Ухвала суду № 80540044, 15.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.03.2019

Справа № 320/6864/18

(1-кп/320/298/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» березня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судому засіданні кримінальне провадження № 12018080140001757 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

за участю прокурора – Щербини О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні процесуальний прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, оскільки строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу спливає, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не минули. Крім того, на теперішній час справа розгляд справи триває, та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки. А також в зв’язку з неявкою свідків, до яких було застосовано примусовий привід через органи поліції, просила повторно застосувати до останніх привід.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він не має наміру ухилятись від явки до суду, крім того має міцні соціальні зв’язки, мешкає постійно за адресою із своєю співмешканкою.

Вирішуючи питання щодо заявлених процесуальним прокурором клопотань, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2019 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено на 60 днів, тобто до 26 березня 2019 року.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку, перебуваючи на іспитовому строку, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, при цьому він офіційно не працевлаштований, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 може знову продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інші злочини, а також зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, з метою ухилення від покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватись від органів досудового слідства та суду, та продовжити свою злочину діяльність.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні.

Суд критично відноситься до доводів обвинуваченого та його захисника, як на підставу зміни запобіжного заходу на більш м’який, а саме наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків, постійного проживання за адресою реєстрації співмешканки, оскільки доказів на підтвердження реєстрації обвинуваченого за вказаною адресою надано не було, вказане помешкання належить іншій особі, від якої згоди на обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за даною адресою надано не було, що свідчить про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 та не зможе забезпечити його процесуальної поведінки.

Також, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, який не працює, тяжкість вчиненого злочину, а також інші наведені вище обставини, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу є недоцільним.

Відповідно до вимог п.3 ст. 5 розділу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, звільнення обвинуваченого до суду може ставитись в залежність від надання гарантії явки до суду.

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду в частині заявленого процесуальним прокурором клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14 травня 2019 року.

Крім того, в судове засідання не були доставлені свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, до який застосовувався примусовий привід через органи поліції.

Згідно ч. 1 ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

Оскільки, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання доставлені не були, а на їх участі у судовому засіданні процесуальний прокурор наполягає, суд, з урахуванням думки учасників судового розгляду, вважає за необхідне повторно застосувати до них примусовий привід.

Керуючись ст.ст. 177, 327, 331, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження № 12018080140001757 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України на 06 травня 2019 року о 14 годині 00 хвилин, який відбудеться в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 14 травня 2019 року.

Свідків:

-ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;

-ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

-ОСОБА_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

доставити приводом до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11, на 14 годину 00 хвилин 06 травня 2019 року, при цьому роз’яснивши положення ст. 139 ККПК України, що у разі її неприбуття без поважних причин або не повідомлення про причини свого неприбуття (ст. 138 КПК України), на них буде накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію даної ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області для виконання, Мелітопольській місцевій прокуратурі для контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.О.Калугіна