Рішення № 80537182, 15.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14234/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.,

заявника – ОСОБА_1,

представника заявника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, де заінтересована особа: Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою, де заінтересована особа: Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обґрунтовує тим, що він – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після досягнення пенсійного віку звернувся до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з метою подання документів, необхідних для нарахування йому пенсії, однак йому було повідомлено, що під час перевірки поданих ним документів виявили помилку, а саме те, що в архівних довідках, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради» помилково зазначено його прізвище, ім’я та по батькові, що не відповідає фактичним даним.

Зазначає, що в архівних довідках № 501/01-13 від 27.09.2018 року та № 502/01-13 від 27.09.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», помилково зазначено його прізвище, ім’я та по батькові як «Ковач Федір Васильович» (необхідно зазначити, що записи, які містяться в архівних довідках та записи, що містяться в трудовій книжці, збігаються щодо місяця та часу роботи заявника в колгоспі «Авангард»). Крім того, в інших архівних довідках № 548/01-13 від 07.11.2018 року та № 569/01-13 від 20.11.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради» помилково зазначено його прізвище, ім’я та по батькові як «ОСОБА_3 ОСОБА_4». Вищевказані дані, які зазначені в архівних довідках, не відповідають його паспортним даним, оскільки відповідно до паспортних даних сторінка 1 паспорту серії ВО № 273007, його прізвище, ім’я та по батькові звучить як ОСОБА_3.

Заявник вважає, що дані помилки в архівних довідках № 501/01-13 від 27.09.2018 року № 502/01-13 від 27.09.2018 року № 548/01-13 від 07.11.2018 року, № 569/01-13 від 20.11.2018 року, були допущені у зв’язку із неправильним перекладом його прізвища, імені та по батькові на російську мову.

На сьогоднішній день у заявника виникають труднощі при призначенні пенсії, що не залежать від нього, крім того, у разі пред’явлення відповідних довідок до відповідних органів, підприємств чи установ можуть виникнути перешкоди, труднощі та інші обставини у визнанні того, що ці довідки належать саме заявнику ОСОБА_1, і підтверджують його трудовий стаж.

Зауважує, що спору про право немає, встановлення даного факту не суперечить закону і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб, у тому числі інтересів Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області. Виправити вказані розбіжності іншим шляхом можливості немає.

З посиланням на викладене заявник просить суд встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, архівних довідок № 501/01-13 від 27.09.2018 року, № 502/01-13 від 27.09.18 року, № 548/01-13 від 07.11.2018 року, № 569/01-13 від 20.11.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудових архів Ужгородської районної ради».

Під час розгляду справи заявник подав заяву про уточнення вимог, відповідно до якої просить встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, архівних довідок № 501/01-13 від 27.09.2018 року, № 502/01-13 від 27.09.2018 року, № 548/01-13 від 07.11.2018 року, № 547/01-13 від 07.11.2018 року, № 569/01-13 від 20.11.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудових архів Ужгородської районної ради». Зазначив, що після подачі заяви до суду заявник 17.12.2018 року повторно звернувся до Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про відтермінування періоду подачі документів для оформлення пенсії. Після повторного огляду поданих документів працівником Пенсійного фонду була виявлена ще одна довідка з помилкою, а саме те, що в архівній довідці, виданій комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради» помилково зазначено його прізвище, ім’я та по батькові, що не відповідає фактичним даним. В архівній довідці № 547/01-13 від 07.11.2018 року помилково зазначено його прізвище, ім’я та по батькові як «ОСОБА_1 ОСОБА_4». У відповідності до викладеного та враховуючи, що вимоги є нечіткими та неповними, заявник просить змінити формулювання прохальної частини і викласти її в редакції, що наведена вище.

Заявник та його представник у судовому засіданні заяву підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ній, та просили вимоги заяви задовольнити повністю.

Представник заінтересованої особи – Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області у судове засідання не з’явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією паспорта громадянина України серії ВО 273007, виданого Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 07.08.1997 року, заявник ОСОБА_3 народився 27.09.1958 року, є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР № 211354, виданого 14.10.1958 року в с. Яворово Ужгородського району Закарпатської області, заявник вказаний як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьком значиться ОСОБА_6, за національністю угорець, а матір’ю – ОСОБА_7, за національністю угорка.

Згідно із трудовою книжкою БТ-І № 0572118, заповненою 18.01.1977 року Львівською залізною дорогою, вагонний відділ-депо Ужгород, на ім’я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, останній 18.01.1977 року прийнятий на роботу підсобним робочим, 19.02.1977 року переведений слюсарем та 03.05.1977 року звільнений у зв’язку з призивом на військову службу.

З трудової книжки БТ-І № 4488687, заповненої 29.07.1979 року Ужгородським фанерно-меблевим комбінатом ім. Борканюка на ім’я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, останній у період з 16.05.1977 року - 12.06.1979 року служив в рядах радянської армії, 24.07.1979 року – прийнятий на роботу каменярем, 22.10.1979 року – звільнений з роботи за власним бажанням, 01.11.1979 року – прийнятий на роботу в завод «Ужгородприбор» в ремонтно-будівельну ділянку трактористом, 02.01.1980 року – переведений в тракторний цех трактористом, 01.07.1980 року – переведений в ремонтно-будівельну ділянку трактористом, 21.08.1980 року – йому присвоєно шостий розряд тракториста, 09.03.1982 року – звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП УССР, 14.03.1982 року – прийнятий на роботу в колгосп «Авангард» с. Яворово Ужгородського району в якості тракториста (запис 9), 05.10.1993 року – звільнений з роботи за власним бажанням (запис 10).

Відповідно до архівної довідки від 27.09.2018 року № 501/01-13, виданої комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», факт належності якої просить встановити заявник, в архівних документах виявлено, що ОСОБА_9, так у документах на російській мові, р.н. не вказаний, працював в колгоспі «Авангард» в період з березня 1982 року по жовтень 1993 року (посада не вказана).

Згідно із архівною довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.09.2018 року № 502/01-13, виданою комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», факт належності якої просить встановити заявник, таку видано на ім’я ОСОБА_9, так у документах на російській мові, р.н. не вказаний, про те, що його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії в колгоспі «Авангард», склала відповідні суми за період із січня 1983 року по грудень 1989 року.

Відповідно до архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.11.2018 року № 548/01-13, виданої комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», факт належності якої просить встановити заявник, таку видано на ім’я ОСОБА_9 ОСОБА_10, так у документах на російській мові, р.н. не вказаний, про те, його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії в колгоспі «Авангард», склала відповідні суми за період з липня по грудень 1973 року.

З архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.11.2018 року № 569/01-13, виданої комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», факт належності якої просить встановити заявник, вбачається, що в архівних документах виявлено, що ОСОБА_9 ОСОБА_10, так у документах на російській мові, р.н. не вказаний, працював в колгоспі «Авангард» і його заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії склала відповідні суми за період з липня 1973 року по жовтень 1976 року.

Згідно із архівною довідкою від 07.11.2018 року № 547/01-13, виданою комунальним закладом «Ужгородський районний трудовий архів Ужгородської районної ради», факт належності якої просить встановити заявник, в архівних документах виявлено, що ОСОБА_9 ОСОБА_10, так у документах на російській мові, р.н. не вказаний, працював в колгоспі «Авангард» в період з 1973 року по жовтень 1976 року.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що заявник ОСОБА_1 дійсно у 1970-х роках працював у колгоспі «Авангард».

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз’яснено у п. п. 1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об’єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК (главою 6 розділу IV ЦПК, у чинній редакції), оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв’язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв’язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно зі ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців», яка набрала чинності 1 січня 1975 року (була чинною на момент влаштування заявника на роботу вперше), робітники і службовці, які влаштовуються на роботу, зобов’язані надати адміністрації підприємства, установи, організації трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається. Особи, які приймаються на роботу в якості робітника або службовця вперше, зобов’язані подати адміністрації довідку про нього занятті, видану за місцем проживання відповідною житлово-комунальним органом, сільським чи селищним ОСОБА_2 депутатів трудящих, вуличним комітетом (довідка, видана вуличним комітетом, повинна бути завірена райвиконкомом), а звільнені з лав Збройних Сил СРСР зобов’язані пред’явити адміністрації військовий квиток. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; нагородження та заохочення за успіхи в роботі, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Матеріалами справи встановлено, що згідно із записами в трудовій книжці БТ-І № 4488687 заявник ОСОБА_1 прийнятий на роботу в колгосп «Авангард» 14.03.1982 року, а 05.10.1993 року був звільнений з роботи.

Звертаючись з даною заявою до суду заявник просить встановити факт належності йому архівних довідок № 501/01-13 від 27.09.2018 року, № 502/01-13 від 27.09.2018 року, № 548/01-13 від 07.11.2018 року, № 547/01-13 від 07.11.2018 року, № 569/01-13 від 20.11.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудових архів Ужгородської районної ради» на ім’я ОСОБА_9 та ОСОБА_9 ОСОБА_10

Однак, згідно з свідоцтвом про народження та паспортними даними заявника він значиться як ОСОБА_1.

Заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що на його ім’я дійсно було видано вказані архівні довідки, згідно з якими саме заявник ОСОБА_1 з 1973 року по 1976 року, а такожз 1982 року по 1993 року працював у колгоспі «Авангард», а не інша особа.

Разом з тим, трудова книжка БТ-І № 4488687 взагалі не містить записів про роботу заявника в колгоспі «Авангард» за період з 1973 року по 1976 року. При цьому, станом на липень 1973 року заявник був неповнолітнім (14 років).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, беручи до уваги, що анкетні дані у наведених документах не співпадають, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами належності йому архівних довідок № 501/01-13 від 27.09.2018 року, № 502/01-13 від 27.09.2018 року, № 548/01-13 від 07.11.2018 року, № 547/01-13 від 07.11.2018 року, № 569/01-13 від 20.11.2018 року, виданих комунальним закладом «Ужгородський районний трудових архів Ужгородської районної ради».

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються.

У судовому засіданні 15.03.2019 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 19.03.2019 року.

Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, де заінтересована особа: Ужгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 19 березня 2019 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_11