Рішення № 80555408, 18.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15358/18

Провадження № 2-а/522/43/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Приморський районний суд міста Одеса

у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_5 ., 29.08.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідно якої просив поновити строк на звернення до суду із позовною заявою, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №666/17 від 18.12.2017 року, винесену заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 96 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви, представник зазначив, що позивачка виявила бажання провести реконструкцію належного їй об`єкта нерухомості шляхом поділу квартир на дві самосійні, в зв`язку з чим звернулась до ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» та отримала Висновок щодо технічної можливості поділу квартири АДРЕСА_3 на дві самосійні. Після здійснення необхідних перебудов були виготовлені технічні паспорти на вказані квартири. В подальшому позивачка звернулась до державних реєстраторів та останні внесли до державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни об`єкту нерухомості й зареєстрували за позивачкою право власності на квартири АДРЕСА_3

В серпні 2018 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, випадково стало відомо про наявність виконавчого провадження №56034456, що перебуває з 21 березня 2018 року на примусовому виконанні Першого Приморського відділу державної служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області, за яким боржником виступає ОСОБА_1 . 15 серпня 2018 року, в результаті ознайомлення з матеріали виконавчого провадження №56034456 стало відомо, що на примусове виконання передана постанова №666/17 від 18 грудня 2018 року, винесена заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К., по справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 96 КпАП України, відносно ОСОБА_1 Після того, як позивачу стало відомо про винесення оскаржуваної постанови, її представник 15 серпня 2018 року звернувся до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із заявою про ознайомлення з матеріали адміністративної справи, після чого позивачу стало відомо наступні обставини.

14 листопада 2017 року КП «БТІ» ОМР звернулось до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради із листом, яким повідомила про виявлений факт «Самочинного будівництва», а саме, що в АДРЕСА_3 власник ОСОБА_1 за рахунок влаштування перегородок та зміни призначення приміщень зменшила житлову площу на 23,8 кв.м., а загальну площу на 8,8 кв.м. У зв`язку з чим, 20 листопада 2017 року Управлінням було надіслано позивачу листа-вимогу, відповідно до якого відповідач вимагав надати правоустановчі документи на вказаний об`єкт та дозвільну документацію, викликав на 28 листопада 2017 року, а також вимагав забезпечити безперешкодний доступ посадової особи Управління до вказаних приміщень. ОСОБА_1 отримала вказаний лист лише 29.11.2017 року, що підтверджується роздруківкою відомостей з офіційного сайту ПАТ «Укропошта» про поштові відправлення. 27 листопада 2017 року на підставі листа КП «БТІ» ОМР відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу № НОМЕР_1 , відповідно до якого було направлено головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 . для здійснення позапланової перевірки на виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Направлення №001290 від 27 листопада 2017 року позивачу поштою не надсилалось та не надавалось особисто. Вказана в направленні №001290 від 27 листопада 2017 року особа не зверталася до позивачки для забезпечення доступу до належної квартири та не здійснювала жодного обстеження вказаної квартири.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не була обізнана про події, описані в постанові №666/17 від 18 грудня 2017 року. В оскаржуваній постанові, а також в акті та протоколі від 04.12.2017 року вказано невірну адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_5 . Однак, вірна адреса реєстрації: АДРЕСА_6 . Станом на день звернення із позовною заявою, ОСОБА_1 не отримувала від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради жодної кореспонденції з приводу результатів проведення перевірки та результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення. В той же час, ОСОБА_1 повністю не погоджується зі змістом постанови, оскільки вважає, що в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, за вчинення на неї накладеного адміністративного стягнення,а а сама постанова винесена в порушення установленого законом порядку, що зумовило звернення із цією позовною заявою. Так, відповідно до частини 6 статті 96 КпАП України передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). Проте, відповідно до змісту ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» належний об`єкт нерухомості - квартира за адресою: АДРЕСА_5 , відноситься не до об`єктів з середніми наслідками (СС2), а до об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Також, представник позивача просив поновити строк на звернення із позовною заяву до суду.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями вказану справу було розподілено на суддю Домусчі Л.В.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

29.10.2018року розгляд справи був відкладений на 10.12.2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

10.12.2018 року розгляд справи був відкладений на 17.12.2018 року за клопотання представника відповідача.

17.12.2018 року представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи. Представником позивача надано заяву про розгляд справи за його відсутності та просив розглянути клопотання про витребування доказів. Ухвалою суду від 17.12.2018 року клопотання про витребування доказів задоволено. Розгляд справи відкладений на 22.01.2019 року.

У судовому засіданні 21.01.2019 року представником відповідача надано заяву про долучення доказів на виконання ухвали суду. Представник позивача просив відкласти розгляд справи для надання часу ознайомитись з долученими документами. Розгляд справи відкладено на 19.02.2019 року.

18.02.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого представник відповідача заперечує проти задоволення позову, виходячи з наступного. Органом державного архітектурно-будівельного контролю здійснено позапланову перевірку об`єкта будівництва. Управління здійснило надсилання документів на адресу місцезнаходження об`єкта перевірки, оскільки відомості про іншу адресу в Управлінні відсутні. Лист вимогу позивач отримала 27.11.2017 року, особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також, представник відповідача наголошує, що позивач була обізнана про позапланову перевірку та була присутня під час здійснення такого заходу, надали на підтвердження фотофіксацію. Проектну та дозвільну документацію на виконання будівельних робіт ОСОБА_1 не надано. Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно видачі дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою м. Одеса, пров. Обсерваторний 2/6. Таким чином позивач виконує будівельні роботи із реконструкції квартири, шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 кв.м.., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 кв.м., без отримання права на виконання таких робіт. За результатами позапланової перевірки, органом державного архітектурно-будівельного контролю складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. По причині відмови позивача отримати вище перелічені матеріали перевірки, 05.12.2017року здійснено надсилання зазначених матеріалів поштою. 18.12.2017 року розглянувши справу про адміністративне правопорушення, визнано позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Враховуючи викладене, представник відповідача, вважає, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена на підставі та за результатами всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У зв`язку із слуханням цивільної справи №522/14212/17 розгляд справи 19.02.2019 року відкладено на 12.03.2019 року. Представником позивача також надано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущений строк звернення до суду з неповажних причин.

У судовому засіданні 12.03.2019р. представник позивача ОСОБА_5 підтримав заявлені вимоги з підстав викладених в позові. Представник відповідача ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позову, підтримав наданий представником відзив на позов та клопотання про залишення позовну заяву без розгляду через пропущений строк на звернення до суду. Суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 13.03.2019 о 09 год. 10 хв.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2019 року з`явився, заперечував проти задоволення позову.

Суд, із урахуванням заяви представника позивача, ухвалив продовжити слухати справу за відсутності сторони позивача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно листа КП «БТІ» ОМР №02-20/389 від 14.11.2017 року повідомлено Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР інформацію про виявлені факти самочинного будівництва. 27.11.2017 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 - Якименко Р.К. було складено направлення для проведення позапланової перевірки на виконанні будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_4 138, щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

Згідно акту складеного від 04.12.2018р. за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №01290 ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_5 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 м.кв., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 м.кв., без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2017 року, за результатами перевірки, встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_5 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 кв.м.., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 кв.м., без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст. 37 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за встановлено правопорушення передбачено частиною 6 статті 96 КпАП України.

Згідно припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.12.2017 року, який складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР Лисим С.О. винесено вимогу про отримання в установленому порядку право на виконання будівельних робіт або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до правоустановчих документів у термін до 04.02.2018 року та зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті з 04.12.2017 року.

В судовому засіданні представником позивача не спростовувались факти щодо виконання позивачкою будівельних робіт із реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_5 шляхом влаштування перегородок в квартирі та зміни цільового призначення приміщень, внаслідок чого житлова площа квартири зменшена на 23,8 м.кв., а загальна площа квартири зменшена на 8,8 м.кв., та подальшої реєстрації.

При цьому суду не надано в підтвердження законності такої реконструкції дозвільних документів на право виконання таких робіт, та проекту.

Відповідно постанови №666/17 від 18.12.2017 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96 КпАП України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.

Відповідно висновку ТОВ «НОВЕ БТІ» від 06.12.2017 року за технічними показниками квартиру АДРЕСА_3 може бути поділено на дві самостійні.

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічних паспортів зазначена квартира розділена на дві самосійні та право власності зареєстровано за ОСОБА_1 08.12.2017 року.

Відповідно до частин першої та другої ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Суд погоджується із доводами представника позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справ про адміністративне правопорушення, що призвело до позбавлення позивачки права на захист та доведення своєї невинуватості.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. N 553: «Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством».

Пункт 9 вищевказаного Порядку №553 містить імперативну норму про те, що : «Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.»

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення якої є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень п.п. 16, 17, 21 наведеного Порядку № 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль реалізується, зокрема, шляхом проведення позапланової перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю без повідомлення відповідного суб`єкта містобудування.

В свою чергу, такий захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом.

Разом з цим, відмова суб`єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами вжитого заходу архітектурно-будівельного контролю, а так само від отримання примірників цих документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року.

Таким чином суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення порядку проведення позапланової перевірки, внесення недостовірних даних до матеріалів перевірки.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, щодо повідомлення позивачки про складання адміністративних матеріалів та всі документи на підставі, яких було винесено постанову не підписанні позивачкою. Подані представником відповідача фотографії на підтвердження знаходження позивачки підчас проведення перевірки суд не приймає як належний доказ, оскільки зображення на фотофіксації не зрозуміле та не ідентифіковане.

Таким чином суд констатує , що під час складання вищевказаних акту, припису та протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 був порушений порядок їх розгляду, оскільки як підтверджено матеріалами справи, позивачка, не отримувала кореспонденцію, оскільки направлення здійснювались за місцезнаходженням об`єкту, а не за адресою реєстрації та фактичного місця мешкання тобто не була належним чином повідомлена про розгляд протоколу.

Таким чином суд констатує, що вищевказані первинні документи перевірки (акт, припис та протокол), складені відносно ОСОБА_1 в розумінні ст.ст.74,75,76 КАС України є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, та відхиляє їх.

Постановою Верховного суду України від 9 липня 2012 року по справі 5-Зкс11 встановлено, що, зважаючи на конкретні обставини справи, позивачка була позбавлена можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, чим позбавило позивачку права на захист. За висновками Верховного суду, такі дії є порушенням конвенційних положень права на справедливий суд. Такі оцінки і висновки повністю узгоджуються з відповідними положеннями статей 268 і 271 КУпАП, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складається протокол про адміністративне правопорушення.

Такий протокол за формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ст. 280 КУпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на незабезпечення прав Позивача суд також констатує факт порушення права останньої бути присутньої під час перевірки, перевіряти документи інспекторів та їх повноваження, користуватись правовою допомогою адвоката (право на захист), надавати свої заперечення та зауваження , робити фото та відео фіксацію процесу перевірки та надавати письмові пояснення.

Відповідно до ст.251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.»

Як вбачається із оскаржуваної постанови, що інших матеріалів (доказів) окрім акту перевірки, припису та протоколу про адміністративне правопорушення Відповідачем під час розгляду адміністративного провадження досліджено не було, відсутня фото та відеофіксація процесу проведення перевірки, немає жодних свідків адміністративного правопорушення, не було залучено представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що свідчить про необ`єктивність та однобічність адміністративного провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: «Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.»

Згідно до ст.277-2 КУпАП: Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно до вимог ст. 278 КУпАП серед іншого Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

Відповідно до ст. 280 КУпАП : «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.».

Підпункт 3 пункту 20 Порядку № 244 передбачає, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.21 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Між тим зазначених вимог відповідачем не виконано.

Проте, Відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення від 10.01.2017 р. не виконав вищевказані вимоги чинного законодавства. Так, в порушення ст. ст. 268, 277-2, 278, КУпАП, Відповідач приступив до розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення навіть не сповістивши належним чином Позивачку про час і місце їх розгляду. Таким чином за відсутності належного повідомлення Позивачки про розгляд справи про адміністративне правопорушення Відповідач не мав право розглядати відповідні адміністративні матеріали складені відносно Позивачки, тобто діяв з перевищенням наданих йому владних повноважень.

Суд зазначає, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеній особі у письмовому вигляді, а й отримання відомостей, які мають бути їй повідомлені.

Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей. Вказаний висновок щодо змісту терміну «повідомлення» зроблено Верховним судом України у постанові від 17.04.2014 року у справі №6-143цс14.

З огляду на це суд констатує, що Позивачку було позбавлено можливості належним чином ознайомитися з висунутим проти неї обвинуваченням та доказами, чим позбавило їх права на захист.

Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства є обов`язковість рішень суду

Таким чином, суд вважає, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій по винесенню оскаржуваної Позивачем постанови про накладення адміністративного штрафу.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка не отримувала оскаржувану постанову, а випадкового дізналась про виконавче провадження з реєстру боржників, після чого представник ознайомився з матеріалами справи 15.08.2018 року, з відповідними позовами представник позивача звернувся 29.08.2018 року, тому суд вважає за можливе поновити позивачці пропущений строку звернення до суду з відповідним позовами.

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає також підстав для закриття провадження, оскільки докази про відсутність складу адміністративного правопорушення відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст. 9, 33, 96, 245, 247, 256, 268, 276-278, 280, 287, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 3, 5-14, 19-20, 72-77, 122-123, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради(код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Черняховського, 6) про поновлення строку і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №666/17 від 18 грудня 2017 року, винесену заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 96 КпАП України.

Відмовити в частині позовних вимог про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів в строк після отримання рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 18.03.2019р.

Суддя: Л.В. Домусчі