Постанова № 8058185, 04.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року № 22а-14700/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) на постанову господарського суду Тернопільської області від 27 серпня 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» (далі ДП «Ковалівський спиртовий завод») до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) (далі-Бучацька МДПІ Монастириське відділення ), Управління Державного казначейства України у Тернопільській області (далі-УДКУ у Тернопільській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001541500/0 від 26.05.2008 року та зобовязання відшкодувати ПДВ в сумі 12625,00 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

02 червня 2008 року позивач - ДП «Ковалівський спиртовий завод» звернувся у господарський суд Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача - Бучацької МДПІ (Монастириське відділення) та УДКУ у Тернопільській області. У позовній заяві просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001541500/0 від 26.05.2008 року та зобовязання відшкодувати ПДВ в сумі 12625,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилались на те, що ДП «Ковалівський спиртовий завод», відвантажувало ФГЕС за зовнішньоекономічним контрактом ЗАТ «3авод Молдавизолит» і у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» одержало право на податковий кредит, тобто на відшкодування податку на додану вартість підприємству з державного бюджету на загальну суму 12625 грн. 00 коп.

Податковим повідомленням рішенням Бучацької МДПІ (Монастириське відділення) № 0001541500/0 від 26.05.2008 року винесеним на підставі акту перевірки Бучацької МДПІ (Монастириське відділення) № 139-15/00375059 від 19.05.2008 року ДП «Ковалівський спиртовий завод» занижено податкові зобовязання з ПДВ за лютий 2008 року на суму 12625 грн. 00 коп. у звязку з порушенням ДП « Ковалівський спиртовий завод » ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України та п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 та п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість».

Постановою господарського суду Тернопільської області від 27 серпня 2008 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення №0001541500/0 від 26.05.2008 року, прийняте Бучацькою МДПІ (Монастириське відділення) щодо зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість підприємству з державного бюджету на загальну суму 12625 грн. 00 коп. заявленого ДП «Ковалівський спиртовий завод» у березні 2008 року. Зобовязано Бучацьку МДПІ (Монастириське відділення) на протязі пяти робочих днів після одержання остаточного рішення в адміністративній справі №7а/87-2286 відшкодувати з врахуванням даного рішення на розрахунковий рахунок ДП «Ковалівський спиртовий завод» 12625 грн. податку на додану вартість.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Бучацька МДПІ (Монастириське відділення) оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 27 серпня 2008 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ході дослідження правочину-Контракту від 24.01.2008р., укладеного Тернопільським обласним об'єднанням «Тернопільспирт» і ЗАТ «Завод Молдавизолит» і договору комісії до нього №03-01-2/7к від.24.01.2008р., укладеного між Тернопільським обласним об'єднанням «Тернопільспирт» та ДП «Ковалівський спиртовий завод» - встановлено факт його нікчемності, а тому даний правочин є недійсним і його недійсність встановлена законом.

За вказаною операцією з поставки спирту етилового в порушення пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Ковалівський спиртовий завод» у податковій декларації за лютий 2008 року занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 12625 грн. ПДВ (неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ для оподаткування транспортних операцій). Надалі, у податковій декларації за березень 2008 року позивач надав даній нормі статусу бюджетного відшкодування. Бучацька МДПІ (Монастириське відділення) приймаючи податкове повідомлення-рішення №0001541500/0 від 26.05.2008 року виключила зазначенні 12625,00 грн. зі складу бюджетного відшкодування.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Гладиш А.С. вимоги апеляційної скарги підтримав, надав пояснення та просить скасувати оскаржуване рішення.

Інші о соби які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з наступного, що підставою для відшкодування податку на додану вартість, відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.2.2 п.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість є податкова декларація, оформлена у відповідності до «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженої відповідно наказом ДПА №166 від 30.05.1997 року.

Матеріалами справи доведено, що ДП «Ковалівський спиртовий завод» здійснило в лютому 2008 року експортну операцію, а тому правомірно, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», застосувало нульову ставку податку, оскільки з даної операції у підприємства в лютому місяці 2008 року не виникло зобовязань по податку на додану вартість, у звязку з чим податковою інспекцією безпідставно донараховано платнику податкового зобовязання в сумі 12625.00 грн. та зменшено на дану суму бюджетне відшкодування заявлене до відшкодування на рахунок банку в березні 2008 року.

Крім того, акт документальної перевірки №139-15/00375059 від 19.05.2008 року, на підставі якого прийнято спірне рішення, не може бути носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, оскільки містить інформацію яка не була предметом перевірки, що є не допустимим відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 Порядку проведення перевірки.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач ДП «Ковалівський спиртовий завод» відвантажувало ФРЕС за зовнішньоекономічним контрактом ЗАТ «Завод Молдавизолит» і у відповідності Закону України «Про податок на додану вартість» одержало право на податковий кредит, тобто на відшкодування податку на додану вартість підприємству з державного бюджету на загальну суму 12625.00 гривень.

Бучацькою МДПІ (Монастириське відділення) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001541500/0 від 26.05.2008 року, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість ДП «Ковалівський спиртовий завод» з державного бюджету на загальну суму 12625 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції безпідставно відкинув доводи відповідача про те, що Придністровська Молдавська Республіка є невизнаною країною, з якою Україна не укладала жодної міжнародної угоди, а відтак державна реєстрація закордонного отримувача товару у вказаній самопроголошеній республіці не має юридичної сили.

Відповідно до ст..203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України правочий є недійсним (нікчемний правочин), якщо на момент його вчинення стороню (сторонами) недодержано вимоги, зокрема ч.2 ст. 203 ЦК України.

Суд першої інстанції не врахував, що встановлена обставина, а саме те, що стороною правочину Контракту № 03-01-2/6 від 27 січня 2007 року-ЗАТ «Завод Молдавизолит» не була офіційно зареєстрована у визнаній світовою спільнотою, зокрема державою Україна, державі, свідчить про те, що така сторона правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З огляду на це, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач Бучацька МДПІ зробила правильний висновок про нікчемність вище вказаного правочину, та за результатами проведеної перевірки, що позивач не мав правових підстав для застосування бюджетного відшкодування, а тому податковим органом правомірно податковим повідомленням-рішенням було виключено зазначену суму зі складу бюджетного відшкодування

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що Бучацька МДПІ, встановивши факт порушення податкового законодавства із сторони позивача, правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими являються і дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) задовольнити, а постанову господарського суду Тернопільської області від 27 серпня 2008 року по адміністративній справі №7а/87/-2286 скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 09.02.2010 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді С.П. Нос

Р.М. Шавель