Рішення № 80533231, 12.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 р. Справа№200/2153/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії/а.с.4-5/.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 5 липня 2018 року звернулася із заявою про призначення пенсії до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням №5731 від 13 серпня 2018 року Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовив їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки має понад 25 років мінімально необхідного загального стажу, а саме 25 років 7 місяців 6 днів, з яких 13 років 3 місяці 13 днів, як працівник, зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 серпня 2018 року та зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком згідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 05.07.2018 року з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи на Державному підприємстві «Шахта імені 60 -річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 20.08.1993року по 31.12.1998року, з 01.12.2002року по 31.10.2005; до загального стажу періоди роботи -в Державному підприємстві «Шахта імені 60 -річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 01.01.2003 року по 31.10.2005 року та в ТОВ «Ексіменерго» Паливно-енергетична компанія з 15.07.2009 року по 31.07.2009 рік, з 02.08.2014 по 31.03.2015, з 24.04.2015 по 30.04.2015, з 05.06.2015 по 30.06.2015, з 01.11.2015 по 31.12.2015.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві.Вказує на те, що відповідно до наданих документів ОСОБА_1 до страхового стажу зараховано 21 рік 10 місяців 13 днів, в тому числі стаж пільгової роботи за Списком № 2 - 4 роки 11 місяців 02 дні. До пільгового стажу не зараховано: період роботи на Державному підприємстві «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 01.01.2003 по 31.10.2005; на ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія з 15.07.2009 по 31.07.2009, з 02.08.2014 по 31.03.2015, з 24.04.2015 по 30.04.2015, з 05.06.2015 по 30.06.2015, з 01.11.2015 по 31.12.2015, оскільки позивачкою не надано довідок, про підтвердження наявного пільгового стажу роботи. За таких обставин ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 — 10 років і таким чином відсутні підстави в призначенні пенсії./а.с.37-40/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)/а.с.1/.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СВ 719562, виданий Совєтським РВ УМВС України в м. Макіївці 23 жовтня 2002 року, ІПН 2430812746 /а.с.6-7/.

У відповідності з довідкою від 20.06.2018 №0000562437 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України с. Нижня Кринка до м. Покровська фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 85302/а.с.8/.

Відповідач – Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42169323), яка в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою 05 липня 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно Закону України “Про загальонообов'язкове державне пенсійне страхування” (по нормам ст.13 п. “б” Закону України “Про пенсійне забезпечення”)/а.с.41-42/.

Рішенням №5731 від 13 серпня 2018 року Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовив їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2/а.с.12-15/.

Відповідач у своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 21 рік 10 місяців 13 днів, пільговий стаж роботи за списком № 2 складає 4 роки 11 місяців 2 дні, право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 вона не має.

Відповідно до оскаржуваного рішення, Відповідач не зарахував до пільгового стажу Позивача наступні періоди:

- період роботи на Державному підприємстві «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» з 01.01.2003 по 31.10.2005;

- ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія з 15.07.2009 по 31.07.2009 рік, з 02.08.2014 по 31.03.2015, з 24.04.2015 по 30.04.2015, з 05.06.2015 по 30.06.2015, з 01.11.2015 по 31.12.2015, оскільки ОСОБА_1 не надано довідок, про підтвердження наявного пільгового стажу роботи.

Не погоджуючись із рішенням Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 серпня 2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Згідно п.2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (по нормам ст.13 п. “б” Закону України “Про пенсійне забезпечення” зі змінами згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р № 213-УІІІ) право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1451/11731 від 01.12.2005 (далі - Порядок 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок 637).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Щодо не зарахування до пільгового стажу Позивача періодів роботи з 01.01.2003 по 31.10.2005 на Державному підприємстві «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» та з 15.07.2009 по 31.07.2009 рік, з 02.08.2014 по 31.03.2015, з 24.04.2015 по 30.04.2015, з 05.06.2015 по 30.06.2015, з 01.11.2015 по 31.12.2015 на ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача серія БТ-ІІ №2420237 підтверджено, що з 20 березня 1993 року прийнята за переводом пробоотборщиком на ДП «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» (запис №5); 12 березня 1998 року переведена гірничим робітником зайнятої на виробці породи ІІ розряду на цьому ж підприємстві(запис №6); 22 березня 1999 року переведена майстром на цьому ж підприємстві (запис №7); 1 листопада 2006 року звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із ліквідацією підприємства (запис №8); 2 листопада 2006 року прийнята майстром дільниці шахтної поверхні, із зайнятістю на відкритих гірничих роботах та работах на поверхності ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія» (запис №9); 6 січня 2016 року прийнята по переводу з ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія» майстром зайнятої на відкритих гірничих роботах і роботах поверхності на ТОВ «Донпромбізнес» (запис №11)/а.с.9-11/.

Вказані роботи у ці періоди відносились до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці., робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затвердженого ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим ОСОБА_3 КМУ № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Так, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці (за Списком №2) відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, суд враховуючи вимоги пункту 20 Порядку №637 зазначає, що наявність у трудовій книжці записів про займану посаду і період виконуваної роботи підтверджує пільговий характер роботи позивача на Державному підприємстві «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» та ТОВ «Ексіменерго» паливно-енергетична компанія.

У зв’язку з чим критично ставиться до посилання відповідача, що на зарахування спірних періодів до пільгового стажу можливо тільки після надання пільгових довідок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу зазначені періоди роботи, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

В контексті викладеного, враховуючи те, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №19343144 від 4 лютого 2019 року ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн./а.с.3/

Таким чином, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (м-н. ШахтарськийАДРЕСА_1, м. Покровськ, 85300, ІПН НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, 13, м. Мирноград, ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 серпня 2018 року №5731 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, 13, м. Мирноград, ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (м-н. ШахтарськийАДРЕСА_1, м. Покровськ, 85300, ІПН НОМЕР_1) про призначення пенсії на пільгових умовах від 5 липня 2018 року №5731, з урахуванням висновків суду у данному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Центральна, 13, м. Мирноград, ЄДРПОУ 42169323) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок)грн на користь ОСОБА_1 (м-н. ШахтарськийАДРЕСА_1, м. Покровськ, 85300, ІПН НОМЕР_1).

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 12 березня 2019 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Зеленов А.С.