Рішення № 80506893, 13.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2019 року № 826/10132/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовомТовариство з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс"доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001321204 від 24.05.2017 року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (далі - ТДВ "Укрліфтсервіс", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001321204 від 24.05.2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення від №0001321204 від 24.05.2017 року, яке прийняте на підставі акту №11656/26-53-12-04/05472637 від 29.12.2016 року «Про результати камеральної перевірки Товариство з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (код ЄДРПОУ 05472637)», є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки було здійснено дослідження даних та документів, що не можуть бути предметом камеральної перевірки, тобто фактично допущено перевищення повноважень, які надані Податковим кодексом України.

Перевірка документів, здійснена контролюючим органом могла бути лише предметом документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2018 року (суддя Векуа Н.Г.) закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв'язку з тим, що набрало законної сили рішення суду у справі №826/8838/17 між тими ж самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2019 року адміністративну справу № 826/10132/18 згідно повторного автоматичного розподілу справ між суддями передано на розгляд судді Погрібніченку І.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року дану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

Дану ухвалу суду відповідачем отримано 16.01.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на час вирішення справи, відповідачем обов'язку щодо доведення правомірності своїх дій та рішень не виконано, відзиву без поважних причин не надано, що судом кваліфікується у відповідності до приписів ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2016 року на підставі ст.75, 76 та 86 ПК України головним державним ревізором-інспектором ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по земельному податку Товариство з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (код ЄДРПОУ 05472637), за результатами якої складено відповідний акт №11656/26-53-12-04/05472637.

Висновками даного акту перевірки встановлено заниження ТДВ «Укрліфтсервіс» суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих деклараціях з земельного податку за 2015 та 2016 роки.

13.01.2017 року на підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001661204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 551 835, 56 грн за податковими зобов'язаннями, за штрафними санкціями у розмірі 137 958, 89 грн.

В подальшому, 24 травня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001321204 на підставі акту перевірки № 11656/26-53-12-04/05472637 від 29.12.2016 року та рішення про результати розгляду первинної скарги №5661/10/26-15-10-02-16 від 20.03.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 551 835, 56 грн за податковими зобов'язаннями, за штрафними санкціями у розмірі 137 958, 89 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Таким чином, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки.

У той же час, питання ж своєчасності нарахування та сплати податків та зборів до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, положення якого набрали чинності з 01 січня 2017 року, могли бути предметом лише документальної перевірки, якій властиві інші ознаки в залежності від виду такої (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

На відміну від камеральної перевірки, документальна перевірка потребує наявності наказу про її призначення та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, пред'явлення направлення на перевірку.

Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77,78 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.06.2018 року по справі № 812/102/17 (адміністративне провадження № К/9901/685/17).

Як вбачається висновків акту перевірки, контролюючим органом, за результатами проведення камеральної перевірки податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер № 9276892316 від 31.08.2016 року та реєстраційний номер № 9156036409 від 31.08.2016 року, встановлено заниження ТДВ «Укрліфтсервіс» податкових зобов'язань з земельного податку (КБК 18010500):

за 2015 рік, визначеного в уточнюючій податковій декларації з плати за землю від 31.08.2016 року №9276892316;

за 2016 рік, визначеного в уточнюючій податковій декларації з плати за землю від реєстраційний від 31.08.2016 № 9156036409.

Зокрема, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що сума податкового зобов'язання по земельному податку за 2015 рік та за 2016 рік у розмірі 0,00 грн. визначено ТДВ «УКРЛІФТСЕРВІС» із порушенням вимог земельного та податкового законодавства, Положення про плату за землю у м. Києві затвердженого рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923, а також, допущено порушення затвердженого порядку (алгоритму) заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) - «арифметичні і методологічні помилки».

Вказане вище, стало підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за податкові періоди 2015 рік та січень-жовтень 2016 року на загальну суму 551 835, 56 грн., в тому числі за 2015 рік на 111 208, 26 грн. та січень-жовтень 2016 року на 440 627, 30 грн.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За вказаних обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24 травня 2017 року №0001321204 є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (код ЄДРПОУ 05472637, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-а) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24 травня 2017 року №0001321204.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (код ЄДРПОУ 05472637, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-а) понесені ним витрати по сплаті судового збору у 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко