Рішення № 80541101, 11.02.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1633/18

2/330/42/2019

"11" лютого 2019 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді – Куценко О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В., за участю: представника позивача – ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом в.о. керівника Мелітопольської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

В.о. керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Якимівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки. Зазначив в позові, що Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2018 року за № 420180-81280000011 за ч. 4 ст. 364 КК України, встановлені порушення вимог Земельного та Водного кодексів України при прийнятті ОСОБА_3 селищною радою Якимівського району Запорізької області рішень із земельних питань. Так, 28 березня 2016 року до ОСОБА_3 селищної ради надійшла заява ОСОБА_2 про надання дозволу на проект відведення земельної ділянки раніше наданої ОСОБА_5 орієнтовною площею 0,09 га в смт. Кирилівка по вул. Вишнева. 20 травня 2016 року ОСОБА_3 селищною радою, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2. прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, землі не надані у власність або користування з межах населеного пункту смт. Кирилівка, Якимівського району Запорізької області по вулиці Вишнева. На підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради від 20 травня 2016 року № 47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» ТОВ «Геоінформаційна компанія «Кадастр» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 дня будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Вишнева за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка. 29 серпня 2016 року до ОСОБА_3 селищної ради надійшла заява ОСОБА_2 про ствердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2320355400:03:003:0351) площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Вишнева та передачі вищевказаної земельної ділянки у власність. 11 жовтня 2016 року ОСОБА_3 селищною радою, за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 прийнято рішення № 33 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок», пунктом 1 якого, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та для ведення індивідуального садівництва, громадянам згідно списку. Підпунктом 1.12 пункту 1 цього рішення затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділнка), кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:03:003:0351. за адресою смт. Кирилівка, вул. Вишнева. Також, пунктом 2 даного рішення надано громадянам у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та для ведення індивідуального садівництва, смт. Кирилівка. Якимівського району Запорізької області, згідно наведеного у рішенні списку. Крім того, пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано громадян оформити правовстановлюючі документи на право власності на земельні ділянки згідно чинного законодавства (пункт 3.1) та виконувати обов'язки власника земельної ділянки згідно ст. 91 ЗК України (пункт 3.2). На підставі рішення ОСОБА_3 селищної ради від 11.10.2016 № 33 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок», 25.1 1.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:03:003:0351, що розташована за адресою смт. Кирилівка, вул. Вишнева. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.06.2018 № 128342795 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:03:003:0351 є ОСОБА_2 та на земельній ділянці з кадастровим номером 2320355400:03:003:0351 відсутні зареєстровані будь-які об'єкти нерухомості. Рішення ОСОБА_3 селищної ради від 11 жовтня 2016 року № 33 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок», в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2, прийнято з порушеннями вимог законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Згідно із інформацією ОСОБА_3 селищної ради від 19 березня 2018 року № 428 проект землеустрою із виготовлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт. Кирилівка на цей час знаходиться на погодженні в Міністерстві екології та природних ресурсів України, тобто на час прийняття спірного рішення сесії не був погоджений. Крім того, відповідно до інформації відділу в Якимівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.06.2018 № 0-8-0.36-1671/115-1 8 встановлено, що проект землеустрою щодо встановленая меж прибережної захисної смуги Азовського моря, Молочного, Утлютського лиманів на території ОСОБА_3 селищної, ради Якимівського району Запорізької області не розроблявся, прибережна захисна смуга навколо Азовського моря та лиманів не встановлювалась. Відповідно до пояснювальної записки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адерсою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Вишнева, яка виконана ТОВ «Геоінформаційна компанія «Кадастр» встановлено, що на час розроблення даного проекту землеустрою відстань спірної земельної ділянки від урізу води Азовського моря становила 1964 метрів та від урізу води Утлютського лиману становила 310 метрів. Отже, вказане беззаперечно свідчить про те, що спірна земельна ділянка входить до меж прибережної захисної смуги Азовського моря та Утлютського лиману, тому щодо неї встановлені і діють спеціальні обмеження. Надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у цій місцевості суперечить вимогам земельного та водного законодавства України.

В зв’язку з чим просить суд визнати незаконним та скасувати п.п.1.2 п.1,п.2 рішення ОСОБА_3 селищної ради від 11 жовтня 2016 року № 33 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,096 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2320355400603:003:0351 та яку надано у власність ОСОБА_2, а також зобов`язати останню повернути на користь територіальної громади ОСОБА_3 селищної ради вказану земельну ділянку. Судові витрати, понесені при сплаті судового збору, просить стягнути на користь прокуратури Запорізької області з відповідачів у рівних частинах – по 1762 гривні з кожного.

Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року провадження у справі відкрито, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07 листопада 2019 року представником відповідача ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області надано відзив на позовну заяву відповідно до якого, вважають заявлені вимоги необґрунтованими, оскільки проект щодо відведення спірної земельної ділянки був розроблений у встановленому законом порядку та погоджений відповідними контролюючими органами. За даними відділу Держземагенства в Якимівському районі Запорізької області – Довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 19.07.2016 року № 901 – категорія земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: Секція К 16 підрозділ 16,00 землі запасу (номер рядка 12.3 шифр рядка 96 по формі 6-зем); обмеження у використанні земель відсутні. Аналогічні дані також зазначені Відділом Держземагенства в Якимівському районі Запорізької області у Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.08.2016 року № 85/41-16. Відділ містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області у своєму Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 122 від 19.07.2016 року підтвердив, що земельна ділянка, надана за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_3 с/р для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Обмеження та особливості вимог щодо використання земельної ділянки: використання земельної ділянки у відповідності до чинного містобудівного законодавства Закону України № 3038-УІ від 17.02.2011 р. ст.,24. ст..26 «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто, ніяких документальних даних про те, що спірна земельна ділянка заноситься до земель водного фонду, в матеріалах проектної документації немає. Також на даній земельній ділянці розміщені капітальні будівлі, а саме будівля гаражу (матеріал стін ракушняк), який збудовано на підставі будівельного паспорту від 30.01.2004 року №3 виданого на ім'я ОСОБА_5, згідно рішення Виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради від 17.11.2016 року №110 «Про затвердження акту упорядкування адреси об'єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які розташовано в смт. Кирилівка, вул. Вишнева».

Таким чином, відповідач вказує, що ніяких документальних даних про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, в матеріалах проектної документації немає, а статтею 88 Водного кодексу України встановлено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівельної документації, і прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Відповідач ОСОБА_6 29 листопада 2018 року надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, посилаючись на наступне дійсно, 28 березня 2016 року вона звернулась до ОСОБА_3 селищної ради з заявою про надання дозволу на проект відведення земельної ділянки, раніше наданої ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Розглянувши її заяву ОСОБА_3 селищна рада рішенням від «20» травня 2016 року № 47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд», надала згоду (крім інших) з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, землі не надані у власність або користування в межах населеного пункту смт. Кирилівка, – по вул. Вишнева, орієнтовною площею 0,09 га. Пунктом 2 цього ж Рішення відповідача-2 зобов’язано розробити проект землеустрою та надати його на затвердження в ОСОБА_3 селищну раду в термін не пізніше 12 місяців. На виконання вказаного Рішення № 49 від «20» травня 2016 року, вона звернулась до уповноваженої проектної організації – Товариства з обмеженою відповідальністю «Геоінформаційна компанія «Кадастр» із завданням на розроблення проекту землеустрою. ТОВ «ГІК «Кадастр» розробило їй проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0936 га за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Вишнева. В процесі підготовки проекту ТОВ «ГІК «Кадастр» було отримано довідку з державно статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 19.07.2016 р. №901, надану Відділом Держгеокадастру в Якиміському районі Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, згідно з якою земельна ділянка, проект якої розроблявся, має наступні характеристики: категорія земельної ділянки – землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки – секція К16 підрозділ 16.00 землі запасу (номер рядка 12.3 шифр рядка 96 по формі 6-зем). Відповідно до класифікатора обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затверджених наказом Державного комітету земельних ресурсів № 643 від 29.12.2008 р., обмеження у використанні спірної земельної ділянки повністю відсутні. В подальшому, розглянувши її заяву та розроблений проект землеустрою, ОСОБА_3 селищна рада рішенням № 33 від «11» жовтня 2016 року затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: смт. Кирилівка, вул. Вишнева. Після цього право власності ОСОБА_7 на підставі відповідного рішення та проекту землеустрою було зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчать відповідні відомості в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно. Також звертає увагу на ті обставини, що рішенням ОСОБА_3 селищної ради від «09» жовтня 2003 р. № 2 «Про погодження населених пунктів та затвердження Генерального плану», було погоджено кордони населених пунктів ОСОБА_3 селищної ради, визначені Генеральним планом Кирилівка, розробленим Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПМІСТО», затверджено Генеральний план Кирилівка, розроблений Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПМІСТО». Відповідно до затвердженого рішенням № 2 від 09.10.2003 р. Генплану смт. Кирилівка, у плані зонування вулиця Тітова знаходиться в зоні РЖ – Рекреаційно-житлова зона. Зона призначена для організації прийому обслуговування відпочиваючих в садибній забудові (житлові будинки для рекреаційного використання). Зона формується на території сельбишної зони курорту в районах існуючої садибної забудови та районах, передбачених містобудівною документацією під таких вид забудови. Переважні види використання (крім іншого) окремо розташовані житлові будинки котеджного типу, що мають окремий вхід, апартаменти для відпочиваючих розміром земельної ділянки не менш 0,06га. Якщо звернути увагу на ситуаційний план земельної ділянки, що є додатком до технічної документації з проекту землеустрою спірної ділянки, то очевидним вбачається той факт, що спірна ділянка знаходиться в середині вулиці в межах селища міського типу . З трьох боків ця земельна ділянка оточена аналогічними ділянками, які перебувають у приватній власності та надані громадянам з тим самим цільовим призначенням.

Заявляючи позов, прокурор формально посилається на дані пояснювальної записки до проекту землеустрою. Втім, лише сама формальна констатація відстані до урізу води не може бути підставою для визнання незаконним оскарженого рішення та витребування спірної земельної ділянки. Керування такими лише даними, без врахування дійсних обставин справи, без врахування даних Держгеокадастру, та посилання виключно до положень ст. 88 Водного кодексу України, дає прокурору підстави ставити під сумнів законність набуття права власності всіх без винятку приватних власників земельних ділянок на території смт. Кирилівка, адже всі вони знаходяться ближче, ніж за 2 кілометри від урізу води Азовського моря. Під час прийняття рішення у цій справі, вважаємо, в суду є підстави застосовувати до спірних правовідносин положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, та практики ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

04 грудня 2018 року прокурор надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель водного фонду відповідно до норм ВК та ЗК України і окремого рішення уповноваженого органу щодо віднесення земельної ділянки до земель водного фонду закон не вимагає. З урахуванням викладеного, прокурор наполягає на задоволенні позову.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав повністю з підстав, визначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали повністю, обгрунтовуючи свою позицію доводами, викладеними у письмових відзивах.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що 28 березня 2016 року до ОСОБА_3 селищної ради надійшла заява ОСОБА_2 про надання дозволу на проект відведення земельної ділянки раніше наданої ОСОБА_5 орієнтовною площею 0,09 га в смт. Кирилівка по вул. Вишнева. (а.с.17)

20 травня 2016 року ОСОБА_3 селищною радою, прийнято рішення №47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», відповідно до якого за результатами розгляду заяви ОСОБА_2. їй надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, землі не надані у власність або користування з межах населеного пункту смт. Кирилівка, Якимівського району Запорізької області по вулиці Вишнева (а.с.18).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 селищної ради від 20 травня 2016 року № 47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» ТОВ «Геоінформаційна компанія «Кадастр» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 дня будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Вишнева за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка.

29 серпня 2016 року до ОСОБА_3 селищної ради надійшла заява ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2320355400:03:003:0351) площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Вишнева та передачі вищевказаної земельної ділянки у власність.

11 жовтня 2016 року ОСОБА_3 селищною радою, за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 прийнято рішення № 33 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельних ділянок», пунктом 1 якого, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та для ведення індивідуального садівництва, громадянам згідно списку. Підпунктом 1.12 пункту 1 цього рішення затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0936 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділнка), кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:03:003:0351. за адресою смт. Кирилівка, вул. Вишнева. Також, пунктом 2 даного рішення надано громадянам у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) та для ведення індивідуального садівництва, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, згідно наведеного у рішенні списку).

Вказані обставини, визнаються учасниками справи, суд не має обгрунтованих сумнівів, щодо їх достовірності та відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

Прокурор вважає, що рішення №33 від 11.10.2016 року, в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 прийнято з порушенням вимог законодавства, у зв’язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

З цього приводу суд зважає на наступне.

Згідно до п. 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільські, селищні, міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Згідно до статті 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно до ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

У відповідності до положень статей 122, 123 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого, зокрема, органом місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки з земель комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Відповідний орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, з огляду на вище наведені положення законодавства, відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів перевіряється органом місцевого самоврядування ще при розгляді клопотання особи, зацікавленої у переданні в користування земельної ділянки, про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

20 травня 2016 року ОСОБА_3 селищною радою Якимівського району було прийнято рішення №47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», яким відповідачеві ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,09 га для, яка розташована в смт. Кирилівка по вул. Вишнева, за рахунок земель громадської та житлової забудови, землі не надані у власність або користування в межах населеного пункту смт Кирилівка, ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Як вбачається з позовної заяви, відгуку на відзив та пояснень прокурора у судовому засіданні, вказане рішення прокурор не вважає прийнятим з порушенням норм законодавства, не вказує на його незаконність і не вважає таким, що підлягає скасуванню.

Згідно до вимог частини 4 статті 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 6 статті 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу та затверджуються, у даному випадку, органами місцевого самоврядування. Згідно до ч. 17 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до вимог ч. 18 статті 186 ЗК України, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали і документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій», надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею, проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Згідно до ч. 20 статті 186 ЗК України, погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок).

У відповідності до вимог ч. 1 та 2 статті 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а щодо земельної ділянки у межах населеного пункту – подається на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Проект землеустрою, у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про землеустрій», зокрема, включає акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою у частині 6 статті186-1 ЗК України також зазначено виключно невідповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Згідно до ч. 7 статті 186-1 ЗК України, кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, у визначений законом строк.

Так, згідно до наданих представником ОСОБА_3 селищної ради відомостей, у відповідності до вимог ч. 1 та 2 статті 186-1 ЗК України, проект щодо відведення спірної земельної ділянки площею 0,0936 га по вул. Вишнева у смт Кирилівка Якимівського району був погоджений із відділом Держгеокадастру в Якимівському районі Запорізької області та Відділом містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданого Відділом Держгеокадастру в Якимівському районі Запорізької області (а.с. 58), погоджено проект землеустрою земельної ділянки, розташованої по вул. Вишнева у смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, площею 0,0936 га для передачі у власність ОСОБА_2 яка перебуває у комунальній власності, у відповідності до статті 19 ЗК України, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Висновком відділу містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації від 19.07.2016 року №122 (а.с. 57) також погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0936 га у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Вишнева у смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_3 селищної ради.

При цьому, з огляду на положення статті 50 Закону України «Про землеустрій», обов'язковою складовою проекту землеустрою є акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон та зон особливого режиму використання земель за їх наявності, перелік обмежень у використанні земельних ділянок, а також викопіювання з кадастрової карти або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Також у документації із землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок та містобудівній документації, згідно до вимог ч. 3 статті 60 ЗК України, зазначаються межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон.

Таким чином, з вказаних документів вбачається, що жодних даних про знаходження спірної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги в ході погодження проекту землеустрою контролюючими органами встановлено не було.

Проте, прокурор, посилаючись на положення статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України, вказує, що ця земельна ділянка знаходиться на відстані менш, ніж 2 км від урізу води Азовського моря, тому відноситься до категорії земель водного фонду і належить до прибережної зони.

Разом з цим, слід враховувати, правову позиція щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, ОСОБА_8 палати Верховного суду у Постанові від 30.05.2018 року по справі №469/1393/16-ц.

Так, дійсно ч. 3 статті 60 ЗК України та ч. 9 статті 88 ВК України встановлено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга не менше двох кілометрів від урізу води.

У статті 60 ЗК України та у ч. 7 статті 88 ВК України зазначено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно до ч. 6 статті 88 ВК України, у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

ОСОБА_8 Верховного суду у вказаній постанові, з посиланням на п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністества охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434 та Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року за №486, зазначає, що системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зазначеною постановою визнано законною та обгрунтованою ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 14.06.2017 року по цій справі. З цієї ухвали, а також рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2017 року, яке ухвалою було залишено без змін, вбачається, що підставою для висновку про незаконність прийнятого рішення про надання земельної ділянки було саме невідповідність містобудівній документації.

Аналогічні посилання маються також у постанові ОСОБА_8 Верховного суду від 15.05.2018 року по справі №372/2180/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах селища міського типу Кирилівка, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення відсутній, неможна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить два кілометри від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

З огляду на наведене, доречними є доводи представника ОСОБА_3 селищної ради про те, що конкретні умови забудови були визначені на підставі генерального плану забудови смт. Кирилівка, затвердженого рішенням ОСОБА_3 селищної ради від 09.10.2003 року та рішенням Запорізької обласної ради від 29.09.2004 року, дійсного на час прийняття оскаржуваного рішення, який, згідно до норм ст. 34 Закону України «Про основи містобудування», відноситься до містобудівної документації. Саме з урахуванням містобудівної документації встановлюється захисна прибережна смуга у межах існуючих населених пунктів, згідно до ч. 6 статті 88 ВК України.

Таким чином, обґрунтованими, на думку суду, є доводи відповідачів на ненадання прокурором належних доказів на підтвердження його посилань з цього приводу. З вище наведеного вбачається, що оскаржуване рішення №33 від 11.10.2016 року ОСОБА_3 селищною радою прийнято у межах повноважень, у відповідності до вимог статей 186, 186-1 ЗК України, з урахуванням відомостей, викладених у висновках про погодження проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:03:003:0351 органів, на які державою покладено функції щодо здійснення контролю за використанням земель.

Крім того, судом звертається увага на правову позицію, викладену ОСОБА_8 Палатою верховного Суду у Постанові від 18.04.2018 року по справі №802/950/17а та у Постанові від 30.05.2018 року по справі №150/928/14-а.

Так, згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. З ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проте, як вказує Верховний Суд у цих постановах, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі. Скасування такого акта не породжує наслідків для власників (користувачів) земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право власності чи користування земельної ділянки і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Відтак обраний спосіб захисту порушених прав (у даному разі - оскарження рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2Г.) не забезпечує їх реального захисту. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 21-1306а15 та від 11 жовтня 2016 року у справі № 816/4340/14, і ОСОБА_8 Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від вказаного висновку.

Зазначене дозволяє зробити висновок про обрання невірного способу захисту прокурором при зверненні до суду з вимогами про скасування рішення ОСОБА_3 селищної ради №33 від 11.10.2016 року.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність у даному разі підстав для задоволення вимог прокурора, тому вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі положень статті 141 ЦПК України, оскільки судом позов не задовольняється, підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,60,116,121-123,152,186-1 ЗК України, ст.ст. 88,89 ВК України, ст.ст. 5,12,13,81,141,263,265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволені позову виконуючого обов’язки керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області до ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Якимівський районний суду Запорізької області .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: