Ухвала суду № 80550045, 15.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/18355/18

Провадження № 2-п/522/157/19

УХВАЛА

15 березня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.02.2019 року звернулася ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 О.М. з заявою про перегляд заочного рішення суду, ухваленого суддею Бойчуком А.Ю. 09.01.2019 року.

В обґрунтування заяви вказав, що судові повістки заявнику не вручалися. ОСОБА_1 з січня 2018 року знаходиться за кордоном, тому не могла бути присутньою на судових засіданнях. Вказує, що позивачем не проконтрольовано цільове використання кредитних коштів. Вказує, що у рішення не враховано, що кошти надавалися подружжю та мали використовуватися в інтересах сім`ї.

Справа на підставі протоколу розподілу судової справи надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2019 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 просили задовольнити заяву та скасувати заочне рішення суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.01.2019 року у справі №522/18355/18 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Я вирішено: стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №2780-08 ОФ Н від 04.07.2005 року у розмірі 105332,59 дол. США по кредиту та процентам та 855,48 грн. по пені та стягнуто судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки та виклики направлялися на адресу проживання ОСОБА_1 проте дійсно рекомендовані повідомленні про вручення поштового відправлення поверталися до суду з відміткою «за закінченням строку зберігання». В той час, як ОСОБА_4 отримував виклики до суду, що вбачається з підписів відповідача на рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.82, 95).

Твердження представника позивача, про те, що підпис на рекомендованому повідомленню не належить ОСОБА_4 не підтверджується матеріалами справи.

У довідках секретаря відзначено, що «сторони повідомлялися належним чином», адже повістки відправлялися на адреси сторін, тобто суд повідомляв учасників справи.

Втім, ОСОБА_6 дійсно не отримувала документи та повістки від суду. Також підтверджується доводи представника заявника, щодо того, що заявник з січня 2018 року перебуває за кордоном.

Проте, підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Єдиними доводом представника заявника було те, що банк не контролював цільове використання кредитних коштів та у рішення не освітлено питання щодо використання коштів в інтересах сім`ї.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дійсно перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 Жд НОМЕР_2 від 06.10.2001 року.

Доказів, що мають істотне значення для вирішення справи суду не надано.

Тож, суд враховує, що заявником не додано доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору для можливості скасування заочного рішення відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, про відсутність обох вимог для проведення перегляду заочного рішення суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надав, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Смірнова ОМ., який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 19.03.2019 року.

Суддя: В.Я.Бондар