Рішення № 80545690, 19.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2019 року № 826/11847/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 призначувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах а списком №2, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах а списком №2, починаючи з 07.03.2018, зарахувавши у його пільговий стаж роботу електрозварювальника з 22.08.1992 по 18.10.2001, скасувати рішення комісії №20 від 22.03.2018 щодо відмови зарахувати період роботи в якості електрозварювальника.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення такої пенсії (позивач зазначив, що має загальний стаж роботи 36 років, 9 місяців, 24 дні, а стаж пільгової роботи складає 5 років 6 місяців 3 дні). Проте, рішенням комісії №20 від 22.03.2018 було підтверджено право позивача на зарахування періодів роботи в якості електрозварювальника з 01.08.1987 по 21.08.1992 на ДП «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд» до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 та не підтверджено період роботи з 22.08.1992 по 18.10.2001, оскільки відсутня атестація робочих місць за цей період. Позивач вважає вищевказані дії протиправними, оскільки ним були надані необхідні докази, що підтверджують факт проведення атестації його робочого місяця у 1995 році, що дає останньому право на пільгову пенсію за Списком №2.

Відповідач відзиву на позовну заяву в установлені судом строки не надав, у зв'язку з чим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

07.03.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

22.05.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом №7056/03 відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії та зазначено, що рішенням комісії №20 від 22.03.2018 було підтверджено право позивача на зарахування періодів роботи в якості електрозварювальника з 01.08.1987 по 21.08.1992 на ДП «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд» до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 та не підтверджено період роботи з 22.08.1992 по 18.10.2001, оскільки відсутня атестація робочих місць за цей період. Крім того, зазначено, що з матеріалів пенсійної справи вбачається, що стаж пільгової роботи позивача складає 5 років 6 місяців 3 дні, що в свою чергу не дає йому права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи вищевказану відмову протиправною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції Україниьоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788) .

Згідно п. "б" ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Тобто, при неповному пільговому стажі за нормами п. "б" ст. 13 Закону №1788 право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку мають чоловіки при наявності страхового стажу 26 років 6 місяців та пільгового стажу не менше 6 років 3 місяці (не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців).

Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731 (далі - Наказ №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно п. 10 Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637).

Згідно п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно п. 23 та 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 вбачається, що він 05.08.1987 прийнятий на роботу електрозварювальником 3 розряду в управлінні №149 «ЮгоЗаптрансстрой» (перейменоване на Дочірнє підприємство «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд»).

14.03.1990 позивачу присвоєний 4 розряд електрозварювальника, 21.02.1996 присвоєний 5 розряд електрозварювальника.

18.10.2001 позивач звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Аналогічні відомості підтверджуються також архівною довідкою від 11.01.2018 №101-101/0-19-359, виданою Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією. Крім того, з архівної довідки від 11.01.2018 №101-101/С-19-361 виданою Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією, вбачається, що ОСОБА_1 з 1987 по 1992 працював у будівельному управлінні №149 тресту Південзахідтрансбуд» Міністерства транспортного будівництва СРСР та отримуав заробітну плату.

Однак, згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення"та Порядку №442 дає підстави для висновку, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Будівельного управління №149 «Південзахідтрансбуд» №73-к від 16.03.1995 була проведена атестація робочих місць з визначенням переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням.

Наказом Будівельного управління №149 «Південзахідтрансбуд» №22 від 05.03.1996 про результати проведення атестації робочих місць умовами праці на дільницях управління» затверджено перелік місць, робіт, професій, посад і показників на роботах і шкідливими важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає підстави для пенсії зая віком на пільгових умовах (список №2) Однак додаток до наказу про перелік робочих місць, виробництв, професій, робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 в матеріалах справи відсутній.

Крім того, як вбачається згідно п. 3.2. наказу №22 від 05.03.1996 зобов'язано привести записи у трудових книжках працівників управління, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є виконання робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

У відповідності до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. (далі - Постанова №637).

При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).

Зокрема Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 20.07.1993 № 58 зазначено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" трудової книжки робиться запис, що підтверджує право на пенсію, на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць (має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення). Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені в карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватися в дужках.

При цьому, з наданої позивачем копії трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається відсутність в розділі "Відомості про роботу" запису, що підтверджує право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Постанови №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, 29.07.2005 ДП «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд» припинено без правонаступника згідно рішення суду, що унеможливлює надання вказаним підприємством уточнюючої довідки про трудову діяльність позивача.

Однак, в матеріалах адміністративної справи містяться архівні документи, які підтверджують факт роботи позивача з 1987 по 2001 на посаді електрозварника ручного дугового зварювання в ДП «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд» та підтверджують, що останній на роботу з неповним робочим днем без збереження заробітної плати та на іншу роботу у вказаний період не переводився.

Розділом XXXIII «Загальні професії».чинного Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 зазначено, що правом на відповідну пенсію користуються лише електрозварники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини, не нижчі від третього класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах (поз.23200000-19905) та електрозварники ручного зварювання (поз.23200000-19906).

Згідно з кваліфікаційною характеристикою електрозварника ручного зварювання, передбаченою Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 42) електрозварник ручного зварювання за допомогою електрозварювальної апаратури виконує зварювання деталей, вузлів, різних конструкцій, трубопроводів тощо з різних видів сталей, чавуну, кольорових металів, сплавів, а також виконує кисневе різання деталей з високовуглецевих, спеціальних сталей, чавуну, кольорових металів та наплавляє деталі, інструменти тощо.

Як вбачається із запису трудової книжки, позивач дійсно з 1987 по 2001 працював електрозварником ручного дугового зварювання в ДП «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд».

При цьому, суд приходить до висновку, що посади електрозварники ручної зварки та електрозварника ручної дугової зварки є тотожними, оскільки діяльність за даними професіями передбачає спеціальні вміння по виконанню зварювання апаратів, вузлів та конструкцій різної складності (в залежності від розряду посади) та передбачає обов'язкову наявність спеціальної технічної освіти.

Суд зазначає, що наявність у позивача записів у трудовій книжці є достатнім підтвердженням того, що він працював на відповідних посадах у зазначені періоди часу та має відповідний трудовий стаж, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно вимог ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання за спеціальністю в професійно-технічних навчальних закладах зараховується до пільгового стажу за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою (пільговою) професією.

Отже, час навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі зараховуються до пільгового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком оскільки, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що неможливість останнього провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідки видані належним органом та містять усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі №583/392/17.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами ст.ст.2,5 - 11,19,72 - 77,90,139,241 - 246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.03.2018 №20, яким відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні періодів трудової діяльності з 22.08.1992 по 18.10.2001 на посаді електрозварника ручної дугової зварки в Дочірньому підприємстві «Будівельне управління №149 «Південзахідтрансбуд».

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) з 07.03.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур