Рішення № 80545837, 19.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2019 року № 640/18550/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінаста» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фінаста») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0047771406 від 17.09.2018 та № 0055351406 від 31.10.2018.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

13.03.2019 до суду від представників сторін надійшли клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Так, на підставі положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фінаста» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2011 по 31.12.2017, за результатом якої складено акт від 23.08.2018 №1047/26-15-14-06-02-10/34762675 (далі - акт перевірки).

Згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог, зокрема, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2285119 грн., у т. ч. по періодам: 2017 рік - 2285119 грн.;

- заниження податку на прибуток на загальну суму 23010 грн., у т. ч. по періодам: 2017 рік - 23 010 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що ТОВ «Фінаста» повинно було провести переоцінку балансової вартості акцій ще у 2015 році, проте, в порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 141.2.1 п. 141.2ст. 141 ПК України, цього не виконало.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2015 на балансі ТОВ «Фінаста» обліковувались цінні папери ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» у кількості 22223 шт. на загальну суму 8 000 280 гривень. Відповідно до даних бухгалтерського обліку та первинних документів ТОВ «Фінаста» станом на 31.12.2017 зроблено переоцінку цінних паперів, а саме: уцінку пакету акцій ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» у сумі 2 412 951 грн.

ТОВ «Фінаста» у поданому запереченні на акт зазначає, що за даними звіту оцінщика справедлива вартість цінних паперів ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» в 2017 році була зменшена (уцінена) у зв'язку з зупиненням внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.06.2016 № 642 «Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів».

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарги відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0047771406 від 17.09.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток фінансових установ на загальну суму 28762 грн. (за основним платежем 23 010 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5752 грн.);

- № 0055351406 від 31.10.2018, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 2285119 грн.

Позивач, вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 6.12. Положення про облікову політику ТОВ «Фінаста», затвердженого наказом № 3112/1 від 31.12.2012 із змінами, внесеними наказом № 3008/15 від 31.08.2015, для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ (Міжнародних стандартів фінансової звітності) керівництво робить оцінку активів, зобов'язань, доходів і витрат на основі принципу обачності.

Основною суттю вказаного принципу є те, що вказаний принцип не дозволяє завищувати оцінку активів і доходів, а також недооцінювати зобов'язання і витрати.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, з метою дотримання принципу обачності позивачем були укладені відповідні договори щодо оцінки майна з Приватним підприємством «АВЕРТІ», яке здійснює професійну оціночну діяльність.

За даними оцінки та Звітів про оцінку майна за 2015 та 2017 роки (копії яких наявні в матеріалах справи) справедлива (ринкова) вартість цінних паперів ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» в 2017 році була зменшена (уцінена) у зв'язку із зупиненням внесення змін до системи депозитарного обліку на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.06.2016 № 642 «Про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів», яким було зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ». (а. с. 99-235 т. 1)

Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного рішення заборонено ПАТ «Національний депозитарій України» та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери Товариств (перелік додається) у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ», за виключенням операцій, пов'язаних із спадкування.

Отже, наявні були обмеження щодо використання або продажу наведених цінних паперів.

Також, відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.02.2016 № 131 «Про порядок подання та розміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів тоговцями цінними паперами та фондовими біржами» торговець цінними паперами подає до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів для подальшого розміщення інформації про всі вчинені поза фондовою біржою ним або за його участю правочини щодо емісійних цінних паперів протягом трьох робочих днів після дати виконання правочину щодо емісійних цінних паперів.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що висновки відповідача щодо визначення справедливої (ринкової) вартості цінних паперів ґрунтуються на неналежних відомостях, оскільки в дійсності ані станом на 30.03.2017, ані 23.11.2017 біржовий чи позабіржовий курс на зазначені в акті перевірки від 23.08.2018 №1047/26-15-14-06-02-10/34762675 акції взагалі не встановлювався, оскільки 08.06.2016 було частково зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку вказаних цінних паперів, а, отже, такі цінні папери не могли торгуватись на біржі по курсу, зазначеному у даному акті перевірки відповідача.

Тому, дати 30.03.2017 та 23.11.2017 є датами підписання актів та інших документів про виконання правочинів, укладених значно раніше 07.06.2016, а оскільки станом на дату здійснення оцінки акцій ПП «АВЕРТІ» акції ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» не перебували в обігу на фондових біржах, ринковою вартістю акцій ПАТ «КУ «БІЗНЕС-РЕЗЕРВ» відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» буде вартість цінних паперів, визначених відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства є помилковими.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення спірних податкових повідомлень - рішень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За переконанням суду, всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, ЄДРПОУ 34762675) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Києві (04065, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0047771406 від 17.09.2018 та № 0055351406 від 31.10.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінаста» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, ЄДРПОУ 34762675) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 34708,22 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот вісім гривень 22 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04065, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко