Рішення № 80533234, 06.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р. Справа№200/13955/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Голуб В.А.,

при секретарі – Мангуш З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, було визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Національної поліції в Донецькій області № 1 о/с від 03 січня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Слов’янського ВП ГУ НП в Донецькій області з 04 січня 2017 року, стягнуто з ГУ НП в Донецькій області на користь позивача суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 67 931 (шістдесят сім тисяч дев’ятсот тридцять одна) гривна 73 копійки, а також було стягнуто з ГУ НП в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року змінено, в частині нарахування та виплати суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 67 931,73 гривен на 186 976,00 гривень. На виконання зазначених вище рішень суду, в серпні 2018 року ГУ НП в Донецькій області перерахувало на рахунок позивача грошові кошти, однак жодних роз’яснень стосовно сум нарахування та виплати грошових коштів у вигляді щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відповідач не надав. Позивач вважає, що нарахування середнього заробітку мало бути із одночасним нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з несвоєчасною виплатою йому заробітної плати за період з січня 2017 року до серпня 2018 року. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені ОСОБА_1 нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з 04 січня 2017 року по 05 березня 2018 року та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 нарахування, та виплату такої компенсації.

В матеріалах справи наявний відзив відповідач на позовну заяву, відповідно до якого на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року, повний текст якого до Головного управляння Національної поліції в Донецької області надійшов 02.07.2018 року позивачу на особовий картковий рахунок 31.07.2018 року із відрахуванням обов’язкових податків і зборів зараховано 179 413,81 грн., а також витрати, пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 6 864 грн. Таким чином, Головне управління Національної поліції в Донецькій області постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року виконало в повному обсязі. З огляду на вказане, представник відповідача вважає, що управління виконало зобов’язання своєчасно, а тому відсутні підстави виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задоволено. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відмовлено. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/13955/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/13955/18-а за правилами загального позовного провадження на 12-00 годину 11.01.2019 року.

Проведення підготовчого засідання відкладено з 11.01.2019 року на 07.02.2019 року о 11-45 год. для забезпечення участі представника відповідача в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.02.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 13 годину 00 хвилин 06.03.2019 року.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з’явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 1, що підтверджується копією його паспорта громадянина України серії ВК № 114214 (а.с.9-10).

Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області видано наказ від 03.01.2017 року № 1 о/с про звільнення оперуповноваженого Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Не погодившись з наказом про звільнення, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення коштів.

05.03.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/1163/17-а винесено рішення про часткове задоволення вищевказаного адміністративного позову. А саме, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03 січня 2017 року № 1 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 січня 2017 року та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 67 931, 73 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.21-23).

На вказане рішення ГУНП в Донецькій області подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Донецький адміністративний апеляційний суд 22.06.2018 року виніс постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року по справі № 805/1163/17-а - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року по справі № 805/1163/17-а - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року по справі № 805/1163/17-а – змінено. В абзаці четвертому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року по справі № 805/1163/17-а цифри «67 931,73» змінено на «186 976,00 грн.» В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року по справі № 805/1163/17-а – залишено без зміни (а.с.24-26).

На виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року, повний текст якого до Головного управляння Національної поліції в Донецької області надійшов 02.07.2018 року (а.с.41), позивачу на особовий картковий рахунок (26253502836927) 30.07.2018 із відрахуванням обов’язкових податків і зборів зараховано 179 413,81 грн., відповідно до платіжного доручення № 3630 (а.с.49) а також витрати, пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 6 864, 00 грн, відповідно до плідного доручення № 3379 від 24.07.2018 року (а.с.48).

Таким чином, Головне управління Національної поліції в Донецькій області постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 виконало в повному обсязі.

03 серпня 2018 року на адресу ОСОБА_1 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області направлено лист, відповідно до якого позивача повідомлено про відкладення безспірного списання у зв’язку із потребою уточнити суму витрат на проведення експертизи (а.с.17).

13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Донецькій області із заявою, у якій він просив направити на його адресу лист, в якому зазначити які грошові кошти та в якому розмірі були перераховані ГУ НП в Донецькій області в липні 2018 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі № 805/1163/17-а. Повідомити, чи розраховувалась та проводились ОСОБА_1 Юрійовичу ГУ НП в Донецькій області компенсація втрати частини доходів в зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати з 03.01.2017 року. Крім того, у вказаному листі позивач просив у випадку несплати здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати з 03 січня 2017 року (а.с.12-14).

11.09.2018 року листом № М-147/26/02-2018 ГУ НП у Донецькій області повідомило, що позивачу на особовий картковий рахунок 31.07.2018 року із відрахуванням обов’язкових податків і зборів зараховано 179 413,81 грн., а також витрати, пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 6 864 грн. Таким чином, Головне управління Національної поліції в Донецькій області постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2018 року виконало в повному обсязі. З огляду на вказане, представник відповідача вважає, що управління виконало зобов’язання своєчасно, а тому відсутні підстави виплати компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 03.01.2017 року (а.с.15-16).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 (далі - Порядок) закріплено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до п. 2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За змістом пункту 3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов’язкова складова обчислення компенсації – невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення

Суд роз’яснює, що Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов’язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати.

На думку суду, ключовим у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є саме визнання права судовим рішенням.

Так, право на суд захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Національне процесуальне законодавство виходить із позиції, що обов’язковість судових рішень – це принцип судочинства та одна із засад діяльності судової гілки влади. Так, ст. 129 Конституції України визначає однією із основних засад судочинства обов’язковість судових рішень. Крім того, в 2016 року Конституція України була доповнена ст. 129-1 , відповідно до якої «суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд». Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає обов’язковість судового рішення як одну з основних засад організації судової влади. Крім того, у ст. 13 зазначеного Закону визначаються елементи обов’язковості та окрема увага приділяється обов’язковості висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України, рішеннях міжнародних арбітражів, міжнародних судових установ, інших міжнародних організацій.

Отже, судове рішення є обов’язковим до виконання для всіх суб’єктів саме з моменту набранням ним законної сили. Тобто у позивача виникає право на виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту набрання рішенням законної сили.

Суд вважає за необхідне зазначити, що саме рішенням суду було встановлено протиправність звільнення позивача.

Як встановлено судом, рішення суду у справі № 805/1163/17-а набрало законної сили 22 червня 2018 року, а тому саме з 22 червня 2018 року у ОСОБА_1 виникло право на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та саме з 22 червня 2018 року почався перебіг строку виплати нарахованого доходу.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що виплата грошового забезпечення була здійснена відповідачем 30 липня 2018 року, відповідно до платіжного доручення № 3630, а виплата витрат на проведення експертизи компенсована відповідно до платіжного доручення № 3379 від 24.07.2018 року.

Отже, Головним управлінням Національної поліції у Донецькій області вжити всі заходи щодо належного виконання зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку із позивачем з моменту отримання відповідачем повного тексту судового рішення, а саме з 02.07.2018 року.

Крім того, суд погоджується із доводами відповідача, що ГУ Національної поліції у Донецькій області є бюджетною установою, та виконання рішення можливо лише при наявності повного тексту судового рішення із печаткою та підписом.

Також, суд звертає увагу, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу виплачується одноразово на підставі рішення суду, а тому не є періодичним платежем, як і витрати, пов’язані із проведенням експертизи.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що відповідачем доведена відсутність бездіяльності з його сторони, суд доходить висновку про необґрунтованість пред’явленого позову та що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає розподілу у зв’язку зі звільненням позивача від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 257-263, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Свободи, б.1, м. Миколаївка, Донецька область; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (пр. Нахімова, б.86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517; код ЄДРПОУ 40109058) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,- відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 15.03.2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.