) покладено обов'язок надати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, як вбачається із поданих матеріалів, відповідно до наказу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 12.02.2019р. №22, затверджено протокол про результати електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації за адресою: м.Львів, пл. Ринок, 38. У пункті 2 наказу зазначено, зокрема, приватизувати шляхом викупу об'єкт малої приватизації комунальної власності - нежитлове приміщення за адресою: м.Львів, площа Ринок, 38 (підвал, 1-ий та 2-ий поверхи, загальною площею 481,1 кв. м) ТзОВ «Крімсон Корп».

Також, як вбачається із поданих матеріалів, 06.03.2019р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ТзОВ «Крімсон Корп» укладено договір купівлі-продажу вищенаведеного об'єкта нерухомого майна шляхом викупу.

Таким чином, за наведених вище обставин та з метою уникнення можливих потенційних збитків та інших ризиків у зв'язку з накладенням арешту на нерухоме майно, про яке зазначено вище, вимога п.6 ч.1 ст. 139 ГПК України стосовно надання пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, є у даному випадку обов'язковою та не може розцінюватись як невиправдано формалізованою, як про це зазначає заявник у своїй заяві.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник зазначає, що у випадку необхідності слід застосувати зустрічне забезпечення не фінансового характеру.

Однак, при цьому позивачем не запропоновано конкретного заходу зустрічного забезпечення, передбаченого ст.141 Господарського процесуального кодексу України, який би був співмірним із заходами забезпечення позову та міг би усунути можливі потенційні збитки та інші ризики, пов'язані із забезпеченням позову.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Повернути Фізичній особі-підприємцю Мачеус Оксані Василівні заяву про забезпечення позову (вх.№761/19 від 18.03.2019р.) у справі № 914/295/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.