Рішення № 80582702, 20.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/871/18

Провадження № 2/344/869/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

20 березня2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення на користь позивача сплаченої вартості договору в сумі 15540,00 грн., пені в розмірі 10567,20 грн., а також сплачених відсотків за кредитними договорами в сумі 2703,96 грн., вартості довідки з банку в розмірі 200,00 грн. та 2000,00 грн. моральної шкоди, а також покласти судові витрати на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав заяву в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.

Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні відносини, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

14.07.2017 року між сторонами укладено Договір на надання послуг з виготовлення та монтажу вікон та дверей з ПВХ, МДФ-матеріалів, індивідуальний номер замовлення NS-91 (а.с.5-8).

Згідно до рахунку №14/07 від 14.07.2017 року позивач оплатив відповідачу всю суму, обумовлену в договорі в розмірі 15540,00 грн. (а.с.10).

Проте відповідач покладені на нього за договором обов’язки не виконав взагалі.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) зобов’язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав зобов’язання, сплативши відповідачу кошти за договором, однак відповідач своїх обов’язків не виконав.

У відповідності до вимог п.4.2 Договору при невиконання п. 3.4 Договору, виконавець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 1% від вартості Договору за кожен робочий день.

Оскільки після звернення до суду жодних інших розрахунків не надходило, позивач не прохав про збільшення розміру позивних вимог чи здійснення судом розрахунку на день постановлення рішення, то судом приймається до уваги наданий стороною позивача розрахунок, який долучено до матеріалів справи.

За відсутності будь-яких інших доказів по справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та встановив розмір заборгованості, виходячи з розрахунку позивача, який станом на 23.01.2018 року становить: 15540,00 грн. – сума за Договором, сплачена позивачем за ненадані послуги і роботи відповідача; 10567,20 грн. пені за невиконання відповідачем п. 3.4 Договору, які виконавець зобов’язаний сплатити у розмірі 1% від вартості Договору за кожен робочий день згідно до п. 4.2 Договору (за 68 днів).

Окрім того судом приймається до уваги та обставина, що не маючи власних готівкових коштів для оплати за договором позивач був змушений отримати 14.07.2017 року кредит в сумі 10000,00 грн. та 5540,00 грн (а.с.9) та оплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 2703,96 грн.

Оскільки позивачем надано докази про сплату 200,00 грн. за отримання довідок у банку – то в цій частині позов також підлягає до задоволення.

Щодо розміру моральної шкоди, то слід вказати на таке.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач оцінює свої моральні страждання в 2000 грн., але достатніх доказів для висновку суду про такий розмір завданої йому моральної шкоди суду не надав.

З урахуванням вимог розумності, справедливості, співмірності, суд вважає, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов’язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ( ІПН –НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), на користь ОСОБА_1, 29.05.1988р.н., ІПН-3229115996, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) сплачену вартість договору №91 від 14.07.2017р. в сумі 15 540 грн., пеню в розмірі 10567, 20 грн., суму сплачених відсотків за кредитними договорами №17071410479322, №17071410479562 від 14.07.2017року в сумі 2 703, 96 грн., витрати понесені на отримання довідки з банку в розмірі 200,00 грн. та 500грн. моральної шкоди.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ( ІПН –НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача: 31211256026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В решті вимог позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК УКраїни, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В.Шамотайло