Ухвала суду № 80530193, 15.03.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1738/19

№ провадження 1-кс/208/798/19

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2019 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотов В.М., за участю секретаря судового засідання Шаповал І.В., прокурора Ісакової Н.А., слідчого Пархоменко Т.В., підозрюваної ОСОБА_2, захисника Курільця Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в межах кримінального провадження № 12019040160000589 від 14.03.2019 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, -

встановив:

Слідчий звернулась до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання, просила застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що підозрювана має не погашену судимість та жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині.

Підозрювана в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що їй потрібно доглядати за тваринами, просила обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що наведені прокурором в судовому засіданні та слідчим в клопотанні ризики є необгрунтованими, підозрювана не має наміру переховуватись від органів слідства, оскільки сама з`явилась до слідчого та сприяла розкриттю злочину дієвим каяттям. В зв'язку з чим просив обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрювану та її захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 14.03.2019 приблизно о 21.00 год. ОСОБА_2 знаходилася за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де на побутовому ґрунті між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка, у ході якої ОСОБА_4, почав висловлюватися на адресу ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою та наніс останній удар долонею руки по голові. У ході зазначеної сварки ОСОБА_2, взяла в праву руку ніж, та знаходячись поруч із потерпілим, який стояв навпроти неї, нанесла ОСОБА_4, вказаним ножем один удар в область черевної порожнини. Після отриманого удару потерпілий ОСОБА_4, впав на підлогу в кімнаті вищевказаної квартири не подаваючи ознак життя.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 смерть ОСОБА_4, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 369від 15.03.2019 року виданого КЗ «ДОБ СМЕ» Кам'янським відділенням СМЕ, настала на місці вчинення кримінального правопорушення від гострої крововтрати, травми печінки.

За даним фактом 14.03.2019р. були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040160000589 за ч.1 ст. 115 КК України.

15.03.2019 року складено та повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

15.03.2019р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2.кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду трупу, речовими доказами, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2, та іншими зібраними доказами в їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_2 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (так як підозрювана не має постійного офіційного місця роботи та міцних соціальних зв'язків, вчинила умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, таким чином може в будь-який момент залишити або змінити місце мешкання, намагаючись переховуватись від органів досудового розслідування та уникнути покарання за вчинений злочин);

-незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні (так як підозрювана знайома зі свідком ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні, та, таким чином, може намагатись вплинути на нього з метою змусити змінити свої показання);

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в п.1, 3 ч.1 ст. 177 КК України

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання її під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновку за можливе не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення у скоєні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинено із застосуванням насильства.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 травня 2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.