Рішення № 80545557, 05.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1228/19

Провадження № 1-кс/638/1252/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Слідчого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря Котяш Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480005078 від 24.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.ч.4 ст.186, ч.2 ст.345-1 КК України, про арешт майна , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчим вказано про те, що в рамках проведення досудового розслідування №12018220480005078 від 24.12.2018 за ч.4 ст.186, ч.2 ст.345-1 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова Шестак О.І. №638/1228/19 провадження №1-кс/638/986/19 від 12.02.2019 проведено обшук у громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем реєстрації та проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлено та вилучено ножі, пістолет спецзаасіб «Вій» 9 мм„ вогнепальну зброю у вигляді автомату «Benelli», карабін моделі «SIG» MCX-Caliber, автоматична зброя «Зброяр» Z15 кал.223, автоматична зброя моделі «ЕМ-555» кал.9.21мм., вогнепальну зброю моделі «Сайга МК-03» , і на вищевказану зброю мається відповідний дозвіл на носіння, зберігання на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон «Iphone 5» та «Iphone 8» , які належать ОСОБА_3, 15 патронів 9 мм., моделі «Luger speer», 382 патрони, два предмета схожі на штик ножі.

В обґрунтуванні клопотання слідчим зазначено, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та може призвести до втрати або знищення вилучених предметів. Крім того, зазначене майно вилучено із цивільного обороту.

Слідчий в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно п. 3 вказаної статті, тимчасово також може бути майно, яке є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів. У цьому випадку, за ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року позбавлення майна в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права є допустимим. При цьому Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78, вказав на те, що при вирішення питання виправданості такого втручання є необхідним підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання не суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думкою слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв’язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про те, що клопотання в цій частині є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2, поданого в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480005078 від 24.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.ч.4 ст.186, ч.2 ст.345-1 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на виявлені та вилучені ході проведення обшуку у громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_1, речові докази, що мають доказове значення а саме: 15 патронів 9 мм. моделі «Luger speer», 382 патрони.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.В. Шишкін