Ухвала суду № 80505625, 13.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

13.03.2019 р. № 520/686/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді – Зоркіної Ю.В., за участі секретаря – Пройдак С.М.,

представника заявника, місцевої прокуратури - ОСОБА_1,

представника позивача та третьої особи- Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради - ОСОБА_2,

представника відповідача - не прибув,

представники третіх осіб -не прибули,

розглянувши питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3, в інтересах державі в особі Харківської міської рада до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ТОВ "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення, -

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати рішення № 35383230 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради ОСОБА_3 від 26.05.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258660063101 права власності ОСОБА_4 (іпн.2245923063) на нежитлове приміщення гараж № 1, загальною площею 31.6 м2, розташоване за адресою : вул. Олімпійська, 10 у м.Харкові.

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання закриття провадження у справі в порядку, визначеному п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Представники прокуратури, Харківської міської ради та Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради проти закриття провадження у справі заперечували.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза “судом встановленим законом” поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Занд проти Австрії” зазначив, що поняття “суд, встановлений законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Предметом оскарження у вказаній справі є рішення № 35383230 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради ОСОБА_3 від 26.05.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258660063101 права власності ОСОБА_4 (іпн.2245923063) на нежитлове приміщення гараж № 1, загальною площею 31.6 м2, розташоване за адресою : вул. Олімпійська, 10 у м.Харкові.

Суд зауважує, що відповідно до п. 50-51 постанови ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. В зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору".

Суд вважає за можливе застосувати правові висновки постанови ОСОБА_5 Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп-18) на спірні правовідносини, оскільки наміром прокурора є саме припинення права власності особи на об'єкт нерухомості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір у дійсності не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів органу місцевого самоврядування у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку владного суб'єкта - державного реєстратора речових права на нерухоме майно, у зв'язку з чим не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що спір має бути вирішений в порядку, визначеному ст.19 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 238, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі ухвала виготовлена 18.03.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.