Ухвала суду № 80505053, 12.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 березня 2019 р. Справа № 820/5044/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Харківської обласної Державної адміністрації, третя особа - начальник Управління Охорони здоров'я Харківської обласної Державної адміністрації Сіроштан Галини Миколаївни про поновлення порушеного права на охорону здоров'я, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дій та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- поновити порушене право на охорону здоров'я ОСОБА_1,

- визнати дії посадових осіб Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації протиправними;

- зобов'язати посадових осіб Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації вчинити певні дії, а саме, виявити осіб, винних в ненаданні мені медичної допомоги, - співробітників та представників адміністрації медичних установ: КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 11», КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова», Харківська обласна стоматологічна поліклініка, КЗОЗ "Харківська міська стоматологічна поліклініка №6" та притягнути їх до відповідальності;

- забезпечити ОСОБА_1 надання медичної допомоги медичними працівниками, окрім осіб, винних в ненаданні медичної допомоги до теперішнього часу;

- стягнути з відповідача спричинену ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Через канцелярію суду від позивача та його представника надійшло клопотання, в якому позивач просить суд призначити розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування заявленого клопотання вказано, що зазначена справа при відкритті провадження була помилково кваліфікована як така, що стосується оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, а тому була помилково визначена як така, що має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, стороною позивача вказано, що у справі з моменту відкриття відбувається фактично підготовче провадження, а розгляд справи по суті не розпочався. Отже, вказано, що розгляд справи без проведення у справі повноцінного підготовчого провадження не можливий.

Позивач в судове засідання прибув, подане до суду клопотання підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, заяв або клопотань через канцелярію суду не подавали.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і подану до суду заяву, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень ч.3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно положень ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що подане позивачем та представником позивача клопотання містить в собі доводи стосовно помилковості кваліфікації позовної заяви як такої, що стосується оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, а також стосовно того, що розгляд справи по суті не було розпочато.

З приводу вказаного суд зазначає, що доводи сторони позивача не обґрунтовані жодними доказами, натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що характер спірних правовідносин пов'язаний із неналежним розглядом звернень позивача, направлених до відповідача, що і стало підставою для звернення до суду.

Отже, з огляду на вказані доводи та враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення підготовчого засідання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 250, 256, 257 - 262, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 18 березня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.