Вирок № 80543947, 19.03.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7574/18 19.03.2019

н\п 1-кп/490/788/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7574/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді Медюка С.О.,

при секретарі Митрохіній А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018150020002508 від 29 червня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, який народився 02 листопада 1990 року в с.Готешти, Кантемирівського району, республіки Молдова, є громадянином України, має повну загальну середню освіту, неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 А,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора Солоджук Г.О.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

28.06.2018 року близько 19:46 години, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "МАZDА 626", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався у світлий час доби, по сухій, чистій, проїзній частині вул.Великої Морської, зі сторони вул.Московської, у напрямку вул.Садової в м.Миколаєві, зі швидкістю 50 км/год.

Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_1, у порушення п.п.2.3 "б", 12.1, 12.3, 14.6 "а, б, е", 17.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), а саме: рухаючись по проїзній частині вул.Великої Морської, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вул.Шнеєрсона, який позначено інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 "Пішохідний перехід", 5.8 "ОСОБА_3 із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" ПДР України, та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.1 "Пішохідний перехід" та жовтого кольору 1.4, додатку 2, ПДР України, виконуючи обгін транспортних засобів, які рухались в попутному з ним напрямку, виїхав на зустрічну смугу для руху, яка призначена лише для руху громадського транспорту, що взагалі робити категорично заборонено, при цьому проявив особисту неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, не переконався, що на пішохідному переході відсутній пішохід, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перетинав проїзну частину вул.Великої Морської, в межах нерегульованого пішохідного переходу, з права наліво, відносно напрямку його руху.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, субдуральної гематоми, крововиливу під м'які оболонки головного мозку, перелом основи та склепіння черепа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №700 від 20 липня 2018 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 "б", 12.1, 12.3, 14.6 "а, б, е", 17.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому, причинному зв'язку з наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, винним себе визнав в повному обсязі та підтвердив факт порушення ним вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілому ОСОБА_2 завдані тяжкі тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається.

Цивільний позов прокурора визнав повністю, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 в частині матеріальної шкоди на суму 3079,37 коп. визнав повністю, в частині моральної шкоди на суму 100000 грн. визнав частково.

Як вбачається з копії висновку судово-медичної експертизи № 700 від 20 липня 2018 року, у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мають місце тілесні пошкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеню, субдуральної гематоми, крововиливу під м'які оболонки головного мозку, перелом основи та склепіння черепа, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів. Дані тілесні пошкодження могли утворитися в умовах ДТП (зіткнення пішоходу та автотранспортного засобу), не виключено незадовго до звернення у лікарню 28 червня 2018 року. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, як обвинувачений ОСОБА_1 визнав фактичні обставини справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.65 КК України враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, як обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та повне визнання вини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області ОСОБА_3, з урахування інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Визнання обвинуваченим своєї провини та усвідомлення протиправності своїх дій, істотно знижує ступінь тяжкості скоєного. А тому, встановлені обставини свідчать про те, що мета кари – виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права – не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.75 КК України.

По даному кримінальному провадженню прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 заявлено цивільний позов у інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 на суму 13936 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 48 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи викладене, позов прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, по справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь у рахунок відшкодування матеріальних збитків на суму 3079,37 грн. та моральної шкоди на суму 100000,00 грн.

В обґрунтування поданого позову потерпілим ОСОБА_2 зазначено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення йому було спричинено матеріальні збитки, які складаються з витрат на лікування, харчування і гігієну, та із врахуванням виплачених йому коштів складають 3079,37 коп.. Крім того, протиправними діями обвинуваченого йому було спричинено моральну шкоду у сумі 100000,00 грн., яка полягає в сильних душевних стражданнях, які він переніс від несподіваного наїзду на нього автомобіля під керуванням обвинуваченого, відчутті страху, фізичного болю та страждань, яких він зазнав у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Внаслідок ДТП його не залишають больові відчуття, фізична слабкість та інші проблеми зі здоров'ям, а також неприємні спогади про те, що сталося, відчуття приниження та особистої незахищеності, що порушило його звичайний спосіб та ритм життя.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків на суму 3079,37 грн., який визнається обвинуваченим, відповідно до ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню.

Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн. суд зазначає, що з врахуванням глибини моральних страждань потерпілого, який є людиною похилого віку та з врахуванням доведеності, відповідно до ст.1167 ЦК України, позов підлягає частковому задоволенню.

У даному випадку, на переконання суду, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 грн. буде відповідати принципам розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (від 26.07.2018 року №447, від 30.07.2018 року №448) в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва (р/р 31551260143958 ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 05483090) кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 13936 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 48 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3079 /три тисячі сімдесят дев'ять грн./ 37 коп. та моральної шкоди 50000 /п'ятдесят тисяч грн./ 00 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (від 26.07.2018 року №447, від 30.07.2018 року №448) в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Речовий доказ: автомобіль марки "МАZDА 626", реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_1 - вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий Медюк С.О.