Рішення № 80507721, 05.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2642/18Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1,

від відповідача за первісним позовом: не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,ОСОБА_2” до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” про стягнення 6244785,00 грн, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” до Публічного акціонерного товариства ,,ОСОБА_2” про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2642/18, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 27.12.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 р. доручено Солом’янському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/2642/18, призначеного на 27.12.2018 р., в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об’єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/2642/18.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 р. відкладено підготовче засідання на 22.01.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2019 р. відмовлено Публічному акціонерному товариству ,,ОСОБА_2” у задоволенні письмового клопотання про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 22.01.2019 р., у зв’язку з відсутністю технічної можливості.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2019 р. судом з власної ініціативи продовжено строк підготовчого провадження на 11 днів до 12.02.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р., зокрема, доручено Солом’янському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/2642/18, призначеного на 12.02.2019 р., в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 05.03.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 р., зокрема, доручено Солом’янському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/2642/18, призначеного на 05.03.2019 р., в режимі відеоконференції.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” про час і місце проведення судових засідань, в т.ч. того, в якому ухвалено рішення, належним чином повідомлено, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте правом на участь в засіданнях суду з невідомих причин жодного разу не скористалось.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 05.03.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство ,,ОСОБА_2” (далі – ОСОБА_2) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” (далі – ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ”) заборгованість у розмірі 6244785,00 грн, з яких 3805975,29 грн процентів за користування кредитом та 2438809,71 грн тіла кредиту, вказуючи на невиконання відповідачем умов кредитного договору (про надання відновлюваної відкличної кредитної лінії) від 03.06.2014 р. № 20140603.Х. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 93671,77 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 посилається на приписи ст.ст.16,526,529,530,610, 624,625,629,1049,1050 ЦК України, умови названого вище договору та додаткових договорів до нього, виписки по особовим рахункам відповідача, вимогу про погашення кредиту від 21.04.2017 р. № 10/2668-Л тощо.

ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” у відзиві на позовну заяву просить у її задоволенні відмовити, оскільки: наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує існування у відповідача боргу, адже не є первинним бухгалтерським документом та не підписаний бухгалтером або іншою відповідальною особою Банку; з моменту відкликання банківської ліцензії (початку процедури ліквідації банку) право Банку на нарахування процентів за користування кредитом припиняється; банківські виписки не завірені належним чином та взагалі не являються доказом, який підтверджує отримання кредитних коштів; позивачем не надано доказів отримання ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” вимоги про погашення заборгованості; позивачем не доведено направлення відповідачем заяви про видачу кредитних коштів та факт відкриття ним поточного рахунку; позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_3, яка підписала позов, уповноважена на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_2 підтримує свої вимоги, зазначаючи, що доводи відповідача є помилковими, т.я.: запровадження ліквідаційної процедури та відкликання банківської ліцензії не припиняє зобов’язань по кредитному договору; твердження щодо невідкриття ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” поточного рахунку та незвернення позичальника з письмовими заявами про видачу коштів не відповідають дійсності; зі змісту наявних у справі заяв відповідача вбачається неодноразове визнання ним існування простроченої заборгованості; уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку не являється ліквідатором юридичної особи в розумінні Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а є посадовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із спеціальним статусом, яка для здійснення своєї діяльності не потребує свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” в зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним кредитний договір від 03.06.2014 р. № 20140603.Х.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” посилається на приписи ст.ст.203,215,1066 ЦК України та вказує, що документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені документи (заява про відкриття рахунку, установчі документи позичальника, видатковий позабалансовий ордер тощо), проте надані Банком суду докази свідчать, що договір про надання відновлюваної відкличної кредитної лінії було укладено з порушенням норм чинного законодавства, а процес видачі кредитних коштів не відповідає вимогам затверджених постановою правління Національного банку України Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, Інструкції про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України. За таких обставин, на думку ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ”, кредитний договір від 03.06.2014 р. № 20140603.Х слід вважати нікчемним.

Банк у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечує проти її задоволення в зв’язку з тим, що оспорюваний кредитний договір укладено у повній відповідності до законодавства України, відсутні жодні підстави для визнання його недійсним, зустрічний позов подано лише з метою уникнення відповідальності за несвоєчасне та неналежне виконання умов угоди.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

03.06.2014 р. між Банком (Кредитор) та ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” (Позичальник) укладено кредитний договір № 20140603.Х (далі – Договір), відповідно до п.1.1 якого Кредитор на умовах, передбачених цим Договором, відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі, що визначена в п.1.4 цього Договору, та в межах якої надає Позичальнику в користування грошові кошти, а Позичальник зобов’язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування у розмірі 10,0 (десять цілих) процентів річних, здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов’язання за даним Договором в повному обсязі.

Кредит надається Позичальнику у вигляді траншів безготівковим перерахуванням коштів у валюті кредиту на рахунок Позичальника, зазначений в п.2.3 цього Договору, в межах загального ліміту суми кредитної лінії, який доступний на день надання Позичальником письмової заяви, підписаної останнім належним чином. Форма заяви визначена сторонами у додатку 1 до цього Договору (п.1.2 Договору).

Загальний ліміт суми кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить: 120000000 (сто двадцять мільйонів) гривень (п.1.4 Договору).

Строк дії кредитної лінії – 360 (днів) місяців з дати укладання цього Договору, або строк, встановлений у відповідності з п.4.3 цього Договору (п.1.6 Договору).

Позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі 28.05.2015 р. або достроково, у випадках, передбачених цим Договором (п.1.7 Договору).

Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його цільового використання, забезпечення, строковості, повернення та плати за користування (п.2.1 Договору).

Позичальнику відкрито у Банку поточний рахунок у національній валюті № 26006302015001, код банку 380388 (поточний рахунок) (п.2.2 Договору).

Кредитор надає Позичальнику кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника, згідно з заявою Позичальника та умов, передбачених цим Договором. Заява подається Позичальником не пізніше одного банківського дня до бажаної дати отримання кредиту, за виключенням випадку отримання Позичальником кредиту в день укладання цього Договору. Днем надання кредиту вважається дата зарахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника (п.2.3 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються Кредитором щомісячно в останній робочий день місяця і у день сплати заборгованості за кредитом, виходячи з залишку заборгованості за основною сумою кредиту за фактичну кількість днів. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день, в який наступає строк погашення. Кількість днів для розрахунку процентів визначається за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та в році) (п.3.1 Договору).

Сплата нарахованих процентів за користування кредитом здійснюються відповідно до умов, зазначених в статті 10 цього Договору, шляхом договірного списання Кредитором коштів з поточного рахунку Позичальника щомісячно 20 числа кожного календарного місяця (день сплати процентів за кредитом) в порядку та в сумах, передбачених цим Договором… (п.3.2 Договору).

Погашення кредиту в межах діючого ліміту здійснюється Позичальником в повному обсязі не пізніше строку, вказаного в п.1.7 Договору (п.3.3 Договору).

Крім прав, які випливають з інших положень цього Договору, Кредитор має право: вимагати від Позичальника сплати заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, за кредитом, а також сум штрафних санкцій, збитків, у випадках, передбачених умовами цього Договору (п.6.2.2 Договору).

Крім зобов’язань, які випливають з інших положень цього Договору, Позичальник зобов’язується: повернути Кредитору кредит в строки, що передбачені цим Договором, сплатити суму нарахованих процентів та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим Договором (п.7.1.1 Договору); не перевищувати загальний ліміт, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором (п.7.1.2 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором, що підтверджується довідкою про погашення заборгованості за цим Договором (п.13.1 Договору).

Будь-які зміни, додатки чи доповнення до цього Договору оформлюються додатковими договорами сторін в письмовій формі і є його невід’ємними частинами (п.13.3 Договору).

Заяви про надання суми кредиту, викладені у формі, передбаченій додатком 1 до цього Договору, стають невід’ємною частиною Договору з моменту їх підписання сторонами (п.13.6 Договору).

Додатковим договором від 07.11.2014 р. сторонами узгоджено, що на підставі п.1.1 Договору за користування кредитними коштами у розмірі 2000000,00 грн, отриманими 07.11.2014 р. відповідно до заяви про надання суми кредиту (траншу) Позичальник сплачує 27,00 процентів річних.

Додатковим договором від 26.12.2014 р. сторонами узгоджено, що на підставі п.1.1 Договору за користування кредитними коштами у розмірі 1000000,00 грн, отриманими 26.12.2014 р. відповідно до заяви про надання суми кредиту (траншу) Позичальник сплачує 27,00 процентів річних.

Додатковим договором від 06.01.2015 р. сторонами узгоджено, що, починаючи з 01.01.2015 р., проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються в розмірі 22,00 процентів річних на суму фактичної заборгованості, що на дату укладання додаткового договору становить 101900000,00 грн.

Додатковим договором від 27.07.2015 р. сторонами узгоджено, що згідно п.3.2 Договору погашення нарахованих процентів за користування кредитом здійснюються Позичальником 20 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на рахунок № 29091302015002 в Банку…

Крім того сторонами у зв’язку з продовженням строку користування кредитними коштами декілька разів вносились зміни в п.п.1.6, 1.7 Договору та остаточно їх викладено додатковим договором від 08.06.2016 р. в такій редакції:

,,1.6. Строк дії кредитної лінії – 1117 днів з дати укладення цього Договору, або строк, встановлений у відповідності з п.4.3 цього Договору.

1.7. Позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі ,,23” червня 2017 року…”.

Також додатковим договором від 07.09.2016 р. сторони погодили, що згідно п.3.3 Договору Позичальник зобов’язаний здійснювати погашення кредиту наступним чином: 04.11.2016 р. – в сумі 96805000,00 грн; 23.06.2017 р. – 5095000,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок… Сплата простроченої заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування Позичальником коштів на рахунок.

Договір, додаткові договори до нього підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання умов Договору на підставі заяв Позичальника про надання кредиту, копії яких наявні у матеріалах справи, Банком перераховано на його рахунок кредитні кошти, що підтверджується: банківськими виписками по особовому рахунку Позичальника; меморіальними ордерами від 06.06.2014 р. № 276710692 на суму 65000000,00 грн, від 07.08.2014 р. № 290763756 на суму 12000000,00 грн, від 08.08.2014 р. № 290929592 на суму 8000000,00 грн, від 12.08.2014 р. № 291494238 на суму 5000000,00 грн, від 12.08.2014 р. № 291434675 на суму 10000000,00 грн, від 07.11.2014 р. № 310427238 на суму 2000000,00 грн, від 26.12.2014 р. № 319632474 на суму 1000000,00 грн; численними листами директора Позичальника та оформленими в зв’язку з їх надходженням додатковими договорами, де визнано факт отримання кредитних коштів та викладено прохання погодити нові строки їх повернення.

Вказуючи на те, що станом на 01.03.2017 р. у Позичальника існує заборгованість за простроченими процентами в розмірі 3805975,29 грн, а також зі сплати тіла кредиту в розмірі 96805000,00 грн, ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі (в судовому засіданні представник Банку пояснив, що заявлення до стягнення 2438809,71 грн, тобто лише невеликої частини від простроченого тіла кредиту, зумовлено відсутністю коштів на сплату судового збору).

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором...

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, положення Договору, який за своєю правовою природою є кредитною угодою, встановивши факти передачі Позичальнику кредитних коштів у сумі 103000000,00 грн (вказана обставина підтверджується дослідженими в описовій частині цього рішення заявами відповідача про надання суми кредиту (траншу), банківськими виписками по особовому рахунку Позичальника, меморіальними ордерами, додатковими договорами, укладеними на численні письмові прохання директора Позичальника, де визнано факт отримання коштів), настання строків повернення кредиту та сплати процентів, зазначених в п.3.2 Договору та п.3.3 Договору в редакції додаткового договору від 07.09.2016 р., перевіривши розрахунок ціни позову, не отримавши доказових підтверджень погашення відповідачем заявлених до стягнення сум, господарський суд вважає, що Позичальником порушено взяті на себе обов’язки за Договором повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними, в зв’язку з чим позовна заява Банку про стягнення 2438809,71 грн заборгованості по тілу кредиту та 3805975,29 грн процентів за користування кредитом, нарахованих станом на 01.03.2017 р., підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Господарський суд, дослідивши зміст доводів, викладених у зустрічній позовній заяві, зауважує, що жоден з них не свідчить про наявність порушень норм законодавства під час укладання Договору, з огляду на що та те, що позиція по зустрічному позову зводиться до аналізу обставин, пов’язаних з виконанням Договору, які ніяким чином не впливають на недійсність чи нікчемність угоди, суд у задоволенні позовної вимоги ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” відмовляє.

Хибними є твердження ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ”, покладені як в основу відзиву на первісний, так і в обґрунтування зустрічного позовів, про те, що Банком документально не підтверджено виникнення зобов’язань за Договором, оскільки такі посилання Позичальника спростовуються наявними у справі заявами Позичальника про надання кредитних коштів та відкриття рахунку, договором відкриття рахунку від 18.04.2014 р. № 26006302015001, меморіальними ордерами, банківськими виписками, додатковими договорами тощо.

Що стосується розрахунку заборгованості, то в цій частині слід зауважити, що будь-яких неточностей у викладеній в ньому інформації судом з урахуванням існуючих у справі документів не виявлено. При цьому ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” власний розрахунок, яким було б спростовано правильність наданих Банком відомостей, з невідомих причин не представлено.

Не ґрунтуються на правильному розумінні норм матеріального права посилання ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” на те, що з моменту відкликання банківської ліцензії (початку процедури ліквідації банку) право Банку на нарахування процентів за користування кредитом припиняється, т.я. названу передумову для припинення зобов’язань за Договором приписами ЦК України та/або іншими нормативно-правовими актами не встановлено.

Відсутність доказів отримання ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” вимоги про погашення заборгованості не свідчить про ненастання обов’язку погасити заборгованість, тому що строк виконання зобов’язання за Договором у даному випадку визначений згідно ч.1 ст.530 ЦК України за домовленістю між сторонами, викладеною в п.п.3.2,3.3 Договору.

Відносно посилань відповідача за зустрічним позовом на те, що Банком не надано доказів того, що ОСОБА_3, яка підписала позов, уповноважена на здійснення діяльності арбітражного керуючого, господарський суд вказує, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку не являється ліквідатором юридичної особи в розумінні Закону України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а є посадовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із спеціальним статусом, котра для здійснення своєї діяльності не потребує свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Інші доводи ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” суд теж не бере до уваги, адже їх наявність не має значення для ухвалення законного та об’єктивного рішення по даній справі.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом первісний позов задоволено, а у зустрічному позові відмовлено, сплачений Банком судовий збір стягується з ТОВ ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ”, а сплачений останнім – покладається на нього.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства ,,ОСОБА_2” задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” (65026, м. Одеса, вул. Качинського Леха, буд. 12, код 37282171) на користь Публічного акціонерного товариства ,,ОСОБА_2” (03680, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12, корп. 1, код 33308489) 3805975/три мільйони вісімсот п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять/грн 29 коп. процентів, 2438809/два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч вісімсот дев’ять/грн 71 коп. заборгованості по тілу кредиту, 93671/дев’яносто три тисячі шістсот сімдесят одну/грн 78 коп. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АЕРОПОРТ ХЕНДЛІНГ” відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 березня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман