Рішення № 80573936, 20.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 березня 2019 р. № 520/1856/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук'яненко М.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61075) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м. Харків, 61082) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ідентифікаційний код юридичної особи: 41248021, щодо призупинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з вересня 2018 року;

- зобов’язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, ідентифікаційний код юридичної особи: 41248021, поновити нарахування та виплату пенсії з моменту припинення - з вересня 2018 року ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати;

- присудити на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку із проведенням антитерористичної операції ОСОБА_1 переїхала до м. Харків, де Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Жовтневого району м. Харкова 27.11.2014 позивача постановлено на облік як внутрішньо переміщену особу. 25 вересня 2015 року діти позивача придбали квартиру у місті Харків, у зв'язку із чим, позивач змінила і зареєструвала місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_2. 13 вересня 2018 року позивач звернулась до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про зазначення причин не виплати пенсії за віком з вересня 2018 року, та з проханням відновити пенсійні виплати. Листом від 25.09.2018 №13468/46-02-03 відповідач повідомив позивача, що її електронна пенсійна справа знаходиться на обліку в управлінні з 01.03.2016. В матеріалах пенсійної справи наявна довідка управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району м. Харкова про зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб у зв’язку з реєстрацією в м. Харків. З вересня 2018 року пенсію призупинено відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365. Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись до управління та надати довідку про взяття на облік до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб або рішення управління праці та соціального захисту населення про відмову в видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 14.03.19 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до наявних в пенсійній справі документів, ОСОБА_1 з 01.08.2014 перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та мала статус внутрішньо переміщеної особи №6331001034 від 27.11.2014. Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради № 02-26/2366 від 27.03.2017 та аналогічної довідки № 02-26/11451 від 12.09.2017 ОСОБА_1 знята з обліку внутрішньо переміщених осіб, та відповідна інформація внесена до Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік осіб. З вересня 2018 року Індустріальним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова на підставі наданої інформації з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківсько: міської ради, виплату пенсії позивачці призупинено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 27.11.2014 позивач стала на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 12, 61019, про що останній видано довідку №6331001034.

02 жовтня 2015 року позивач зареєструвала місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Олександрівський)АДРЕСА_3, що підтверджується паспортом громадянина України.

Листом від 27.03.2017 №02-26/2366 Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради повідомлено управління Пенсійного фонду України Індустріального району м. Харкова про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа (довідка №6331001034 від 27.11.2014). Станом на 27.03.2017 ОСОБА_1 знята з обліку внутрішньо переміщених осіб, відповідна інформація внесена до Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

19 вересня 2019 року Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради ОСОБА_1 надано довідку №672914-05 про те, що вона на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб не перебувала та не перебуває.

31 серпня 2018 року відповідач листом №12285/46-02-03 повідомив позивача, що у зв'язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.11.2014 №6331001034, виплата пенсії позивачу призупинена. Для поновлення виплат пенсії, позивачу необхідно звернутись до УПСЗН з заявою про взяття на облік до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб або надати рішення управління праці про відмову у видачі довідки, відповідно до частини 10 статті 4 Закону України №12706.

13 вересня 2018 року позивач звернулась до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про зазначення причин не виплати пенсії за віком з вересня 2018 року, та з проханням відновити пенсійні виплати.

Листом від 25.09.2018 №13468/46-02-03 відповідач повідомив позивача, що її електронна пенсійна справа знаходиться на обліку в управлінні з 01.03.2016. В матеріалах пенсійної справи наявна довідка управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Новобаварського району м. Харкова про зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб у зв’язку з реєстрацією в м. Харків. З вересня 2018 року пенсію призупинено відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365. Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись до управління та надати довідку про взяття на облік до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб або рішення управління праці та соціального захисту населення про відмову в видачі довідки про взяття на облік внутрішньо перемішеної особи.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії, позивача звернулась до суду із даним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізовано, зокрема, у ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 49 наведеного Закону встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, з аналізу наведених норм встановлено, що виплата пенсії може бути припинена виключно за рішенням територіального органу Пенсійного фонду або суду у передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" випадках та в інших випадках, передбаченими законами України.

Згідно ч.2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

У відповідності до п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, особа, яка звертається за призначенням пенсії (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити уповноваженій особі органу, що призначає пенсію, паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Суд зазначає, що з моменту реєстрації позивачем постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Олександрівський)АДРЕСА_3 і відмови від статусу внутрішньо переміщеної особи характер правовідносин між нею та управлінням Пенсійного фонду України змінився, а тому і їх законодавче регулювання також, оскільки з вказаного часу до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі і норми Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року №365.

Крім того, припинення виплати пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 прямо суперечить нормам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що рішення про припинення виплати пенсії може бути прийнято виключно територіальним органом Пенсійного фонду або судом та лише у випадках, встановлених ч.1 ст. 49 наведеного Закону або, з урахуванням п.5 ч.1 ст.49 вказаного Закону, іншими законами України.

Нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено припинення виплати пенсії у випадках, встановлених підзаконними нормативно-правовими актами, а положеннями інших законів України не визначено такої підстави для припинення виплати пенсії, як відсутність паперової пенсійної справи або довідки внутрішньо переміщеної особи, враховуючи реєстрацію позивачем постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Олександрівський)АДРЕСА_3.

Також, суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: "Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Воно повинно усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією".

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Таким чином, дії відповідача щодо призупинення з вересня 2018 року виплати пенсії ОСОБА_1 вчинені необґрунтовано, за відсутності правових підстав для припинення виплати позивачу пенсії, передбачених ч.1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не у межах повноважень чи у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова утриматись від подальшого призупинення її виплати, суд зазначає, що дана вимога є передчасною, оскільки наразі у суду відсутні підстави вважати, що в подальшому відповідачем будуть порушуватись права позивача.

У відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач у встановленому законом порядку зареєструвала своє постійне місце проживання вона втратила статус внутрішньо переміщеної особи, а відтак отримала право на виплату пенсії за місцем свого постійного проживання (реєстрації), отже відповідач безпідставно припинив виплату позивачу пенсійного забезпечення, чим порушив право на пенсійне забезпечення, а тому суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо призупинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з вересня 2018 року; зобов’язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії з моменту припинення - з вересня 2018 року ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб; стягнення на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61075, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплаченого судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо призупинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з вересня 2018 року.

Зобов’язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова поновити нарахування та виплату пенсії з моменту припинення - з вересня 2018 року ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на загальних підставах без застосування законодавства в сфері внутрішньо переміщених осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61075, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лук'яненко М.О.