Рішення № 8051606, 29.09.2009, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-4853/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З а о ч н е)

29 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Кирилюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» про видачу банківського вкладу, компенсацію понесених збитків та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути грошові кошти в розмірі 110000 грн. 00 коп. за договором банківського вкладу №1047/0305321000449001 від 11 листопада 2008 року, суму інфляційних витрат в розмірі 5830,55 грн., три проценти річних в розмірі 1880,00 грн., 812716,00 грн. збитків, 544320,00 грн. моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 11 листопада 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №1047/0305321000449001. 09 лютого 2009 року (після настання дати повернення вкладу за договором) позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вкладу, однак вклад в сумі 110000,00 грн. позивачеві до цього часу не повернуто.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених підстав, а також, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1047/0305321000449001 «Вклад Капітал», строк вкладу 91 день з 11 листопада 2008 року по 09 лютого 2009 року зі сплатою 22 % річних на суму 110000,00 грн.

В матеріалах справи містяться заяви позивача з вимогою про повернення вкладу за договором банківського вкладу № 1047/0305321000449001 від 11 листопада 2008 року.

Частиною 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що д оговір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.

Оскільки вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання за цим договором, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладені цього договору.

Відповідно до ст..ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому, зобовязання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Оскільки судом встановлено, що після настання дати повернення, у повернені суми вкладу позивачеві було відмовлено, /а.с. 34/, то суд дійшов висновку, що відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав, в результаті чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» перед позивачем становить 110000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку ОСОБА_1, надана позивачем в судовому засіданні.

Посилання відповідача на введення правлінням Національного Банку України мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідача та призначення тимчасового адміністратора не приймаються судом до уваги, оскільки, згідно ст.. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобовязань, передбачених умовами вищевказаного договору.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» в частині стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 1047/0305321000449001 від 11 листопада 2008 року в розмірі 110000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, ОСОБА_1 просить також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» суму інфляційних витрат в розмірі 5830,55 грн. та три проценти річних в розмірі 1880,00 грн.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, Правлінням Національного банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача та призначено тимчасового адміністратора, та враховуючи положення ст. 58, 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно якого під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань не нараховуються, позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, а саме, суми інфляційних витрат в розмірі 5830,55 грн. та три проценти річних в розмірі 1880,00 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» 812716,00 грн. збитків, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що у звязку із невиконанням договору банківського вкладу № 1047/0305321000449001 вона не змогла виконати зобовязання за іншими договором від 05.01.2009 року про надання послуг.

Разом з тим, із наданих позивачем договорів від 05 січня 2009 року та від 03 березня 2009 року неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобовязання за договором банківського вкладу № 1047/0305321000449001 з боку відповідача та неможливістю позивача виконати зобовязання за іншими договорами, у звязку із чим позовні вимоги про стягнення 812716,00 грн. збитків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» 544320,00 грн. моральної шкоди, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до розяснення Пленуму Верховного Суду України в п. 2 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Пункт. 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки в судовому засіданні не знайшла підтвердження та обставина, що порушення споживчих прав позивача з боку відповідача було повязане з небезпекою для його життя і здоров`я, та, крім того, неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобовязання за договором банківського вкладу №1047/0305321000449001 з боку відповідача та розладом здоровя позивача, то позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то, відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1100,00 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 615, 1060 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 11, 10, 15, 57, 58, 60, 88, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 1047/0305321000449001 від 11 листопада 2008 року задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_1 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за договором банківського вкладу № 1047/0305321000449001 від 11 листопада 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь ОСОБА_1, 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок , витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” код ЄДРПОУ, 19357325, МФО 321024, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, на користь держави 1 100 (одну тисячу сто) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя О.М.Соколов