Ухвала суду № 80536711, 15.03.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/846/2019

Справа № 243/1486/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2) клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно

ОСОБА_3, 10 листопада 1987, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000283 від 07 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

прокурор Петрик В.С.,

слідчий СВ

Слов’янського ВП ГУ НП

в Донецькій області ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_4,

підозрюваний ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

15 березня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, надійшло клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3,у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019050510000283 від 07 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.

У клопотанні його ініціатор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, зобов’язавши його прибувати за першим викликом слідчого до СВ Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області, прокурора або слідчого судді, та цілодобово не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

У судовому засіданні слідчий Медведенко О.С. своє клопотання підтримала, з підстав наведених в ньому та просила задовольнити клопотання у повному обсязі, разом з тим, в частині наявності такого ризику, як вплив на потерпілу, а також щодо того, що цілодобовий домашній арешт може запобігти вказаному ризику своє клопотання не підтримала.

Прокурор Петрик В.С. в судовому засіданні клопотання слідчого також підтримав, зазначив, що клопотання відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України та є обґрунтованим, за виключенням наявності такого ризику, як вплив на потерпілу та можливості запобігти вказаному ризику застосуванням цілодобового арешту.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вважають, що застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу стороною обвинувачення не доведено, та просили обрати ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Підозрюваний також повідомив, що він наразі перебуває під адміннаглядом, отже йому заборонено залишати місце проживання вночі, до того ж він працює за тимчасовими цивільно правовими угодами, і якщо він не зможе виходити з квартири, то не зможе заробляти гроші на проживання. Із матір’ю, яка також є потерпілою вони хоч і проживають спільно в одній квартирі, однак мало спілкуються, харчуються окремо, отже, при застосуванні до нього цілодобового арешту, він не зможе навіть придбавати собі продукти харчування.

Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчим суддею встановлено наступні обставини та відповідні ним докази.

Згідно витягом з ЄДРДР № 12019050510000283, 07 лютого 2019 року Слов’янським ВП ГУ НП в Донецькій області внесено відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.

Стороною обвинувачення ОСОБА_3обґрунтовано підозрюється в тому, що 04 лютого 2019 року, приблизно, о 07 год. 00 хв. він, будучі раніше судимим, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, на законних підставах перебуваючи у себе за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, де побачив, що його мати ОСОБА_5, забула ключі від своєї кімнати.

В цей момент, у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить його матері ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, що належить потерпілій ОСОБА_5, 04 лютого 2019 року, приблизно, о 07 год. 00 хв. ОСОБА_3, усвідомлюючи, що його дії невідомі потерпілій ОСОБА_5, діючи умисно, незаконно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів з сумки, яка знаходилась на підвіконні кімнати, за місце мешкання ОСОБА_5, пластиковими картками АТ «Ощадбанк» № 5167490087166444, та № 4790701009059451, та пін кодами до них, які видані на ім’я ОСОБА_6, що є власністю АТ «Ощадбанк».

Після чого, ОСОБА_3 викраденим розпорядився на власний розсуд.

Після чого, достовірно знаючи, що на пластикових картках АТ «Ощадбанк» № 5167490087166444, та № 4790701009059451, які видані на ім’я ОСОБА_5, знаходяться грошові кошти у ОСОБА_3 виник протиправний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з вказаних пластикових карток.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з пластикових зарплатних карток АТ «Ощадбанк» № 5167490087166444, та № 4790701009059451, які видані на ім’я ОСОБА_5, 06 лютого 2019 року, о 12 год. 23 хв. ОСОБА_3, підійшов до банкомату, який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, 31, де за допомогою пластикової картки «Ощадбанк» № 4790701009059451, яка видана на ім’я ОСОБА_5, що є власністю АТ «Ощадбанк», раніше викраденої у ОСОБА_5, та відомого йому пін-коду вказаної карти, шляхом здійснення транзакції по знаттю коштів з банківського рахунку, умисно, незаконно, таємно, повторно, з корисливих мотивів вкрав грошові кошти на загальну суму 4000,00 гривень, здійснив транзакцію на вказану суму.

Після чого, продовжуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з пластикових карток АТ «Ощадбанк» № 5167490087166444, та № 4790701009059451, які видані на ім’я ОСОБА_5, 06 лютого 2019 року, о 14 год. 15 хв. ОСОБА_3, підійшов до банкомату, який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Університетська, 53 де за допомогою пластикової зарплатної картки «Ощадбанк» № 4790701009059451, яка видана на ім’я ОСОБА_5, що є власністю АТ «Ощадбанк», раніше викраденої у ОСОБА_5, та відомого йому пін-коду вказаної карти, шляхом здійснення транзакції по знаттю коштів з банківського рахунку ОСОБА_5, умисно, незаконно, таємно, повторно, з корисливих мотивів вкрав грошові кошти на суму 900,00 грн., здійснив транзакцію на вказану суму. Після цього викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4900,00 грн.

За таких обставин, органами досудового розслідування ОСОБА_3, підозрюється у тому, що він своїми умисними противоправними діями скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

На підтвердження вказаних обставин слідчим суддею досліджено представлені у судове засідання:

- протокол огляду місця події від 07 лютого 2019 року, згідно із яким був проведений огляд приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1, під час якого ОСОБА_3 добровільно надав для огляду пластикові картки AT «Ощадбанк» № 5167490087166444, та № 4790701009059451, які видані на ім’я ОСОБА_5

- протокол огляду місця події від 07 лютого 2019 року під час якого ОСОБА_5 надала для огляду свій мобільний телефон з смс повідомленням з текстом: «06.02.2019 14:18 Card 4790-9451 Sum - 404.00 UAH BRANCH 10004- 0578СОЮ Balans =16.00 UAH».

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 12 лютого 2019 року;

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25 лютого 2019 року, під час якого був вилучений диск «Verbatim DVD-R 16 х 4,7 Gb 120 min» з фото та відеозаписом з камери спостереження розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, 31.

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 27 лютого 2019 року, під час якого був вилучений диск «Verbatim DVD-R 16 х 4,7 Gb 120 min» з фото з камери спостереження розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Університетська, 53, та рух грошових коштів по рахунку ОСОБА_5

- протокол огляду диску «Verbatim DVD-R 16 х 4,7 Gb 120 min» з фото та відеозаписом з камери спостереження розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, 31, за участю потерпілої ОСОБА_5, в ході якого на відео остання впізнала свого сина ОСОБА_3

- протокол огляду диску «Verbatim DVD-R 16 х 4,7 Gb 120 min» з фото з камери спостереження розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Університетська, 53 за участю потерпілої ОСОБА_5, в ході якого на фото остання впізнала свого сина ОСОБА_3

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 13 березня 2019 року, згідно із яким останній повідомив про обставини викрадення банківських карток на ім’я ОСОБА_5 та пін-кодів до них, та про проведення транзакцій зі зняття коштів які на них містилися.

13 березня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання зокрема, спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв’язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об’єктивного спостерігача» представлені стороною обвинувачення докази дають можливість на сьогодні вважати, що ОСОБА_3обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, та таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

На думку слідчого судді представлені стороною обвинувачення процесуальні документи та їх зміст при їх огляді саме за вказаним критерієм не викликають явних та очевидних сумнівів щодо їх невідповідності чинному законодавству.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 неодружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, дохід отримує від випадкових заробітків, з 1999 року перебував на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «Соціалізований розлад поведінки». В 2003 році буз знятий з обліку у зв’язку із неявкою до лікаря-психіатра понад 3 роки, з жовтня 2007 року перебував під профілактичним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів. Зловживання зі шкідливими наслідками», а з листопада 2009 року перебуває під профілактичним обліком у лікаря – нарколога з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних та інших психоактивних речовин. Зловживання зі шкідливими наслідками», за місцем проживання характеризується посередньо, скарг на нього не надходило, у громадському житті мікрорайону участі не приймає.

Також достовірно встановлено, що ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, а також за вчинення злочинів пов’язаних з обігом наркотичних речовин, звільнився по відбуттю покарання 27 грудня 2018 року. Отже, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи ініціатора клопотання, що ризик втечі підтверджується тією обставиною, що підозрюваний, знаючи про неминучість покарання за вчинене у виді позбавлення волі до п’яти років, може ухилитися від слідства та суду, оскільки на сьогодні незважаючи на наявність обгрунтованої підозри, ОСОБА_3 не визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, отже такий довід не може бути покладений в основу підтвердження наявності ризику втечі. При цьому слідчий суддя приймає до уваги доводи підозрюваного щодо того, що у нього був відсутній умисел залишити місце проживання, оскільки такі доводи підтверджені дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що представлені відомості про спосіб життя підозрюваного, за яким він має залежність від наркотичних речови, внаслідок чого перебуває на обліку у лікаря-нарколога, порушував адміннагляд неодноразово, за характером неврівноважений, є достатніми для того, щоб прийти до висновку про те, що відсутність соціальних зв’язків та залежність від наркотичних речовин є тими факторами, які можуть у будь-який момент вплинути на поведінку підозрюваного, які з врахуванням тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, роблять ризик ухилення від слідства та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень наявними з високою ймовірністю.

Також, з урахуванням того, що підозрюваний має лише випадкові заробітки, має судимість за вчинення корисливих злочинів та злочинів пов’язаних з обігом наркотичних речовин, звільнився 27 грудня 2018 року, і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні іншого злочину, перебуває на обліку у наркодиспансері, ризик продовження вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою задоволення своїх соціально-побутових та інших потреб – на сьогодні також існує з достатньо високим ступенем ймовірності.

Щодо існування такого ризику, як вплив на потерпілу, то оскільки стороною обвинувачення в цій частині клопотання не підтримується, то слідчий суддя розцінює таку позицію сторони обвинувачення, як відмову від клопотання в цій частині, а тому приходить до висновку, що ризик стороною обвинувачення в цій частині не доведений.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, відповідні їм докази, а також вимоги чинного КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що ініціатором клопотання доведена необхідність застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні встановлені в судовому засіданні ризики не виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_3 цілодобового арешту, адже, враховуючи ту обставину, що підозрюваний проживає одиноко, він у такому випадку не буде мати змоги взагалі забезпечити своє проживання. За таких обставин, встановлення цілодобового арешту на думку суду, буде становити надмірне втручання у права підозрюваного та не відповідатиме меті обрання запобіжного заходу.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонити підозрюваному не залишати місце постійного проживання в період часу з 18 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня - без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на нього обов’язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. На думку слідчого судді, такі обмеження здатні забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчиняти нові правопорушення.

Щодо встановлення строку запобіжного заходу, то слідчий суддя виходить з позицій, викладених в ст. 219, 181 КПК України, та встановлює строк, який не перевищує строки досудового слідства, передбачені чинним КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 194, 376 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СВ Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12019050510000283 від 07 лютого 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, 10 листопада 1987, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту за фактичним місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 15 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року, заборонивши йому в період часу з 18 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1, - без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов’язки, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;

2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов’язків до нього буде застосовано більш суворий запобіжний захід.

Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на співробітників Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області, а контроль за його виконанням - на прокурора, який підтримує державне (публічне) обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 19 березня 2019 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя Слов’янського

міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1