Рішення № 80505619, 11.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 р. № 520/92/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Югова С.А.,

сторін:

представника позивача - Радченко О.В.,

представника відповідача - Ткаченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СС ТРАНС" (Фесенківський в'їзд, буд.8, кв. 140, м.Харків,61001) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м.Київ, 01135) про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СС ТРАНС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області щодо встановлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу - вантажного автомобіля марки MAN, модель TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1, з причепом марки Krone, модель SD, реєстраційний номер НОМЕР_2, зафіксованих в довідці №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 р. та акті №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 28.11.2018р.;

- стягнути з відповідача судові витрати понесені ТОВ "СС ТРАНС".

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 28 листопада 2018 року вантажний автомобіль марки MAN, модель TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_3, з причепом марки Krone, модель SD, реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням водія - ОСОБА_3, здійснював вантажне перевезення по маршруту м. Ягодин (Волинська обл.) - м. Маріуполь (Донецька обл.). Зазначений автомобіль з причепом належить TOB "СС ТРАНС". Здійснюючи перевезення за вищевказаним маршрутом, вантажний автомобіль перетнув пункт габаритно-вагового контролю у Запорізькій області, на якому знаходилися пересувні автомобільні ваги для проведення габаритно-вагового контролю вантажних автомобілів. Після здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу ОСОБА_3 видано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0013955 від 28.11.2018р. на суму 535, 20 Євро та довідку № 0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018. Листом №6873/26-19 від 05.12.2018 відповідач повідомив ТОВ "СС Транс" про перевищення транспортним засобом товариства нормативних вагових параметрів, з повідомленням про порушення ним п. 31-1 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та вимогою про сплату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового-великогабаритного транспортного засобу в розмірі 535,20 Євро. Додатком до листа був акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2018, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0013955 від 28.11.2018 на суму 535, 20 Євро, довідка № 0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.1 1.2018. Так, при дійсному перевищенні вагового параметру власнику транспортного засобу має бути запропоновано привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами пройти повторний габаритно-ваговий контроль, лише після чого транспортний засіб може продовжувати рух. Однак, транспортний засіб позивача затримано не було, та після надання для перевірки документів водій позивача продовжив рух за своїм маршрутом. Крім того, акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2018 не містить посилання на характеристики вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю. На думку, позивача дії працівників Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області щодо встановлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу - вантажного автомобіля марки MAN, модель TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1, з причепом марки Krone, модель SD, реєстраційний номер НОМЕР_2, зафіксованих в довідці №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 р. та акті №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 28.11.2018 є протиправними, у зв'язку із чим ТОВ "СС ТРАНС" звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СС ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в частині позовних вимог про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0013955 від 28.11.2018.

Протокольно ухвалою суду від 11 березня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача надала через канцелярію суду відзив на позов, в якому зазначила, що дії відповідача щодо фіксування результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу - вантажного автомобіля марки MAN, модель TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1, з причепом марки Krone, модель SD, реєстраційний номер НОМЕР_2, зафіксованих в довідці №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 р. та акті №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 28.11.2018 є правомірними, а посилання позивача у позові необґрунтовані та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Вислухавши представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.04.2004, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №428038.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року вантажний автомобіль марки MAN, модель TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_3, з причепом марки Krone, модель SD, реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням водія - ОСОБА_3, здійснював вантажне перевезення по маршруту м. Ягодин (Волинська обл.) - м. Маріуполь (Донецька обл.).

Здійснюючи перевезення за вищевказаним маршрутом, вантажний автомобіль перетнув пункт габаритно-вагового контролю у Запорізькій області, на якому знаходилися пересувні автомобільні ваги для проведення габаритно-вагового контролю вантажних автомобілів.

Після здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу ОСОБА_3 видано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0013955 від 28.11.2018р. на суму 535,20 Євро та довідку № 0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018.

Листом №6873/26-19 від 05.12.2018 відповідач повідомив ТОВ "СС Транс" про перевищення транспортним засобом товариства нормативних вагових параметрів, з повідомленням про порушення ним п. 31-1 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та вимогою про сплату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового-великогабаритного транспортного засобу в розмірі 535,20 Євро.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Отже, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття "габаритно- ваговий контроль" - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 надано визначення поняттю "великовагові та великогабаритні транспортні, засоби" - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пп. 12) п. 2 Порядку № 879 повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.

Згідно приписів п. 24 Порядку № 879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Представник позивача у позові посилалась на той факт, що якщо б позивачем дійсно було перевищено вагові параметри, то йому було б запропоновано привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами та пройти повторний габаритно-ваговий контроль, і лише після цього транспортний засіб продовжив би свій рух, проте таких дій з боку працівників відповідача не вчинено, що свідчить про відсутність порушень чинного законодавства України.

З приводу вищевказаних посилань позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку 879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до сттті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбаченого статтею 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Суд зауважує, що з огляду на зазначене вище, у відповідача відсутні повноваження щодо заборони руху великовагового транспортного засобу.

Відповідно до пункту 32 Порядку 879, перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Оскільки вказаного дозволу не було надано, було проведено зважування транспортного засобу та складено розрахунок плати за проїзд, довідку №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 та акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових пара.

Щодо посилань представника позивача про відсутність будь - яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, суд зазначає, що відповідно до пункту 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 вказаного Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

В пункті габаритно-вагового контролю на 341 км у Запорізькій області використовувалися ваги s. nomer 17-398 відповідно до: сертифікату відповідності від 27 листопада 2017 року № UA.TR.002.CB.0303-17, продукція: прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA (перелік серійних номерів наведений у додатку до цього сертифікату на 1 арк.); додатку до сертифікату відповідності від 27 листопада 2017 року № UA.TR.002.CB.0303-17 (s. nomer 17-398); декларації про відповідність № 3 від 29.11.2017 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA ідентифікаційний зав. №398.

Як пояснив представник відповідача, 28.11.2018 контролюючим особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у пункті габаритно-вагового контролю на 341 км. а/д Харків-Сімферополь, проведено зважування транспортного засобу д/н НОМЕР_4 о 13 год. 45 хв., що підтверджується талоном зважування від 28.11.2018 №378, в якому зазначено номер ваг, на які видано вищевказані документи.

Відтак, посилання позивача про відсутність характеристик вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю спростовуються зазначеним вище.

Щодо вимоги представника позивача про вилучення, як неналежного доказу через те, що вони не містять даних щодо особи, яка їх посвідчувала, сертифікатів відповідності на автоматичні прилади для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, суд зазначає, що приймає надані відповідачем сертифікати як належний та допустимий доказ по справі, так як вони надані Державній службі України з безпеки на транспорті безпосередньо заводом виробником, та у відповідача відсутні законні підстави щодо внесення будь - яких коригувань до них.

Крім того, суд зауважує, що відповідач не несе відповідальності за зміст та форму складених сертифікатів відповідності на автоматичні прилади для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СС ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2019 року.

Суддя М.О. Лук'яненко