Постанова № 80577584, 20.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

20 березня 2019 року

м. Черкаси

справа № 711/6289/18

провадження № 22-ц/793/36/19

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області; Пенсійний фонд України;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2018 року (постановлену в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси 29 жовтня 2018 року під головуванням судді Демчика Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Пенсійного фонду України про дискримінацію.

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про дискримінацію. Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2017 року він звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноважений Верховної ради України з прав людини про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року його позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України № 213-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області; зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року; стягнуто із Звенигородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь позивача суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу без урахування обов'язкових платежів та зборів. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року рішення окружного суду від 07 лютого 2018 року залишене без змін. З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 вважає, що рішенням адміністративних судів встановлено факт його дискримінації з боку роботодавця та незастосування принципу рівного ставлення до працівників під час виконання ними своїх трудових обов'язків.

Просив визнати дискримінацією ОСОБА_1дії голови правління Пенсійного фонду України та начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які були вчинені ними станом на 30 липня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.

Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява ОСОБА_1 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 серпня 2018 року залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам статті 185 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подачу позовної заяви. Крім того, зазначено ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, оскільки встановлено, що позовні вимоги не випливають із трудових відносин, а тому під час подачі позову позивач повинен сплатити судовий збір. Так як вимоги ухвали від 02 серпня 2018 року виконані не були, тому позовна заява була визнана не поданою та повернута позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси 29 жовтня 2018 року як незаконну, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала про повернення позовної заяви суперечить положенню статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нормам Конституції і процесуальному закону та обмежено його право доступу до правосуддя.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Пенсійний фонд України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою. На думку представника Пенсійного фонду України суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав щодо звільнення позивача від сплати судового збору і доводи, наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Цією ж ухвалою витребувано з Придніпровського районного суду м. Черкаси матеріали цивільної справи № 711/6289/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Пенсійного фонду України про дискримінацію. Згідно відповіді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2018 року, районний суд позбавлений можливості направити матеріали вищезазначеної цивільної справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, оскільки 02 листопада 2018 року дана справа направлена до Касаційного суду України в зв'язку з подачею ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 20 серпня 2018 року. Оскільки судом касаційної інстанції було витребувано матеріали цивільної справи № 711/6289/18, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 22 листопада 2018 року зупинив провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2018 року, до перегляду ухвали апеляційного суду Черкаської області від 20 серпня 2018 року в порядку касаційного провадження. 11 березня 2019 року матеріали вищевказаної справи направлені Придніпровським районним судом м. Черкаси до суду апеляційної інстанції для поновлення апеляційного провадження, оскільки касаційний розгляд скарги ОСОБА_1 відбувся і матеріали справи повернулися до районного суду.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 березня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено в письмовому провадженні, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка входить до переліку ухвал, зазначених у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Підстав для застосування положень ч.3 ст.369 ЦПК України встановлено не було. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про дискримінацію. Залишаючи без руху подану позовну заяву, суд в своїй ухвалі від 02 серпня 2018 року зазначив про те, що позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви. Позивачу надано строк для усунення недоліків, і оскільки такі недоліки усунуто не було, позовну заяву визнано не поданою та повернуто.

Крім того, даною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору.

2. Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною 2 ст. 352 ЦПК України передбачено, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках статтею 353 цього Кодексу.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд Черкаської області, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушено норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог , викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивач не сплатив суму судового збору та зазначено, що позовні вимоги не випливають із трудових відносин, тому судовий збір сплачується за подачу позову.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вважав, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений законом строк.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету» («Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), виключно відповідно до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 187 ЦПК України регулює питання відкриття провадження у справі і не передбачає оцінення доказів на вказаній стадії судового розгляду.

Поза увагою суду залишено те, що визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів суд вирішує під час підготовчого провадження на підставі вимог ст. 189 ЦПК України.

Крім того, остаточне оцінення доказів по справі проводиться при постановленні рішення.

Проте суд першої інстанції в порушення вказаних вимог закону, на стадії прийняття позовної заяви оцінив докази і прийшов до висновку, що спір не випливає із трудових правовідносин.

Як вбачається з позовної заяви, предметом даного позову хоч і є дискримінація, однак вказана вимога обґрунтована тим, що вона завдана внаслідок порушення трудових прав позивача, тобто витікає із порушених трудових прав.

Такі висновки суду першої інстанції є передчасними.

Стягнення судових витрат можливе при постановленні судового рішення ( ст. 176 ЦПК України).

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

З врахуванням викладеного ухвалу судді не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2018 року у справі за позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Пенсійного фонду України про дискримінацію - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2019 року.