
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2019 року Справа № 923/118/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (м.Скадовськ Херсонської області),
до Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (м.Скадовськ Херсонської області),
про стягнення 22 414 грн. 70 коп.,
за участтю представників
позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 14.02.19,
відповідача: не прибув.
Позивач 18.02.19 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 17784грн.84коп. основного боргу, 1009грн.10коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 282грн.24коп. з урахуванням 3% річних, 3338грн.52коп. пені, відповідно до умов договору про надання послуг № 17-П-СКФ-17 від 14.12.2017 року, та вимог ст. 525-527, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.19, справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 19.02.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, призначено на 11 годину 30 хвилин 12.03.19 р.
У судовому засіданні 12.03.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
14.12.2017 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Скадовської філії (Виконавець) та Державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт» (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 17-П-СКФ-17, за умовами п.1.1. якого Виконавець надає послуги Замовнику щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників Замовника з розрахунку найбільшої кількості працівників зміни, а саме 37 осіб (укриття працівників у захисній споруді № 83282, за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2), а Замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги згідно умов цього Договору;
протягом терміну дії договору за період 2018 року позивачем на адресу відповідача щомісячно надсилались рахунки для сплати послуг та акти приймання-передачі послуг, які останнім було підписано, але вартість послуг не сплачено;
згідно п. 4.4. вказаного договору, за порушення Замовником термінів оплати, вказаних в договорі, Виконавець має право стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день сплати;
за договором №17-П-СКФ-17, укладеним між позивачем та відповідачем, за період 2018 року утворилась заборгованість перед виконавцем у сумі 17 784,84 грн. - сума основного боргу, крім того, за період несвоєчасного виконання зобовязань за договором, позивач зазнав матеріальних втрат від знецінення, які підлягають компенсації у розмірі: 282,24 грн. - 3 % річних; 1 009,10 грн. - втрат від інфляції за період прострочення, також за період прострочення нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 3 338,52 грн., таким чином, як стверджує позивач, всього сума боргу (ціна позову) складає: 22 414 (двадцять дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 70 коп.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвала суду, відповідно до відмітки у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення вручена відповідачу 26.02.19), не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи заяви та клопотання не подавались.
Відповідачем під час судового розгляду справи заяви та клопотання не подавались.
Заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
14.12.2017 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Скадовської філії (надалі за текстом рішення Позивач, Виконавець) та Державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт» (надалі за текстом рішення Відповідач, Замовник) було укладено договір про надання послуг № 17-П-СКФ-17 (надалі за текстом рішення Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець надає послуги Замовнику щодо забезпечення засобами колективного захисту працівників Замовника з розрахунку найбільшої кількості працівників зміни, а саме 37 осіб (укриття працівників у захисній споруді № 83282, за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Мангубінська, 2), а Замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги згідно умов цього Договору.
Відповідно до умов п. 3.3. зазначеного договору вартість послуг на 1 працівника в місяць становить 33,38 грн. без урахування ПДВ.
Пунктом 3.4. договору сторонами узгоджено, що вартість послуг на місяць розраховується шляхом множення кількості працівників найбільшої зміни на вартість послуг на одного працівника з додаванням податку на додану вартість.
Порядок оплати рахунків врегульовано п.3.5. договору, у якому зазначено, що Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, що зафіксована в актах наданих послуг, згідно виставленого Виконавцем рахунку до 20-го числа місяця, наступного за звітним.
Протягом терміну дії договору за період 2018 року позивачем на адресу відповідача щомісячно надсилались рахунки для сплати послуг та акти приймання-передачі послуг, які останнім було підписано, але вартість послуг не сплачено.
Відповідно до умов п. 4.4. договору за порушення Замовником термінів оплати, вказаних в договорі, Виконавець має право стягнути з Замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день сплати.
За період 2018 року утворилась заборгованість перед виконавцем у сумі 17 784,84 грн. - сума основного боргу (розрахунок на аркуші справи 40). Крім того, за період несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань за договором, позивачем нараховано 282,24 грн. - 3 % річних; 1 009,10 грн. - втрат від інфляції за період прострочення (розрахунок на аркушах справи 41 44).
Також за період прострочення нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 3 338,52 грн. (розрахунок на аркушах справи 45 - 49).
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даній справі понесені позивачем витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1921грн.00коп. покладаються на відповідача.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (адреса місцезнаходження: 75700, Херсонська область, місто Скадовськ, вулиця Мангубінська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01125703) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Скадовської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адреса місцезнаходження: 75700, Херсонська область, місто Скадовськ, вулиця Мангубінська, будинок 2; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу (філії) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38728486; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38727770) 17784грн.84коп. основного боргу, 1009грн.10коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 282грн.24коп. з урахуванням 3% річних, 3338грн.52коп. пені, 1921грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 18 березня 2019 р.
Суддя Ю.В. Гридасов
Судове рішення № 80511803, Господарський суд Херсонської області було прийнято 12.03.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/118/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: