Рішення № 80504986, 01.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року №320/7022/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О.,

при секретарі судового засідання Кравченко Р.О.,

за участю:

представника позивача - Воробйов Є.Л.,

представника відповідача - Борисов І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШСТРОЙ 2012" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШСТРОЙ 2012" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22.12.2018 №0038891414, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШСТРОЙ 2012" збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 318 987, 00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 79 747, 00 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Арсенал - Біла Церква" не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що призвело до незаконного винесення податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 №0006864001, яке має бути скасоване.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, представник відповідача просив суд відмовити в його задоволенні та вказував на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДФС у Київській області під час прийняття оспорюваного рішення, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Київській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 01.06.2018 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.11.2018 №2619 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Техмашстрой 2012» (код ЄДРПОУ 37989646) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) за період з по 30.06.2018, за результатами якої складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 13.12.2018 р. № 1114/10-36-14-14/37989646 (далі - Акт перевірки).

З Акта перевірки слідує, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму всього у сумі 318 987,00 грн., у тому числі за червень 2018 в сумі 318 987,00грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов у зв'язку із наступним.

За період з 01.06.2018 по 30.06.2018 ТОВ «Техмашстрой 2012» (код ЄДРПОУ 37989646) задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 354 706,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) в сумі 318 986,67 грн.

Слід зазначити, що перевірка проводилась виключно в частині здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018.

Під час перевірки встановлено, що до складу рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою» показника за період 01.06.2018 по 30.06.2018 віднесено операції з надання послуг ТОВ «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) поточного ремонту, будівельно-монтажні послуги та технічне обслуговування обладнання на загальну суму ПДВ 318 986,67 грн.

Згідно договору №25/05 від 25.05.2018 ТОВ «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) «Субпідрядник» з одного боку та ТОВ «Техмашстрой 2012» (код ЄДРПОУ 37989646) «Підрядник» з іншого боку, уклали договір, згідно якого встановлено наступне: (викладено мовою оригіналу)

1 . Предмет договора

1.1. Подрядчик поручат, а Субподрядчик обязуется на свій риск выполнить в порядке и на условиях настоящего договора работы по теку щему ремонту:

- Аглодоменного оборудования Аглофабрика ЧАО «ММК им.Ильича»

- Техническому обслуживанию оборудования Аглофабрики ЧАо «ММК им.Ильича»

- реконструкція систем газо очистки агломашин №1-12 (зона спекания) и реконструкція устаревших систем газо очистки агломашин №7-12 (зона охлаждения) ЧАО «ММК им.Ильича».

Відповідно до п. 83.1.2 ст. 83 Податкового кодексу України та згідно статей: 191, 20, 72, 73 і 74 Податкового кодексу України проведено аналіз баз даних ДФС України та встановлено наступне:

TOB «Топ Буд Дизайн» (код ЄДРПОУ 41518170) зареєстрована 1325. Галицька ОДПІ (Пустомитівське відділення).

В ході проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що у ТОВ "Топ Буд Дизайн" (код за ЄДРПОУ 41518170) зареєстровані податкові накладні на придбання товарів з наступною номенклатурою: Грунтовка глибопроникна, Сендвіч-панель ТБД-120, Труба в асортименті, Плити перекриття ПК- 72.15.8, База майстертинк акриловий, Шпалери.

Також, в ході аналізу Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено кримінальне провадження №42018101060000149.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки відповідачем прийнято одаткове повідомлення-рішення від 22.12.2018 № 0038891414 на суму 318 987,00 грн. (триста вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім), та штрафні санкції на суму 79 747 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок сім).

Позивач, не погоджується із вказанимивище висновками та оспорюваним рішенням, вважаючи його не обгрунтованим, протиправним та такими, що не базується на нормах чинного законодавства України і фактичних обставинах справи, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону № 996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст.4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п. 6 ст. 8 Закону України № 996-ХІV).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платника податку учасника відповідної операції.

Як зазначається в Акті перевірки ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» на письмовий запит до перевірки надав документи, а саме: договір, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інше». Таким чином позивач виконавши свій обов'язок передбачений п. 44.1 ст. 44 ПК України надав уповноваженій особі ГУ ДФС у Київській області всі документи, а саме: договір №25/05 від 23.05.2018, акти виконаних робіт №1, №2, №421/65/с, №421/71/с, №421/70/с, №421/64/с, платіжні доручення №589, №590, №591, №592, №593, №594, №595, №596, №597, №598, №602, №603, №604 які підтверджували показники відображені в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2018 року по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Топ Буд Дизайн».

Слід звернути увагу, що в самому акті перевірки відсутні посилання на те, що позивач надав не надав повний пакет документів по фінансово - господарським взаємовідносинам з ТОВ «Топ Буд Дизайн».

Крім цього реальність виконаних робіт також підтверджується актами виконаних робіт № 421/71, №421/70, №421/65, №421/64, №17/1293, №18/1293, 19/1293, 20/1293, 22/1293, 23/1293, 24/1293 за якими кінцевий замовник - ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ТОВ Метінвест Інжинірінг» прийняло такі роботи та претензії відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-ІV, ст. 44 ПК України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Наявність належним чином оформлених первинних документів по оформленню господарських операцій позивача з його контрагентами не заперечується відповідачем.

Проте, за висновками перевірки, описана первинна документація позбавлена юридичної значимості з огляду на нереальність здійснених господарських відносин.

Висновки перевіряючого про порушення ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» податкового законодавства ґрунтуються лише на аналізі власних податкових баз фіскального органу, де зазначається, що в ході аналізу Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено кримінальне провадження №42018101060000149 відносно контрагента позивача - ТОВ "Топ Буд Дизайн".

Слід наголосити, що у рішенні від 07.09.2016 року по справі № К/800/31623/15 Вищий адміністративний суд України вкотре констатував про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що також підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка, в свою чергу відповідно до Закону України «Про виконання рішень за застосування практики Європейського суду з прав людини» є «джерелом права».

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Отже, порушення контрагентом позивача норм податкового законодавства чи наявність кримінального провадження щодо такого контрагента, на яке посилається перевіряючий в акті перевірки, жодним чином не відносяться та не впливають на правильність формування податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість. Необхідною та достатньою умовою є документальне підтвердження здійснення господарських операцій. Таке документальне підтвердження наявне в матеріалах справи, про що також зазначено в самому тексті акта перевірки.

З огляду на викладене, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами. В ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів зворотнього.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що суми по взаємовідносинам із контрагентами були правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч.2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5 981,01 грн., отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22.12.2018 №0038891414, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШСТРОЙ 2012" збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 318 987, 00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 79 747, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШСТРОЙ 2012" (код ЄДРПОУ 37989646) сплачений ним судовий збір у розмірі 5 981 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 01 коп. з Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 березня 2019 р.