Рішення № 80524184, 19.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5028/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м.Кривий Ріг

про стягнення 8 118 155,67 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Сліпченко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги №14/4280/17 від 30.08.2017р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №9 від 24.01.2019р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" і просить суд стягнути 867 593,12 грн. - 3% річних, 7 250 562,55 грн. - інфляційних витрат та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 05.12.2013 № 654/14-БО-5/ПТ в частині оплати отриманого газу.

29.11.2018р. представник Відповідача подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі посилаючись на наступні обставини.

02.11.18р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за споживчий природний газ №176/10/1730-РЗ, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.16р. та не погашена до 31.12.16 р. згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 05.12.13р. №654/14-БО-5/ПТ, шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення.

До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється за договором про реструктуризацію, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 10 246 892,54 грн., нарахованих на заборгованість, у тому числі 10 246 892,54 грн., підтверджені судовим рішенням (п.2. Договору)

Пунктом 3 Договору про реструктуризацію визначено, що сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пунктів 1 і 2 вказаного договору становить 15 787 940 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до Договору та є його невід'ємною частиною.

30.11.16р. набрав чинності Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”, відповідно до ст.5 якого боржника (відповідача) звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання. Доказів порушення Відповідачем умов Договору про реструктуризацію в частині здійснення платежів по основному боргу Позивач не надав, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

04.12.2018р. Представник Позивача в підготовче засідання не з'явився, 04.12.2018р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Представник Відповідача в підготовче засідання 04.12.2018р. не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018р. відкладено підготовче засідання на 08.01.2019р.

11.12.2018р. від Позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він не погоджується з доводами Відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з огляду на те, що Договір реструктуризації №176/7/1730-Р3 укладено 02.11.2018 року, а відтак нарахування здійснено саме на нереструктуризовану заборгованість за Договором №654/14-БО-5/ПТ від 05.12.2013 року, тому вважає позовні вимоги законним, обґрунтованими та такими, що підлягають задовленню.

08.01.2019р. Відповідач подав заперечення по справі, в яких останній проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити в повному обсязі, з огляду на те, що підписавши Договір про реструктуризацію - сторони фактично тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків між ними. Відповідно до приписів частини третьої ст.5 Закону «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», яка є нормою прямої дії та відповідно до якої умова щодо не нарахування неустойки, інфляційних втрат, річних на реструктуризовану заборгованість не ставиться у залежність від будь-яких інших умов; виключенням є лише повне або часткове нездійснення платежів сааме за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону.

08.01.2019р. в підготовчому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в підготовче засідання 08.01.2019р. не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019р. продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.01.2019р.

24.01.2019р. в підготовчому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в підготовче засідання 24.01.2019р. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання через складні погодні умови.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2019 о 14:00 год.

19.02.2019р. представник Відповідача подав додаткові пояснення та зазначив, що відповідно до вимог ч.3 ст.5 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат являється безпідставними.

21.02.2019р. представник Позивача в судове засідання не з'явився, 21.02.2019р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у зв»язку з участю останнього в іншому судовому засіданні.

Представник Відповідача в судове засідання 21.02.2019р. не з'явився, про причини неявки до суду суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2019р. розгляд справи по суті був відкладений на 19.03.2019р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 19.03.2019р. представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні 19.03.2019р. підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.13р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі-Продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж “Криворіжтепломережа” (далі-Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №654/14-БО-5/ПТ, відповідно до умов якого Продавець зобов’язався передати у власність покупцю у 2014р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі-газ), на умовах цього договору (п.1.1. Договору) (а.с.20-25).

Згідно п.1.2. Договору, газ, що подається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі споживачам покупця).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.3. Договору, в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1. Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.9.3. Договору встановлено, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 15 988 140,64 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.32-42).

Оплату за поставлений газ Відповідач здійснював несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02.11.18р. між ПАТ НАК “Нафтогаз України” (дал-Кредитор) та КПТМ “Криворіжтепломережа” (далі-боржник) укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №176/7/1730-РЗ, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.16р. та не погашена до 31.12.16р. згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 05.12.13р. №654/14-БО-5/ПТ, шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення (п.1.1. Договору).

Згідно п.2. Договору, до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється за договором про реструктуризацію, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 10 246 892,54 грн., нарахованих на заборгованість, у тому числі 10 246 892,54 грн., підтверджені судовим рішенням (п.2. Договору).

Пунктом 3 Договору про реструктуризацію визначено, що сума заборгованості, яка підлягає реструктуризації відповідно до пунктів 1 і 2 вказаного договору , становить 15 787 940,64 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.

В п.8 Договору сторони погодили, що укладений Договір про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ не припиняє зобов'язання боржника (не є новацією) за Договором від 05.12.13р. №654/14-БО-5/ПТ.

У даній справі Позивач звернувся про стягнення з Відповідача 867 593,12 грн. - 3% річних, 7 250 562,55 грн. - інфляційних витрат за договором купівлі-продажу природного газу №654/14-БО-5/ПТ від 05.12.13 р. укладеного між Сторонами.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

30.11.16р. набрав чинності Закон № 1730-VIII, у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 2 Закону № 1730-VIII передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до статті 1 Закону № 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 5 Закону № 1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.

На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Виконання зобов'язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Для підприємств, що не належать до комунального сектору економіки, фінансові та/або інші гарантії на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету) надає державний орган, підприємство, установа, організація, до сфери управління якого (якої) належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, або будь-який вид забезпечення, передбачений законодавством України, на виконання договору реструктуризації надається суб'єктом господарювання, заборгованість якого підлягає реструктуризації, на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Таким чином, підписавши в силу вимог Закону №1730-VIII договір про реструктуризацію від 02.11.18р. №176/7/1730-РЗ, сторони фактично тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків між ними. В той же час, звертаючись з цим позовом до суду, позивач не врахував приписи частини третьої статті 5 Закону № 1730-VIII, яка є нормою прямої дії та відповідно до якої умова щодо ненарахування неустойки, інфляційних втрат, річних на реструктуризовану заборгованість не ставиться у залежність від будь-яких інших умов. Виключенням є повне або часткове нездійснення платежів саме за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону №1730-VIII.

На час ухвалення рішення у справі № 904/5028/18 Договір про реструктуризацію був підписаний сторонами спору, тобто з моменту його укладення є таким, що породжує правові наслідки.

Таким чином, для застосування санкцій та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про реструктуризацію. Водночас, доказів порушень виконання Відповідачем умов Договору про реструктуризацію в частині здійснення платежів Позивачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про безпідставне нарахування Позивачем Відповідачу інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків оплати поставленого Позивачем Відповідачу газу за договором купівлі-продажу природного газу №654/14-БО-5/ПТ від 05.12.2013 року, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові по справі №914/51/18 від 11.09.18р.)

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.03.2019

Повне рішення складено 19.03.2019