Рішення № 80537664, 13.03.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11869/18

Провадження 2/357/1036/19

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П. ,

секретар судового засідання – Кривенко О. С.,

за участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – «Позивач») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі – «Відповідач»), третя особа - ОСОБА_4 міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.

04 квітня 2004 року у віці 73 років померла її мати – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ВЛ №430895, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області на підставі актового запису №572. Станом на день смерті Позивач з померлою ОСОБА_5 зареєстрована не була, заяву про прийняття спадщини не подавала.

15.08.2018 року Позивач звернулась до Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після померлої матері.

Постановою державного нотаріуса Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 від 27.07.2018 року, №1771/02-31 Позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Оскільки вона не була зареєстрована разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то була зобов’язана відповідно до вимог ст.ст.1269, 1270 ЦК України, подати в шестимісячний строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Однак, з поважної причини цього не зробила. Позивач відбувала покарання в місцях позбавлення волі з 15.02.2001 року по 03.01.2007 рік. У 2018 році з’ясувалось, що право на спадщину за законом син Позивача – Відповідач ОСОБА_3 не оформив на своє ім’я. Спадкова справа у нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_3 відкрита, але свідоцтво про право на спадщину за законом йому не видавалось. Вважає, що наведені нею обставини є об’єктивними і істотними оскільки, помилково вважала, що спадщину було оформлено на її сина - Відповідача ОСОБА_3

Посилаючись на приписи ст.1216, ст.1221, ст.1269-1270, ст.1272 ЦК України Позивач просила визначити їй додатковий строк терміном три місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 04 квітня 2004 року.

В судовому засідання Позивач підтримала заявлені вимоги. Пояснила суду, що з поважної причини пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки відбувала покарання в місцях позбавлення волі з 15.02.2001 року по 03.01.2007 рік. У 2018 році з’ясувалось, що право на спадщину за законом син Позивача – Відповідач ОСОБА_3 не оформив на своє ім’я. Спадкова справа у нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_3 відкрита, але свідоцтво про право на спадщину за законом йому не видавалось.

В судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_2 вимоги позову підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні Відповідач позовні вимоги визнав, та просив задовольнити. Додатково пояснив, що Позивач є його матір’ю, причини з яких вона пропустила строк для подання заяви є поважними, бо вона знаходилась у місцях позбавлення волі та думала, що спадщина переоформлена на нього.

В судове засідання представник третьої особи - Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Суд, вислухавши пояснення Позивача, повно, об’єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

04 квітня 2004 року у віці 73 років померла мати Позивача – ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ВЛ №430895, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області на підставі актового запису №572 (а.с.7).

Згідно із довідкою №3673 від 24.05.2018 року, виданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управлінням ДМС України в Київській області на запит державного нотаріуса Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6, інформації про місце проживання померлої 04.04.2004 року ОСОБА_5 не значиться (а.с.109).

Станом на день смерті Позивач з померлою ОСОБА_5 зареєстрована не була.

Згідно із довідкою №273971 від 03.01.2007 року, виданою Державним департаментом України з питань виконання покарань, ОСОБА_1 відбувала покарання в місцях позбавлення волі з 15.02.2001 року по 03.01.2007 рік (а.с. 63).

15.08.2018 року Позивач звернулась до Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після померлої матері.

Постановою державного нотаріуса Другої ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 від 27.07.2018 року №1771/02-31 Позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 115-116).

Оскільки Позивач не була зареєстрована разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то була зобов’язана відповідно до вимог ст.ст.1269, 1270 ЦК України, подати в шестимісячний строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Однак, цього не зробила. При цьому вказані нею причини суд визнає поважними.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наведені Позивачем обставини є об’єктивними і істотними труднощами, які від нього не залежали і фактично зашкодили вчасно звернутись до нотаріуса.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. При цьому, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні у справі «Будченко проти України» від 24.04.2014 року, суд приходить до висновку про те, що Позивач у цій справі має майновий інтерес щодо спадкового майна, як легітимне очікування, яке є достатньо конкретним та передбачуваним відповідно до національного закону.

У той же час, в рішенні у справі «Буланов і Купчик проти України» від 09.12.2010 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов’язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й в рішенні у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011 року та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положеннями ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, суд погоджується з доводами Позивача про те, що заяву про прийняття спадщини нею не було своєчасно подано до нотаріальної контори з поважної причини. Такі обставини дійсно є об’єктивними та істотними труднощами, які не залежали від Позивача та зашкодили їй вчасно звернутися з такою заявою. Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати у справі необхідно залишити за позивачем, відповідно до його заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1216, 1221, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, яка померла 04.04.2004 року, в 3 (три) місяці, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу може бути подано до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.03.2018 року.

СуддяОСОБА_7