
241/688/18
2-а/241/4/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Повний текст)
11.03.2019 року
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Демочко Д.О.
при секретарі Цукановій Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Донецькій області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Донецькій області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа: Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ДПП, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №063528 від 23.04.2018 року, а провадження по справі закрити, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
23.04.2018 року приблизно о 01.00 години позивач дійсно керував транспортним засобом ВА32109, державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався за маршрутом Маріуполь-Мангуш у бік свого місця проживання. В цей час, на 631 км автошляху М-14 його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції з тих причин, що він керував транспортним засобом з увімкненими заднім протитуманним ліхтарем в умовах достатньої видимості, тим самим порушив п.19.9 ПДР України. Позивач намагався пояснити інспектору, що в дорозі, не з його вини, виникла несправність, а саме на автомобілі не спрацювали задні габаритні вогні, однак оскільки він самостійно не мав можливості усунути поломку, крім того електропроводка фар ближнього світла та задніх протитуманних ліхтарів перебувала в робочому стані, він діяв в стані крайньої необхідності і оскільки до місця його проживання залишалося близько 7 км він рухався якомога правіше. Але не зважаючи на всі доводи інспектор все одно склав постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та наклав стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 гривень.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, оскільки інспектор поліції не роз'яснив йому права і обов'язки визначені ст. 63 Конституції України, 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, відмовив йому у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, не надав можливості користуватись допомогою адвоката та не повідомив про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. До того ж, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Також, інспектор не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив розглянути справу за його відсутністю, відмовивши в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та врахувавши наступні пояснення. Так,під час патрулювання 23.04.2018 Інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 в районі 631 км траси М 14 , близько 01год. 25 хв., було помічено транспортний засіб ВАЗ 210930, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався в темну пору доби з увімкненими задніми протитуманними фарами, чим порушив п. 19.9 ПДР України, відповідно до чого вказаний автомобіль було зупинено біля будинку, де проживає позивач. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом зробленим з нагрудного реєстратора закріпленого на однострої поліцейського.
Інспектор, виявивши правопорушення, підійшов до водія автомобіля, представився належним чином, довів водію суть скоєного ним адміністративного правопорушення, запропонував йому пред'явити документи, передбачені вимогами п. 2.1. Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України.
На вимогу інспектора щодо пред'явлення зазначених документів водія, яким виявився ОСОБА_1, було виконано в повному обсязі. Врахувавши ст. 222 КУпАП, ст. 278 КУпАП, що до його компетенції належить розгляд адміністративної справи за порушення правил дорожнього руху, з'ясувавши всі обставини, які підлягають з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи (ст. 280 КУпАП), оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), додержуючись вимог ст. 258 КУпАП, наказу 1395 від 07.11.2015 року «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз'яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ст.ст. 268, 287-289, 307-308 КУпАП, ОСОБА_2 виніс, на місці вчинення правопорушення, відносно гр. ОСОБА_1 постанову за ч. 2 ст. 122, КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 серії ВР №063528 від 23.04.2018 року, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 425 гривень за те, що того ж числа о 01 годині 25 хвилин, в Мангушському районі Донецької області на 631 км автошляху М-14, він керував автомобілем ВАЗ210930, державний номерний знак НОМЕР_1, з увімкненим протитуманним ліхтарем(заднім) в умовах достатньої видимості, чим порушив вимоги п.19.9 ПДР України за що ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень (а.с.10).
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямкуі тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’ятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 19.9. ПДР України визначено, задній протитуманний ліхтар дозволяється використовувати виключно в умовах недостатньої видимості як у світлу, так і в темну пору доби.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається із відеозапису, зробленим з нагрудного реєстратора закріпленого на однострої поліцейського, інспектором поліції було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме розпочинаючи розгляд справи, відповідач представився, позивач був проінформований, що відносно нього буде відбуватися розгляд справи за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, роз'яснив йому його права і обов'язки. Щодо доводів позивача про те, що інспектор відмовив йому у розгляді клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю скористуватися юридичною допомогою, не надав можливості користуватись допомогою адвоката та не повідомив про причини (підстави) неможливості залучення адвоката, то вони не відповідають дійсності, оскільки позивач не заявляв такі клопотання, а його клопотання про необхідність зателефонувати адвокатові було задоволено, що видно на відеозапису.
Також із відеозапису, судом з’ясовано, що позивач при розгляді справи інспектором поліції не заперечував факту того, що він здійснював рух з увімкненим протитуманним ліхтарем в умовах достатньої видимості, однак пояснив, що несправність задніх габаритних вогнів виникла під час руху, і оскільки він вже майже під’їхав до місця свого проживання, неможливості відремонтувати вогні самостійно, і те, що був нічний час доби, тому був вимушений продовжити рух із увімкненим протитуманним ліхтарем. Проте такі доводи відповідачем були залишенні поза увагою, жодних дій для перевірки достовірності вказаних пояснень відповідач не здійснив, належну оцінку цим доводам при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав, тобто не з’ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об’єктивних підстав ставити під сумнів пояснення позивача, надані ним як при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так і даної справи, у суду немає, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ці доводи стороною відповідача не спростовані.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
З огляду на встановлені обставини справи та зазначені норми права, суд вважає, що оскільки дії позивача пов'язанні із вимушеністю здійснювати рух із увімкненими задніми протитуманними ліхтарями, у зв’язку із неможливістю усунути раптово виниклу несправність і необхідністю у нічний час доби дістатися додому, тобто останній діяв в стані крайньої необхідності, позивачем були вжиті всі заходи для того, щоб не перешкоджати руху інших транспортних засобів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, однак з тим, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає, що в даному випадку сторона відповідача належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довела правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 18, ч. 2 ст. 122, 245-248, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2) до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції Донецькій області Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. ОСОБА_3, б. 16 в м. Маріуполі Донецької області, 87535, ЄДРПОУ 40108646), третя особа: Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №063528 від 23.04.2018 року.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити.
Повний текст рішення виготовлено 18.03.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Д.О. Демочко
Судове рішення № 80536272, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 11.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 241/688/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: