Ухвала суду № 80561213, 19.03.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/409/2019

130/460/19

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19.03.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання незаконним та скасування висновку відповідача та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання незаконним та скасування висновку відповідача та стягнення моральної шкоди. До позовної заяви позивачем було додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке ухвалою судді 05.03.2019 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою судді від 05.03.2019 позовну заяву залишено без руху, як таку, що подана без додержання вимог, викладених у п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України з підстав того, що позивачем було зазначено перелік документів, що додаються до позовної заяви: копії позову, карта швидкої допомоги, висновок, вирок, відповідь, постанова від 21.12.2018, від 14.02.2019, клопотання. При ознайомленні з матеріалами позову встановлено, що до переліку не включено інші документи, які було подано в копіях: акт від 10.01.2019, лист від 28.06.2013, довідку від 09.01.2019 № 140/02-3-25, ухвалу суду від 23.10.2018. Крім того, позивачем в додатку було зазначено про копію карти швидкої допомоги, однак не вказано стосовно кого, адже їх при матеріалах справи було дві – відносно ОСОБА_2 та відносно ОСОБА_3 Позивачем в додатку було зазначено про копію висновків, однак не вказано стосовно кого, адже їх при матеріалах знаходилось дві: висновок № 66 відносно ОСОБА_2 та висновок відносно ОСОБА_3, в якому була відсутня перша сторінка. Із переліку документів було завірено лише постанову від 21.12.2018, інші не завірені належним чином. Позивачем не було зазначено у кого знаходяться оригінали документів доданих до позовної заяви. В порушення ч.4 ст. 177 ЦПК України не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Також в позові в порушення ч.4 ст. 175 ЦПК України не було зазначено підстави звільнення від сплати судового збору, що також може залежати від обраного способу захисту. В порушення пунктів 4,5 ч.3 ст. 185 ЦПК України не було зазначено: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема щодо суми моральної шкоди, яку позивач просив стягнути в розмірі 200000 грн. та в чому полягає ця шкода. Позовну заяву викладено сумішшю російської та української мов. Звернено увагу позивача, що не зазначення обраного способу захисту не дозволяє суду зробити висновок про підсудність справи.

Позивачу встановлено строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали суду, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, викладеної українською мовою, яка за формою та змістом відповідатиме вимогам статей 175 і 177 ЦПК України у відповідності до кількості сторін у справі із доданням до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору, або ж підстави звільнення від його сплати.

14.03.2019 через канцелярію на усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді від 05.03.2019, від позивача до суду надійшла позовна заява в новій редакції, в якій він зазначає: 1 карти швидкої допомоги відносно ОСОБА_2 № 66, відносно ОСОБА_3 № 65. 2 оригінали документів знаходяться у справі 130/2146/16к в Жмеринському суді. 3 надаю нове клопотання про звільнення від збору; зазначаю спосіб захисту - ст. 16,23 ЦК України. Викладаю обставини: 29.02.2016 року відповідач зробив вказані висновки, які суперечать карті швидкої допомоги. На підставі цих висновків він отримав вирок. Зазначаю докази суми шкоди, його 70 – річний вік, вирок. Шкода полягає в отриманні ним вироку. Досудового врегулювання не було. Розрахунок витрат 1 грн.

У вищевказаній позовній заяві просив на підставі клопотання звільнити його від сплати судового збору; дозволити завірити належним чином документи; визнати незаконним висновок № 65, 66 зроблений відповідачем; стягнути з відповідача на його користь 200000 грн. моральної шкоди.

З оглянутої позовної заяви поданої ОСОБА_1 в новій редакції вбачається, що недоліки, зазначені в ухвалі судді від 05.03.2019 він не усунув, зокрема, поміж іншого, оновлена позовна заява довільного змісту, без викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, без зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Документи належним чином не завірені, додатки не систематизовані.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Окрім того, позивачем не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, акт обстеження матеріально – побутових умов проживання ОСОБА_1 та довідки від 03.01.2019 року та 04.03.2019 року Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Однак клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони у справі, може звільнити її від сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Всупереч положенням наведеної норми права позивач усуваючи недоліки вказані в ухвалі судді не довів належними та допустимими доказами свою неможливість (відсутність коштів) сплати судового збору у зв’язку з скрутним матеріальним становищем.

Надана до суду ОСОБА_1 довідки № 5/6 від 03.01.2019 та № 6735 від 04.03.2019 Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо стягнення з нього аліментів та перебування на виконанні виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 судових зборів; акт обстеження матеріально – побутових умов проживання ОСОБА_1; довідка від 09.01.2019 № 140/02-3-25 про знаходження ОСОБА_1 на обліку в управлінні ПФУ Жмеринське об’єднане управління ПФУ та отримання ним пенсії за віком не є доказом неможливості сплати ним судового збору за подачу до суду позовної заяви, а копії інших документів, таких як зокрема лист Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області не можна взяти до уваги, оскільки даний лист датований 28.06.2013 роком, а з позовною заявою до Жмеринського міськрайонного суду позивач звернувся в лютому 2019 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов’язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

З огляду на зазначене рішення Європейського суду, Цивільно-процесуальним Кодексом України встановлені обмеження, щодо права позивача на звернення до суду. Дані обмеження полягають у поданні до суду позовної заяви яка має відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України. Вразі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє її навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності.

За вищенаведених обставин, вимоги ухвали судді від 05.03.2019 щодо усунення зазначених судом недоліків позовної заяви та сплати судового збору позивачем не виконано, а тому суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання незаконним та скасування висновку відповідача та стягнення моральної шкоди слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Повертаючи заяву ОСОБА_1, суд також враховує практику Європейський суд з прав людини, що права на суд можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (п. 59 рішення «ОСОБА_4 де ла Прадель проти Франції», п. 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до експерта Барського районного відділення Вінницького обласного бюро судово – медичної експертизи про визнання незаконним та скасування висновку відповідача та стягнення моральної шкоди – повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання.

Суддя: А.М. Заярний

Ухвала підписана 19.03.2019