Ухвала суду № 80578882, 26.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9660/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., при секретарі Саницькій Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник Марини Олександрівни про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів,-

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Колесник Марини Олександрівни про накладення арешту на майно - земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1400751380000, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 з часткою ј, ОСОБА_3 з часткою ј та ОСОБА_4 з часткою Ѕ, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися (користуватися) таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше та визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12018000000000420 від 11.07.2018 року шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об'єкту нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1400751380000, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 з часткою ј, ОСОБА_3 з часткою ј та ОСОБА_4 з часткою Ѕ, та на яку накладено арешт. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901) та уповноважених ним осіб, стосовно об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1400751380000, яка на праві приватної спільної частково власності належить ОСОБА_2 з часткою ј, ОСОБА_3 з часткою ј та ОСОБА_4 з часткою Ѕ.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 11.07.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018000000000420 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Підставою внесення до ЄРДР відомостей про вказане кримінальне правопорушення послугували матеріали Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - ДЗЕ НП України) про виявлені злочинні дії службових осіб Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві), вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Так, відповідно до п. 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Разом із цим, в ході досудового розслідування встановлено, що в період жовтня-листопада 2017 року, службові особи ГУ Держгеодастру у м. Києві, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, без наявності на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Кондукторська, 24, житлового будинку із зареєстрованим правом власності на нього, на підставі заяви нібито власників такого житлового будинку, присвоїли кадастровий номер такій земельній ділянці НОМЕР_2 як такій, на якій нібито знаходиться житловий будинок, що не відповідало дійсності та послугувало підставою для передачі цієї земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 (1/4), ОСОБА_2 (1/4) і ОСОБА_4 (1/2).

Зазначена земельна ділянка в Департаменті земельних ресурсів обліковувалась за - ОСОБА_5 (обліковий код - НОМЕР_3) за адресою: АДРЕСА_1

В травні 2015 року за поданням 3-ох осіб, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, було отримано завдання на проектування і було розроблено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. (справа П-9519).

Документація розроблена на підставі п. 3 перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр»: «3. Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння».

Документацію розробляла ФОП ОСОБА_7, відповідно до доданих матеріалах якої видно, що фактично житлового будинку на зазначеній земельній ділянці не існує.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 ЗУ «Про землеустрій» у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (2768-14) (у випадках, передбачених законом).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

Таким чином, при розробці технічної документації ФОП ОСОБА_7, діючи за попередньою злочинною змовою із групою осіб, достовірно знаючи що право власності на приміщення не зареєстровано, нанесла на план, межі житлового будинку якого фактично не існує, і, використовуючи родинні зв'язки із посадовою особою ГУ Держгеокадастру в м. Києві, здійснила реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 в державному земельному кадастрі, внаслідок чого вказану земельну ділянку передано у приватну спільну часткову власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6

23.07.2018 року проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, під час проведення якого встановлено, що на ній відсутні будь які житлові будинки .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1400751380000, на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 з часткою ј, ОСОБА_3 з часткою ј та ОСОБА_4 з часткою Ѕ.

24.01.2019 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор вказує, що на цей час виникла необхідність у збереженні речового доказу у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1400751380000, шляхом накладення на неї арешту із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаною земельною ділянкою.

Також прокурор зазначає, що передача на зберігання майна ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неможливою без шкоди для кримінального провадження, оскільки дані фізичні особи незаконно заволоділи вказаною земельною ділянкою, зазначеною вище.

Прокурор вказує, що досудовим розслідуванням вичерпано процесуальні можливості щодо передачі майна, визнаного речовим доказом, на відповідальне зберігання з метою його збереження, а тому, з огляду на зазначене вище та відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є необхідність у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на нерухоме майно з подальшою передачею зазначених речових доказів в управління (реалізацію).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, прокурор зазначає, що зазначене вище майно, яке визнано речовим доказом та на яке планується накласти арешт, потребує спеціальних заходів з управління ним, спрямованих на його збереження та запобігання неправомірному використанню тощо. Вирішення цих питань можливе лише з повноваженнями, наданими Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

У клопотанні, сторона кримінального провадження просить слідчого суддю розглядати клопотання без виклику власників зазначеного майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

24.01.2019 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018000000000420.

З огляду на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та накладення арешту на нежитлове приміщенням площею 113,79 м2, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 (літ. А).

В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, в зв'язку з передчасним заявленням та необґрунтованістю.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1400751380000, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2 з часткою ј, ОСОБА_3 з часткою ј та ОСОБА_4 з часткою Ѕ, із забороною відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися (користуватися) таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г. О. Матійчук