Постанова № 80550891, 19.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/315/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 304000000 Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Пономаренка В.В.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»;

відповідач - ОСОБА_5,

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року у складі судді Кормана О.В., -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору № б/н від 30 грудня 2013 року, ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15 липня 2018 року має заборгованість 15 435 грн., яка складається з: 976 грн. 83 коп. - тіло кредиту, 2435 грн. 62 коп. - нараховані відсотки за користування, 10 811 грн. 36 коп. - нарахована пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 711 грн. 19 коп.- штраф (процентна складова).

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»:

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 грудня 2013 року у розмірі 15 435 грн.:

976 грн. 83 коп. - тіло кредиту,

2435 грн. 62 коп. - нараховані відсотки за користування,

10 811 грн. 36 коп. - нарахована пеня,

500 грн. - штраф (фіксована частина),

711 грн. 19 коп. - штраф (процентна складова);

- судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що позивачем не надано докази, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви між сторонами було узгоджено розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплату відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору. Не надано доказів того, яку саме карту клієнт бажала намір оформити, та те, що підписант Анкети-заяви отримала пам'ятку клієнта, що містить, у тому числі, Тарифи і основні умови обслуговування та кредитування, а також те, що вона ознайомилась з її умовами під підпис.

Не погодившись з даним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача судові витрати.

Скарга обгрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи. Суд ретельно не дослідив надані позивачем докази та не надав їм належної оцінки у їх сукупності, а результати оцінки не відображені в рішенні.

Вказував, що відповідач ознайомлений та згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, що підтверджується підписом особи в анкеті - заяві. Відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладення договору.

Крім того, скаржник зазначає, що з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював сплату за користування кредитом.

ОСОБА_5 не скористалася своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_5 отримала кредит у ПАТ КБ «Приватбанк» у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.

Договір був укладений у формі підписання ОСОБА_5 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно змісту якої остання погодилась, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 станом на 15 липня 2018 року за розрахунком банку має заборгованість на загальну суму 15435,00 грн., яка складається із 976,83 грн. - тіло кредиту; 2435,62 грн. - заборгованість за відсотками; 10811,36 грн. - заборгованість за пенею; а також заборгованість по судовим штрафам в розмірі 1211,19 грн.( 500,00 грн. - фіксована частина), 711,19 грн. - процентна складова).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди ( ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інші значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Звертаючись до суду із цим позовом АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження своїх позовних вимог надало суду анкету-заяву ОСОБА_5 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 30 грудня 2013 року, в якій зазначено особисту інформацію відповідача про себе. Також в анкеті-заяві зазначено, що ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, позичальник виявив бажання оформити на своє ім'я перераховані послуги: картка «Універсальна», пенсійна картка, картка Gold, зарплатний пакет, ідентифікація з паспортом та послуги накопичення «Копилка». Однак заява-анкета не містить відомостей про обрання позичальником одного із перелічених банківських послуг.

В анкеті-заяві передбачено зазначення позичальником бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/Gold, однак відповідна графа не заповнена.

Також в анкеті-заяві вказано, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Проте в матеріалах справи відсутня пам'ятка клієнта.

До матеріалів справи додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» (а.с.9). Вказаний документ сторонами не підписаний. В наданому витязі вказано тарифи чотирьох кредитних карток «Універсальна», а саме: 1) «Універсальна , 30 днів пільгового періоду»; 2) «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 3) «Універсальна Contract»; 4) «Універсальна Gold». Проте не зазначено, яка із цих тарифів були надані відповідачу. Не вказане про це і в позовній заяві.

У наданому суду витягу із Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» вказано, що: 1) з 01 січня 2013 року всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 2) з 01 вересня 2014 року проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»; 3) із 01 вересня 2014 року змінено проценту ставку по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold/зміну здійснено тільки для витрат здійснених після 01 вересня 2014 року; 4) з 01 квітня 2015 року змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»: розмір процентної ставки, пені тощо.

Тобто наданий документ діє не раніше як із 01 квітня 2015 року, а кредит, як вказано в позовній заяві наданий 30 грудня 2013 року.

Сторони в цивільному процесі мають протилежні матеріально-правові та процесуальні інтереси. Незважаючи на зацікавленість сторін у справі, законом зазначається, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов'язки. Принцип змагальності, в свою чергу, надає особам, які беруть участь у справі, рівних можливостей в процесі доказування, а особливо сторонам в позовному провадженні. Цей основоположний принцип закріплений і у Конституції України.

Стосовно доказової діяльності (подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості) сторони, треті особи та їх представники наділені рівними правами, чого не можна сказати про сукупність наданих їм обов'язків. Брати участь у доказовій діяльності можуть всі особи, які беруть участь у справі, однак доказування кожної обставини, що має значення для ухвалення рішення у справі, в силу закону стає обов'язком певного суб'єкта.

В цьому випадку доказування наявності між сторонами у справі кредитних правовідносин, умови таких правовідносин, факт їх порушення позичальником, а також розмір, складові заборгованості, період їх існування і нарахування, тощо (підстави і предмет позову), є обов'язком саме позивача у справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність підстав позову та вимог позивача у справі.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, місцевий суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» вказано лише загальні суми заборгованості без розмежування за місяцями (роками). Із наданого позивачем розрахунку суми боргу не вбачається можливим встановити окремо суму тіла кредиту, суму відсотків за користування кредитом та суму пені. Розрахунок заборгованості, доданий до позову, не дав підстав визначити фактичний момент надання та суму кредиту, а також нараховані відсотки, штрафні санкції тощо помісячно, відповідно до порядку, на який посилається позивач у позові (зазначені в позовній заяві «Тарифи Банку» до позову не додані).

Також, в матеріалах справи відсутні докази, щодо строку дії платіжної картки та докази отримання її відповідачем, а відтак відсутні і докази щодо строку дії договору.

Безпідставними є посилання апеляційної скарги щодо обов'язку відповідача спростувати докази позивача у справі, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження підстав позову банком не надано і це звільняє відповідача від процесуального обов'язку/права по їх спростуванню.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

В.В. Пономаренко