Рішення № 80534887, 18.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2019 року № 826/10485/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ( 65042, м.Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6)

до

Дочірнього підприємства "АДІДАС-УКРАЇНА" ( 03067, м.Київ, вул. Гарматна, 4)

про

стягнення заборгованості в розмірі 12 485,58 ,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі по тексту – позивач) з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (далі по тексту – відповідач), в якому просить: стягнути з Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на п/р 35213096094213, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ: 40342996, вартість відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі 12 485,58 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем відмовлено у відшкодуванні вартості відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи з підстав того, що позивачем пропущено тижневий строк для надання документів на відшкодування витрат та відсутністю документів, які підтверджують вартість відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи. При цьому, представником позивача наведено розрахунок вартості відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача копію вказаної ухвали суду від 13 серпня 2018 року отримав 20 серпня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

10 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідача, у якому зазначено, що для наявності обґрунтованих підстав у суб’єкта господарювання для відшкодування органу державного ринкового нагляду витрат, понесених останнім на проведення експертизи (випробувань), повинні бути наявні такі належні докази: договір, укладений між випробувальною лабораторією чи іншою організацією, акредитованою на проведення експертизи (випробування) зразків продукції Національним органом з акредитації, та органом ринкового нагляду; належні докази, які підтверджують факт понесення органом ринкового нагляду витрат, пов’язаних з відшкодуванням суб’єкту господарювання зразків продукції; доставкою зразків продукції до місця проведення експертизи; проведенням експертизи (випробувань), однак позивачем не надано до позову жодного з наведених доказів. На думку представника відповідача, позивачем не доведено факт понесення ним витрат на проведення експертизи (випробувань) зразків продукції, а також не надано договору на проведення експертизи (випробувань) зразків продукції, які були предметом дослідження в протоколах випробувань від 28 грудня 2017 року №№8252/Д, 8254/Д, 8255/Д, укладеного між позивачем та ДП «Харківстандартметрологія».

Крім того, на переконання відповідача, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прострочено тижневий строк, встановлений пунктом 2 Порядку відшкодування суб’єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №921, для надіслання відповідачеві документів, що підтверджують витрати, пов’язані з проведенням експертизи.

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій повідомив, що договір на проведення лабораторних досліджень не є документом, який підтверджує вартість відібраних зразків та витрати, пов’язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи. При цьому, відібравши зразки продукції та отримавши відповідні результати проведених випробувань, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області має законні очікування у відшкодуванні відповідних витрат зі сторони суб’єкта, продукція якого виявилась такою, що не відповідає вимогам безпечності.

Представник відповідача у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що жодний доказ, на який посилається позивач, не доводить тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Крім того, на думку відповідача, позивачем проведено перевірку господарської діяльності Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» без наявності законних повноважень та у період дії мораторію на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2017 року працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області згідно направлення на проведення перевірки №462 від 15 грудня 2017 року здійснено планову виїзну перевірку характеристик продукції у роздрібному магазині Дочірнього підприємства «Адідас-Україна», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 97. Строк проведення перевірки, що вказувався в направленні, повинен був охоплювати період з 18 грудня 2017 року по 19 грудня 2017 року включно.

В ході перевірки працівники Управління прийняли Рішення про відбір зразків продукції № 1 від 19 грудня 2017 року відповідно до якого на підставі Акту відбору зразків продукції № 000001 від 19.12.2017 року відібрано по 2 зразки продукції (контрольний та арбітражний), а саме:

1) Штани % дит. арт. АY5660, ш/к 4056586550110;

2) Куртка дит. арт. ВJ8565, ш/к 4057289418918;

3) Джемпер дит. арт. АY6004, ш/к 4056586170808;

4) Штани дит. арт. ВР5330, ш/к 4057288040828 (надалі - Товари).

Також 19 грудня 2017 року оформлено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №356, 357, 358, 359, прийняті на підставі акту перевірки №280 від 19 грудня 2017 року.

16 січня 2018 року Дочірнім підприємством «Адідас-Україна» отримано протоколи випробувань №8252/Д, №8253/Д, № 8254/Д, № 8255/Д, датовані 28 грудня 2017 року, відповідно до яких Державне підприємство «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» перевіряло відповідність зразків Товарів вимогам ДСТУ 4057-2001 «Матеріали та вироби текстильні і шкіряні побутового призначення». Основні гігієнічні вимоги» та ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги» та виявили порушення вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові». Основні гігієнічні вимоги» в 3 зразках Товару.

22 січня 2018 року отримано акт перевірки характеристики продукції №280, датований 19 грудня 2017 року, в якому було зафіксовано наступні порушення:

- за протоколом випробувань №8252/Д від 28 грудня 2017 року (арт. АY 5660) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.16 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові»;

- за протоколом випробувань №8254/Д від 28 грудня 2017 року (арт. АY 6004) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.1 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові»;

- за протоколом випробувань №8255/Д від 28 грудня 2017 року (арт. ВР5330) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.1 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові».

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до керівника Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» листом від 07 березня 2018 року №1797/05/25, в якому повідомило, що при огляді продукції встановлено, що дитячий одяг ТМ Адідас не відповідає загальним вимогам щодо забезпечення безпечності, зокрема за показниками вмісту синтетичних волокон та було прийнято рішення про відбір зразків продукції від 19 грудня 2017 року №1 для проведення лабораторних випробувань у ДП «Харківстандартметрологія».

В додаток до даного листа позивачем надано рахунок на оплату від 20 лютого 2018 року №2 на суму 12 485,58 грн.

Листом від 28 березня 2018 року №126/18 представник відповідача зазначив, що тижневий строк для надання документів на відшкодування витрат уже минув. Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку №921, Управління повинно було надати належним чином оформлені документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов’язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надіслати їх за адресою: 03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 4, при цьому, всі зазначені вище витрати повинні бути прорахованими без урахування витрат, понесених з перевіркою товару з артикулом ВJ8565.

Не отримавши відшкодування витрат пов'язаних з проведенням експертизи, позивач звернувся до суду.

Відповідно статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма передбачає відповідальність особи, саме яка ввела продукцію в обіг, за введення в обіг продукції, що не відповідає технічним регламентам, якщо при цьому на таку продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

Статтею 27 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачена процедура відбору зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування). Так, згідно з частинами 1-3 вказаної статті відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.

Частиною 8 статті 27 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.

Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування).

За приписами частини 2 статті 16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних у нього зразків нехарчової продукції (далі - продукція) та проведення їх експертизи (випробування) (далі - експертиза) у разі, коли за результатами експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає вимогам, встановленим технічними регламентами визначено Порядком відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №921 (далі – Порядок №921).

Відповідно до пункту 2 Порядку №921 орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб'єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку. Суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.

Пунктом 3 Порядку №921 визначено, що у разі незгоди суб'єкта господарювання з результатами експертизи орган державного ринкового нагляду проводить повторну експертизу за заявою суб'єкта, яка подається в тижневий строк після ознайомлення з висновком основної експертизи. Якщо за результатами проведення повторної експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, суб'єкт господарювання відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням основної і повторної експертизи, відповідно до пункту 2 цього Порядку.

Суд звертає увагу, що 16 січня 2018 року Дочірнім підприємством «Адідас-Україна» отримано протоколи випробувань №8252/Д, №8253/Д, № 8254/Д, № 8255/Д, датовані 28 грудня 2017 року, відповідно до яких Державне підприємство «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» перевіряло відповідність зразків Товарів вимогам ДСТУ 4057-2001 «Матеріали та вироби текстильні і шкіряні побутового призначення». Основні гігієнічні вимоги» та ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги» та виявили порушення вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові». Основні гігієнічні вимоги» в 3 зразках Товару.

22 січня 2018 року відповідачем також отримано акт перевірки характеристики продукції №280, датований 19 грудня 2017 року, в якому було зафіксовано наступні порушення:

- за протоколом випробувань №8252/Д від 28 грудня 2017 року (арт. АY 5660) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.16 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові»;

- за протоколом випробувань №8254/Д від 28 грудня 2017 року (арт. АY 6004) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.1 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові»;

- за протоколом випробувань №8255/Д від 28 грудня 2017 року (арт. ВР5330) - порушення статті 4, частини 1 статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та пункту 3.1 вимог ДСанПіН 3.3 182-2012 «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові».

Тобто, за результатами проведених випробувань встановлено, що продукція, яка була предметом дослідження, є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, а відтак наявні підстави для відшкодування суб’єктом господарювання вартості відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.

Наявними матеріалами справи підтверджується факт виконання ДП «Харківстандартметрологія» випробувань та здійснення розрахунку за надані послуги (акт №1/Д від 22 грудня 2017 року та рахунок-фактура №51/1 від 22 грудня 2017 року).

Суд зазначає, що позивачем надіслано відповідачу рахунок на оплату №2 від 20 лютого 2018 року листом №1797/05/25 від 07 березня 2018 року, тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 2 Порядку №921.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено підстав для звільнення суб’єкта господарювання від виконання обов’язку щодо відшкодування вартості відібраних зразків продукції у разі порушення органом державного ринкового нагляду строку надіслання документів, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, суб'єкту господарювання.

Факт отримання рахунку на оплату №2 від 20 лютого 2018 року представником відповідача підтверджується наявними матеріалами справи.

Проте, Дочірнім підприємством було проігноровано вимоги законодавства щодо відшкодування вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити витрати Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, а саме - вартість відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі 12 485,58 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Фактично несплата відповідачем коштів з відшкодування на проведену експертизу є відмовою, а тому відповідно пункту 4 Порядку №921 наявні підстави для відшкодування вартості відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, в судовому порядку.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано до суду жодних документів, що підтверджують сплату вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, що здійснені позивачам, а в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують понесені позивачем витрати, та повідомлення відповідача про необхідність їх відшкодування, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 4, код ЄДРПОУ 24251899) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на п/р 35213096094213, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ: 40342996, вартість відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі 12 485,58 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук