Ухвала суду № 80565137, 07.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2388/19 1-кс/335/1807/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., прокурора Ворони М.В., слідчого Міщенка А.Є., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3,погоджене прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, депутата Новоуспенівської сільської ради об’єднаної територіальної громади Веселівського району Запорізької області, керівника фермерського господарства ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

ВСТАНОВИВ:

СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019080000000002, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено наступне.

Наказом першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_5 від 28.01.2019 № 15 створено екзаменаційну комісію з приймання теоретичних та практичних іспитів для отримання права на керування машинами та видачі за їх результатами посвідчення тракториста–машиніста у складі: голова комісії ОСОБА_6 - начальник відділу реєстрації сільськогосподарської техніки, членів комісії: ОСОБА_7 – головний спеціаліст вказаного відділу, ОСОБА_8 – головний спеціаліст відділу нагляду в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки зазначеного управління.

У січні 2019 року, більш точний час органом досудового слідства не встановлено, ОСОБА_9 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з метою отримання в установленому законом порядку посвідчення тракториста-машиніста категорії А1, А2, В1.

Встановлено, що ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у попередню змову з невстановленими службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, спрямовану на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за вчинення дій, з використанням наданого їм службового становища, а саме за видачу посвідчення тракториста-машиніста, категорії А1, А2, В1 та безперешкодне складання останнім підсумкових іспитів.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6, діючи узгоджено з невстановленими службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в той же день, вступив у змову з раніше знайомим ОСОБА_1, в обов’язок якого входило сприяння вчиненню злочину шляхом створення умов для передачі неправомірної вигоди та безпосереднє отримання неправомірної вигоди від вказаної особи для її подальшого розподілу між учасниками злочину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 в день звернення ОСОБА_9 до Головного управління Держпродспожив служби в Запорізькій області направив останнього до ОСОБА_1 під приводом повідомлення останнім умов отримання посвідчення тракториста-машиніста категорії А1, А2, В1. У свою чергу, ОСОБА_1 у той же день, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, діючи у змові з ОСОБА_6, спрямованій на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_9 про складність процедури отримання посвідчення тракториста-машиніста категорії А1, А2, В1 та можливість позитивного вирішення даного питання лише при наданні неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в сумі 10000 грн. При цьому, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_9, що у разі надання ним неправомірної вигоди, ОСОБА_6 та інші службові особи зазначеного управління забезпечать складання документів щодо проходження ним навчання та позитивного складання підсумкових іспитів для отримання посвідчення тракториста-машиніста, без фактичного проходження даної процедури.

Крім того, під час спілкування з ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 повідомив останньому, що у разі відмови передати неправомірну вигоду, ОСОБА_6 та інші службові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області створять умови, за яких ОСОБА_9 взагалі не зможе пройти навчання та не буде допущений до підсумкових іспитів.

Таким чином, ОСОБА_6, діючи у змові з невстановленими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області та ОСОБА_1, умисно створили умови, за яких ОСОБА_9 вимушений був надати їм неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Надалі, 23.01.2019, приблизно о 12 годині 45 хвилин ОСОБА_1, діючи у змові з ОСОБА_6, іншими службовими особами зазначеного управління, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди, перебуваючи біля входу до приміщення будівлі Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105а, отримав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди у сумі 4000 гривень за вирішення питання щодо безперешкодного складання іспиту та видачі ОСОБА_9 посвідчення тракториста-машиніста категорії А1, А2, В1.

З метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9, ОСОБА_6 при невстановлених досудовим слідством обставинах була виготовлена та підписана екзаменаційна картка від 01.03.2019, згідно з якою ОСОБА_9 успішно склав теоретичний та практичний іспит для отримання посвідчення тракториста-машиніста категорії А1, А2, В1. Вищезазначений документ також підписано і іншою невстановленою службовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області. В дійсності ОСОБА_9 іспити для отримання посвідчення тракториста-машиніста вказаних категорій не складав.

01.03.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області виготовлено посвідчення тракториста-машиніста серія ЕА№003079 на ім’я ОСОБА_9 з відкритими категоріями А1, А2, В1. У подальшому, з метою одержання неправомірної вгоди, невстановлені службові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, при невстановлених досудовим слідством обставинах передали вказане посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_1 для вручення його ОСОБА_10

05.03.2019 приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105а, діючи у змові з ОСОБА_6 та іншими невстановленими службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, передав ОСОБА_9 посвідчення тракториста-машиніста серія ЕА №003079, за що останнім було надано ОСОБА_1 другу частину неправомірної вигоди в сумі 6000 грн., для подальшої її передачі ОСОБА_6 та іншим невстановленим службовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Таким чином, у період з січня 2019 року по 05.03.2019 ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області та ОСОБА_1, отримали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду на загальну суму 10000 грн. за вчинення дій, з використанням наданого їм службового становища, а саме оформлення документів щодо складання ОСОБА_9 підсумкових іспитів та видачу йому посвідчення тракториста-машиніста, категорії А1, А2, В1.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 затверджено Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі по тексту Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – територіальні органи Держпродспоживслужби).

До проведення реєстрації, тимчасової реєстрації (крім реєстрації, тимчасової реєстрації нових машин, які не були зареєстровані територіальними органами Держпродспоживслужби), перереєстрації, зняття з обліку (крім зняття з обліку машини у зв’язку з вибракуванням), оформлення акта про присвоєння ідентифікаційного номера машини та видачі власнику машини або іншій особі, яка використовує її на законних підставах (далі - власник), дублікатів реєстраційних документів або номерних знаків спеціалістами з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, проводиться дослідження таких машин.

Нові машини, які не зареєстровані територіальними органами Держпродспоживслужби, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, м. Києві, Севастополі або в районі.

Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі – висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики України формою.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;

2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби;

3) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);

4) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);

5) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі);

6) митна декларація ( 450-2012-п ) на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 ( za066-05 ) - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;

7) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку);

8-1) висновок спеціаліста;

8-2) для машин, які реєструються вперше:

- декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 62;

- сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367;

- сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1367 ( 1367-2011-п ).

9) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 47.

Відповідно до п. 14 вказаного Порядку машині без ідентифікаційного номера його присвоєння здійснюється за направленням територіального органу Держпродспоживслужби уповноваженою юридичною особою, визначеною територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах, з установленням обліково-ідентифікаційної таблички та складенням відповідного акта, один примірник якого видається для реєстрації в територіальному органі Держпродспоживслужби, а другий разом з направленням територіального органу Держпродспоживслужби зберігається в уповноваженої юридичної особи протягом п'яти років.

Підставою для списання ідентифікаційного номера є акт про його присвоєння.

За бажанням власника може встановлюватися кілька обліково-ідентифікаційних табличок на машині з обов'язковим зазначенням в акті їх місця розташування та із схематичним зображенням такого номера на зворотному боці акта. Ідентифікаційний номер, встановлений на складових частинах (вузлах і агрегатах) машини, навісному та причіпному обладнанні чи інвентарі у інший спосіб, ніж передбачено абзацом першим цього пункту, вважається недійсним та не вноситься до реєстраційного документа, книги реєстрації та уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи.

Контроль за додержанням порядку присвоєння ідентифікаційних номерів здійснює Держпродспоживслужба.

Відповідно до п. 24 вказаного Порядку у разі перебування машини за межами району, де проводиться її реєстрація, або зняття з обліку допускається здійснення огляду машини спеціалістом з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для

провадження такого виду діяльності, у районі, в якому машина перебуває тимчасово, з видачею відповідного висновку, строк дії якого становить 30 діб.

Відповідно до п. 26 вказаного Порядку реєстрація або зняття з обліку машин проводяться за умови попередньої сплати їх власниками передбачених законодавством податків.

Відповідно до п. 27 вказаного Порядку експлуатація машини, не зареєстрованої в територіальному органі Держпродспоживслужби, або без номерного знака "Транзит" забороняється.

Відповідно до п. 28 вказаного Порядку документи, що подані для реєстрації та зняття з обліку машин, зберігаються в територіальному органі Держпродспоживслужби протягом п'яти років, а для машин, переданих в оренду, - протягом строку оренди. Книги реєстрації зберігаються в територіальному органі Держпродспоживслужби протягом 25 років з часу проведення останнього запису про реєстрацію. По закінченні строку зберігання зазначені документи та книги реєстрації підлягають знищенню в установленому порядку.

На початку лютого 2019 року, більш точний час органом досудового слідства не встановлений, ОСОБА_11 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з метою постановлення на облік тракторного причепа, отримання реєстраційних документів та державних номерних знаків. Після цього у ОСОБА_6, який обіймає посаду начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області та постійно виконує функції представника влади, а отже, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, являється службовою особою, виник умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 за вчинення дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме: реєстрації тракторного причепу, видачу реєстраційних документів та державних номерних знаків.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_6, діючи повторно, в той же день, вступив у змову з раніше знайомим ОСОБА_1, в обов’язок якого входило сприяти вчиненню злочину шляхом створення умов для передачі неправомірної вигоди та безпосереднє отримання неправомірної вигоди від вказаної особи для її подальшого розподілу між учасниками злочину.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6, в день звернення ОСОБА_11 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, діючи повторно, направив останнього до ОСОБА_1 під приводом повідомлення останнім умов проведення реєстрації тракторного причепу. В свою чергу ОСОБА_1 в той же день, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, діючи повторно, у змові з ОСОБА_6, спрямованій на отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_11 про складність процедури реєстрації тракторного причепу без наявності первинних реєстраційних документів та можливість позитивного вирішення даного питання лише при наданні неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держпродспожив служби в Запорізькій області в сумі 7 000 грн. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_11, що у разі надання ним неправомірної вигоди, він та ОСОБА_6 забезпечать складання всіх необхідних документів для проведення реєстрації тракторного причепу та безперешкодне отримання ним реєстраційних документів та номерних знаків.

Крім того, під час спілкування з ОСОБА_11, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 повідомив останньому, що у разі відмови передати неправомірну вигоду, начальник відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_6 створить умови за яких ОСОБА_11 взагалі не зможе пройти процедуру реєстрації вказаного причепа.

Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_1 умисно створили умови, за яких ОСОБА_11 вимушений був надати їм неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

11.02.2019 у денний час потерпілий ОСОБА_11 на вимогу ОСОБА_1 прибув за адресою: АДРЕСА_3, де в порушення п. 4 Порядку, яким передбачено подання документів заявником безпосередньо до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, останній прийняв від нього наступні документи: 4 фотографії причепу, копію паспорта громадянина України та картки фізичної особи платника податків.

У подальшому вказані документи ОСОБА_1, при невстановлених досудовим слідством обставинах та час, передав ОСОБА_6 для проведення ними відповідних реєстраційних дій, які ними повинні були здійснюватись на виконанні домовленості щодо отримання неправомірної вигоди.

20.02.2019 приблизно о 12 годині 45 хвилин ОСОБА_1, діючи у змові з ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання від ОСОБА_11 неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, одержав від ОСОБА_11 частину неправомірної вигоди у сумі 2000 гривень для їх подальшої передачі начальнику відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_6 за вирішення питання щодо реєстрації тракторного причепу, видачу реєстраційних документів та державного номерного знаку.

З метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6, при невстановлених досудовим слідством обставинах та часу, складено та підписано акт огляду машини від 04.03.2019, а саме причепа 2ПТС4 власником якого є ОСОБА_11, до якого була внесена завідомо неправдива інформація щодо року випуску – 1988, заводського номеру – 08-007191 та місця проведення огляду – с. Михайлівка, вул. Островського, 35-б. У дійсності ж огляд вказаного причепа не здійснювався. Крім того, ОСОБА_1, діючи у змові з ОСОБА_12, направленій на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11, при невстановлених досудовим слідством обставинах склав та підписав висновок № ЗП 000841 від 05.03.2019 до якого вніс завідомо неправдиву інформацію щодо обстеження причепа 2ПТС-4, 1988 року випуску, заводський номер 08-007191 та надав висновок про відсутність ознак фізичного вручання та фальсифікації до даного причепа. Зазначений документ, ОСОБА_1, при невстановлених досудовим слідством обставинах надав до Головного управління Держпродспожив служби в Запорізькій області.

28.02.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області здійснено державну реєстрацію причепа 2ПТС-4, власником якого зазначено ОСОБА_11 та виготовлено свідоцтво про реєстрацію машини, серія ЕЕ№178914. При невстановлених досудовим слідством обставинах, зазначене свідоцтво ОСОБА_6 передав ОСОБА_1, з метою подальшої передачі його ОСОБА_11 та одержання від нього неправомірної вигоди.

05.03.2019 приблизно о 14 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 105а, діючі у змові з ОСОБА_6, ОСОБА_1 передав ОСОБА_11 свідоцтво про реєстрацію машини, серія ЕЕ№178914, за що останнім було надано йому другу частину неправомірної вигоди в сумі 6000 грн. для подальшої її передачі начальнику відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_6

Таким чином, у період з січня 2019 року по 05.03.2019 ОСОБА_6, за пособництвом ОСОБА_1, діючи повторно, отримав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду на загальну суму 7000 грн., за вчинення дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме: реєстрації тракторного причепу, видачу реєстраційних документів та державних номерних знаків.

Слідчий посилаючись на те, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування, приховуватиме документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може знищити їх або спотворити, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також посилаючись на те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_1 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, слідчий просить клопотання задовольнити, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, строком на 60 діб, визначивши розмір застави ОСОБА_1 сумі 1 000 841 гривень, 521 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, які просили клопотання задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019080000000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

06.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити нове кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання за його вчинення, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.

На даний час по вказаному кримінальному провадженню досудове слідство триває, на даний час не встановлено повного кола пособників та учасників скоєння злочину, які можуть бути причетні до вимагання неправомірної вигоди. У зв’язку із чим, знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкодити провадженню шляхом надання вказівок можливим пособникам з метою приховання, знищення речей та документів, що мають значення для досудового слідства, а також грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказані обставини свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1,2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, санкції якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, з конфіскацією майна. Вивченням даних про особу підозрюваного слідчим суддею встановлено, що він має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків.

Слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин у разі визнання його винуватим, конкретні обставини вчинення злочину, сам характер скоєного злочину, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, що посилюється корисливим мотивом, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.05.2019 року.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави за вимогою п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Запропонований слідчим, як альтернатива триманню під вартою розмір застави в обсязі 521 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не узгоджується з положенням закону, а саме ст. 182 КПК України, ч. 5 якої визначає для тяжких злочинів максимальний розмір в обсязі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, належної мотивації саме такого розміру застави клопотання слідчого не містить.

Застосування для підозрюваного такого розміру застави не може мати виключну природу, яка передбачена п. 5 ч. 2 ст.182 КПК України, оскільки подібна виключність має належним чином обґрунтовуватися, забезпечуватися доказами того, що саме такий обсяг застави є помірним для підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя у межах, визначених ст. 178, 182 КПК України, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2019 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року складає 1921 грн., вважає, за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76 840 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 3,9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3,погоджене прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 травня 2019 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 06.03.2019 року, тобто з дня затримання.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76 840 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідального органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 04 травня 2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В.Геєць