Рішення № 80551823, 18.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16440/17>

Провадження №: 2/755/1195/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Якименко Т.С.

за участю представника позивача Дацюка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Майданік В.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року у розмірі 27881,72 грн. та на відшкодування податку на землю за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року у розмірі 1799,28 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Київської міської ради № 208/1642 від 27 грудня 2001 року до сфери управління районних в м. Києві державних адміністрації передано об'єкти комунальної власності територіальної громади м. Києва (житловий фонд).

25 липня 2007 року рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради № 129 було визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна комунальної власності Дніпровського району м. Києва КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський», яке 01 жовтня 2009 року уклало договір оренди на місця загального користування № 1075/1 і відшкодуванню компенсації плати податку на землю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 було затверджено перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва по районах, на підставі цього рішення окрема будівля за вказаною адресою також визначалась об'єктом комунальної власності, переданим до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Київської міської ради від 10 грудня 2010 року № 1112 такі об'єкти закріплялись на праві господарського відання за районними у м. Києві державними адміністраціями з правом направлення пропозиції по наданню нерухомого майна в оренду і контролю за надходженням до бюджету відрахувань від орендної плати.

Рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 34/6250 районні в м. Києві державні адміністрації визначено орендодавцями щодо майна, яке передане їм в управління. Ці повноваження підтверджені і в рішенні № 415/1280 від 21 квітня 2015 року з одночасним затвердженням «Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва» і Методики розрахунку орендної плати територіальної громади м. Києва.

Тому, з 2012 року орендодавцем відносно нерухомого майна Дніпровського району м. Києва виступає виконавчий орган.

В квітні 2012 року внаслідок реорганізації в комунальній сфері м. Києва діяльність КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» була припинена шляхом ліквідації підприємства.

На підставі рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», і 13 лютого 2015 року виконавчим органом за ним було закріплено на праві господарського відання управління об'єктами житлового і нежитлового фонду.

27 березня 2015 року позивачем було направлено лист відповідачу з повідомленням, що балансоутримувачем і особою, яка має збирати орендну плату по діючим договорам є позивач, та запропоновано переукласти договір.

01 квітня 2015 року КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва передала на баланс позивача житлове і нежитлове майно.

З грудня 2012 року по червень 2013 року відповідач вносив орендну оплату і компенсацію податку на землю на рахунок керуючої дирекції, що розцінюється позивачем як факт мовчазної згоди відносно пролонгації договору на тих умовах, які існували при КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський».

11 лютого 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» як юридичної особи.

08 березня 2017 року відповідач відчужив належне йому вищевказане нежитлове приміщення, а 19 квітня 2017 року припинив діяльність як ФОП, про що позивача не сповіщав.

Протягом 2016-2017 р.р. відповідач отримував листи на які відповідей не надавав, що розцінюється позивачем як факт мовчазної згоди стосовно умов договору, зміни орендодавця і балансоутримувача. За час знаходження балансоутримувачем керуючої дирекції відповідач сплачував на її рахунки орендну плату.

З огляду на викладене позивач і просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року у розмірі 27881,72 грн. та на відшкодування податку на землю за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року у розмірі 1799,28 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено її до судового засідання.

Відповідачу був встановлений строк для подання заперечення або пояснення щодо позову.

Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року було закінчено підготовче судове засідання і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях до позовної заяви, та не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання вкотре не з'явився, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд прийшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України, визначено способи захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

За положенням ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 18 червня 2009 року між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» (надалі орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (надалі орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 1075/1, за яким орендодавець на підставі рішення № 129 від 25 червня 2007 року та виданого у встановленому порядку розпорядження № 266-Р від 29 травня 2009 року Дніпровської районної у м. Києві ради передав орендарю у строкове платне користування нежиле приміщення (будівл.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-8).

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, від 18 червня 2009 року, що є додатком № 1 до договору № 1075/1 від 18 червня 2009 року підтверджено прийняття ОСОБА_2 в користування нерухомого майна, загальною площею 21,50 кв.м, в т.ч. підвальне приміщення 21,50 кв.м (а.с. 8).

Згідно розрахунку орендної плати за нежиле приміщення від 18 червня 2009 року, що є додатком №2 до договору оренди № 1075/1 від 18 червня 2009 року, орендна плата за базовий місяць становить 453,76 грн. і нараховується з 18 червня 2009 року (а.с. 9).

Додатковим договором про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна №1075/1 від 18 червня 2009 року, укладеним між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» та ФОП ОСОБА_2 01 жовтня 2010 ркоу, було внесено ряд змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна №1075/1 від 18 червня 2009 року (а.с.10-11).

Згідно розрахунку орендної плати за нежиле приміщення та розрахунку місячної компенсації податку плати за землю від 01 жовтня 2010 року, що є додатками №2 та №4 до додаткового договору від 01 жовтня 2010 року відповідно, орендна плата за базовий місяць становить 489,43 грн. і нараховується з 02 серпня 2010 року, а загальна сума місячної компенсації податку плати за землю становить 88,20 грн. і нараховується з 01 січня 2010 року (а.с. 12).

03 січня 2013 року ОСОБА_2 особисто отримав претензію КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» від 21 грудня 2012 року, в якій останній вимагав погасити заборгованість, що станом на 17 грудня 2012 року становила 1295,62 грн., та повідомив, що згідно з розпорядженням Дніпровської в м. Києві державної адміністрації № 236 від 30 травня 2012 року та № 340 від 06 серпня 2012 року, змінами та доповненнями, КП «Фінансово-розрахунковий цент «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради» припиняє свою діяльність, а балансоутримувачем майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, та правонаступником прав та обов'язків за договорами оренди нерухомого майна є КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва (балансоутримувач). Згідно розпорядження № 343 від 07 серпня 2012 року, зі змінами та доповненнями, за КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» закріплено на праві повного господарського відання об'єкти нежитлового фонду Дніпровського району м. Києва, передані до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.13).

Тобто, що з 2012 року правонаступником прав та обов'язків орендодавця КП «Фінансово-розрахунковий цент «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради» за договором оренди нерухомого майна № 1075/1 від 18 червня 2009 року став КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та віднесено його до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.137).

За розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13 лютого 2015 року № 61 з 16 лютого 2015 року за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» закріплено на праві господарського відання об'єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою згідно з додатками 1, 2, 3. Відповідно до додатку № 2 до розпорядження голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 лютого 2015 року № 61 в перелік об'єктів нежитлового фонду територіальної громади м. Києві, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, включено нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 8 (а.с.141-142).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.

З вищевикладеного вбачається, що з лютого 2015 року балансоутримувачем і, відповідно, установою, уповноваженою на отримання орендної плати по діючим договорам оренди є позивач - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», як правонаступник КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», яка, в свою чергу, є правонастпуником прав та обов'язків за договорами оренди нерухомого майна КП «Фінансово-розрахунковий цент «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради», в т.ч. і по договору оренди нерухомого майна № 1075/1, укладеного 18 червня 2009 року між Комунальним підприємством Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» та ФОП ОСОБА_2

27 липня 2017 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» було направлено ФОП ОСОБА_2 претензію з вимогою погасити заборгованість, що за період з квітня 2012 року по липень 2017 року складає 32540,99 грн., та відшкодування плати податку за землю становить 1799,28 грн. (а.с. 17).

За період з квітня 2015 року по квітень 2017 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ФОП ОСОБА_2 нараховавала орендну плату за ористування приміщенням, а за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року - податок за землю (а.с. 22-105).

Згідно акта звірки взаємних розрахунків між «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та ФОП ОСОБА_2 по договору № 1075/1 від 29 травня 2009 року з 01 листопада 2012 року по 01 жовтня 2017 року орендарем було сплачено нарахованого орендодавцем податку на період з грудня 2012 року по травень 2013 року та за грудень 2013 року, у зв'язук з чим станом на 10 жовтня 2017 року заборгованість становить 11746,98 грн. (а.с.112).

Значна кількість листів, направлених КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на адресу ФОП ОСОБА_2 поверталась відправнику у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с.116-134).

За період з серпня 2015 року по березень 2017 року ФОП ОСОБА_2 особисто отримував від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» листи-повідомлення (а.с.113-115), що свідчить про його обізнаність з наявною перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» заборгованістю по орендній платі та компенсації податку за землю.

Крім того, ОСОБА_2 на виконання умов договору оренди нерухомого майна № 1075/1 здійснювались оплати відповідних платежів за період з грудня 2012 року по травень 2013 року, тобто в той період, коли балансоутримувачем майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, та правонаступником прав та обов'язків за цим договором оренди був КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з вимогами частин першої, п'ятої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Тобто законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.

Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 431/3600/15-ц.

За змістом п.7.1 договору строк дії договору визначений з 18 червня 2009 року по 29 травня 2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У своїй постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-59гс14 Верховний Суд України визначає, що правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 ЦК України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Під час судового розгляду судом встановлено відсутінсть заяв сторін правочину про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тому договір оренди нерухомого майна № 1075/1 від 18 червня 2019 року вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, продовження виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 1075/1 шляхом здійснення оплат після закінчення строку його дії свідчить про схвалення його відповідачем шляхом мовчазної згоди.

Як убачається з розрахунку заборгованості по орендній платі згідно договору № 1075/1 за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року заборгованість по орендній платі складає 27881,72 грн. (а.с.135).

Відповідно до розрахунку заборгованості по відшкодуванню компенсації плати податку за землю згідно додаткового договору до договору № 1075/1 за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року заборгованість по відшкодуваню компенсації плати податку за землю складає 1799,28 грн. (а.с.136).

За змістом статей 526, 527, 530, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства у встановлений строк (термін), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом п.3.2 договору оренди нерухомого майна № 1075/1 орендна плата згідно цього договору сплачуєтьсяя згідно розрахунку, викладеному в додатку №2, що є невід'ємною частиною договору, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з урахуванням індексу інфляції і ПДВ.

Згідно п. 3.4 договору орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісчно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок орендодавця. Платіжна вимога повинна бути встановлена орендодавцем за три банківські дні до моменту її оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розписку.

За змістом п. 3.5 договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати відшкодування податку на землю, розмір компенсації (відшкодування) плати податку за землю (без ПДВ) розраховується Методикою та сплачується згідно з умовами цього договору і розрахунку викладеному в додатку №4, що є невід'ємною частиногю цього догвоору, і перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням ПДВ.

Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та/або платежі передбачені договором. У разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу (п.3.7 договору).

Несплата орендарем орендної плати та/або інших платежів по даному договору протягом двох місяців є безумовною підставою дострокового розірвання даного договор та зобов'язання орендаря повернути об'єкт оренди протягом 3-х днів з дня розірвання (припинення) договору (п.3.8 договору).

Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 22 грудня 2009 року № 412 до п.2 Методики розрахунку та використання орендної плати вирішено додати абзац, за змістом якого методика визначає розмір компенсації (відшкодування) плати податку за землю, у п. 22 методики, крім іншого, визначено, що вартість компенсації (відшкодування) плати податку за землю розраховується згідно цієї методики та сплачується орендарем окремо, на підставі додатку до договору оренди нерухомого майна.

За приписами статей ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідачем підписано договір оренди нерухомого майна № 1075/1 від 18 червня 2009 року, укладений між ним та КП Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський», акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, від 18 червня 2009 року, що є додатком № 1 до договору № 1075/1 від 18 червня 2009 року, яким підтверджено прийняття ОСОБА_2 в користування нерухоме майно, загальною площею 21,50 кв.м, в т.ч. підвальне приміщення 21,50 кв.м, та додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна №1075/1 від 18 червня 2009 року від 01 жовтня 2010 року, що підтверджує факт його ознайомлення та розуміння умов договору та згоди з усіма його умовами.

Отримавши предмет оренди на підставі акту приймання-передачі відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконував, зокрема допускав несплату орендної плати та відшкодування податку за землю, чим порушив умови договору. Обґрунтованих підстав для звільнення його від цього обов'язку суду не надано.

За весь період користування орендованим приміщенням відповідачем лише протягом 2012-2013 р.р. періодично вносились платежі по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди.

Відповідачу було відомо про зміну орендодавця по договору оренди нерухомого майна № 1075/1 від 18 червня 2009 року, оскільки отримані ним претензії, листи, рахунки були йому адресовані КП «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», а не первісним орендодавцем КП Дніпровського району м. Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський».

Після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19 квітня 2017 року про припинення діяльності ФОП ОСОБА_2 правовідносини між сторонами правочину не припинилися, оскільки за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, частини восьмої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростуваннянаявної заборгованості по нарахованій орендній платі та компенсації (відшкодування) плати податку на землю, тому надані позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року, за яким заборгованість по орендній платі складає 27881,72 грн., та розрахунок заборгованості по відшкодуванню компенсації плати податку за землю згідно додаткового договору до договору № 1075/1 за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року, за яким заборгованість по відшкодуваню компенсації плати податку за землю складає 1799,28 грн., які перевірені судом, є арифметично правильними.

А тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгвоаності по орендній платі за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року та відшкодування податку на землю з квітня 2015 року по серпень 2016 року є правомірною, у зв'язку з чим позов підлягає задоволеню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача на користь позивача сума судового збору у розмірі 1 600,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 8412 від 27 жовтня 2017 року.

Керуючисьст. 129 Конституції України, ст.ст. 525,526, 627, 628, 638, 759, 762, 763 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-г, п/р 26008554300600 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 39606435, зоборгованість по орендній платі за період з квітня 2015 року по квітень 2017 року у розімрі 27881 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 72 коп., відшкодування податку на землю за період з квітня 2015 року по серпень 2016 року у розмірі 1799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп. та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп., а всього 31 281 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення суду до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

С у д д я: О.О. Астахова