Рішення № 80504599, 13.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/110/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача Таргонія П.В.,

представника відповідача Порхуна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Арт-Гор Україна» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Арт-Гор Україна» (надалі - ДП «Арт-Гор Україна», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 22 грудня 2018 року декларантом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Західброксервіс» (надалі - ТзОВ «Західброксервіс») для митного оформлення в режимі імпорту товару «Легковий автомобіль марки BMW, моделі - 530D xDrive, номер кузова WBAJD11060G883703, загальна кількість місць - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2993 куб.см, потужність - 195 kW, тип кузову - седан, колісна формула - 4х4, колір - чорний, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017, дата введення в експлуатацію - 18 жовтня 2017 року» (далі - товар) було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (МД) №UA205100/2018/020932, в якій заявлена митна вартість товару 37750 євро (що в еквіваленті становить 1193866,63 грн., як це вказано у графі 45 МД); при цьому відповідно до ціни за контрактом вартість товару становить 37000 євро. Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 22 грудня 2018 року виніс рішення №UA205110/2018/001229/2 про коригування митної вартості товарів та видав картку відмови в прийнятті митної декларації. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 59500 євро.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ним на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Їх відповідач безпідставно не взяв до уваги.

Позивач також звертає увагу, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Позивач наголошує, що відповідачем безпідставно не взято до уваги звіт від 21 грудня 2018 року №3904/18 про оцінку транспортного засобу, згідно з яким ринкова вартість товару на дату оцінки складає 36781 євро, що нижче заявленої декларантом митної вартості у митній декларації.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 22 січня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.34-40). В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача було подано МД №UA205100/2018/020932, згідно з якою митну вартість товару заявлено на рівні 37750 євро. Разом з МД було подано також рахунок-фактуру від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/FGU, міжнародну товарну-транспортну накладну від 10 грудня 2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18 жовтня 207 року №EV099887 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості товару.

За результатами опрацювання запиту Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС та документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що дані документи містять розбіжності, зокрема, щодо продавця товару. Тому декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, на яку позивачем надано звіт про оцінку транспортного засобу, комунікат та довідку про транспортні витрати. При цьому позивачем повідомлено, що ним не здійснювалося страхування товару та відмовлено у наданні інших витребуваних відповідачем документів. Зокрема, декларант не надав жодних платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару. Тому митницею було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та визначено митну вартість товару у розмірі 59500 євро за резервним методом у зв'язку з неможливістю застосувати інші методи з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості.

З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити з підстав, викладених у ньому; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

11 червня 2018 року між ДП «Арт-Гор Україна» (покупець) та ASANTECH SP. Z О.О. (продавець) укладено контракт №31/18-AS (а.с.21-29), за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні… (надалі - товар). Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту (пункт 1.1.). Відповідно до пункту 3.1 контракту №31/18-AS сторони погодили, що ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсі, які складають невід'ємну частину цього контракту та формуються на умовах DAP згідно з правилами «Інкомтермс» за редакцією 2010 року. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 90 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 контракту).

На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію №181210.1- AST/AGU від 10 грудня 2018 року, згідно з якою вартість товару - автомобіля BMW 530d VIN: WBAJD11060G883703, рік 2017, бувшого у використанні, становить 37000 євро (а.с.11).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 18 грудня 2018 року ТзОВ «Західброксервіс» - декларантом позивача - подано для митного оформлення МД №UA205100/2018/020932 (а.с.41). Щодо товару за описом «Легковий автомобіль марки - BMW, моделі 530 D xDrive», ідентифікаційний номер (номер кузова) - WBAJD11060G883703, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2993 куб.см, потужність - 195 kW, тип кузова - седан, колісна формула - 4х4, колір - чорний, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2017, модельний рік виготовлення - 2017, дата введення в експлуатацію - 18 жовтня 2017 року, категорія транспортного засобу за документами виробника - М1» декларантом визначена митна вартість за резервним методом у сумі 1193866,63 грн., що дорівнює 37750 євро (а.с.44-45). Як вбачається із форми декларації митної вартості (а.с.44-45) митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації SuperSchwacke 12/2018 від 18 грудня 2018 року. Так основа для визначення митної вартості становить 1192285,3462 грн. (або 37700 євро), витрати, що підлягають включенню до митної вартості - 1581,28 грн. (або 50 євро). На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: контракт від 11 червня 2018 року №31/18-AS з додатковими угодами (а.с.21-29); специфікацію від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU (а.с.11, 77); рахунок-фактуру від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU (а.с.12, 76); міжнародну товарно-транспортну накладну від 10 грудня 2018 року б/н (а.с.13); сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175087 (а.с.14, 79); свідоцтво про реєстрацію EV 099887 від 18 жовтня 2017 року (а.с.15); декларацію країни відправлення від 11 грудня 2018 року №18PL301010T0973272 (а.с.13, 78); витяг з електронного каталога SuperSchwacke 12/2018 від 18 грудня 2018 року (а.с.88-101), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 грудня 2018 року №UA205100/2018/02499 (а.с.72-73), фото від 17 грудня 2018 року (а.с.74).

Як пояснив представник відповідача, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; проведення митного огляду транспортного засобу; забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до пі підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодами: WBAJD11060G883703, валюта - EUR, вартість - 59500 євро». Відтак, до Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС було направлено запит щодо визначення митної вартості транспортного засобу, що імпортувався позивачем.

З пояснень представника відповідача слідує, що за результатами опрацювання запиту та документів, поданих до митного оформлення декларантом позивача, встановлено, що дані документи містять розбіжності, зокрема, відповідно до інвойсу від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU продавцем товару є ASANTECH SP.Z.O.O.ul. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905, а покупцем - «Арт-Гор Україна», а в технічному паспорті №EV 099887 вказано власників транспортного засобу: LANDESAMT F.ZENTR. AUFGABEN U.TECH - NIK D/POLIZEI BRAND - U.KATASTR.MV.

Зважаючи на це, декларанту було запропоновано в десятиденний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу відповідача 22 грудня 2018 року позивач подав наступні документи: звіт про оцінку транспортного засобу від 21 грудня 2018 року №3904/18 (а.с.16-19), комунікат IE599 (а.с.51, 79) та довідку про транспортні витрати від 21 грудня 2018 року (а.с.50), вказавши, що інші підтверджуючі документи відсутні (а.с.52).

Проте 22 грудня 2018 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2018/001229/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.42), згідно з графою 30 якого ним визначено митну вартість товару «Легковий автомобіль марки - BMW, моделі 530 D xDrive», ідентифікаційний номер (номер кузова) - WBAJD11060G883703…» у розмірі 59500 євро (замість 37750 євро, що була заявлена декларантом). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до інвойсу №181210.1-AST/AGU від 10 грудня 2018 року продавцем товару є ASANTECH SP.Z.O.O. ul. Francuska 49/46 Warszawa PL 03-905, а покупцем - «Арт-Гор Україна». В технічному паспорті EV 099887 вказано власників транспортного засобу: LANDESAMT F.ZENTR. AUFGABEN U.TECH - NIK D/POLIZEI BRAND - U.KATASTR.MV.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР, з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням)). Декларант надав експортний висновок, підтвердження виїзду, експортну декларацію, проте на надав платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, а також не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 22 грудня 2018 року.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації на рівні 59500 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2018/02552 (а.с.43). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2.

22 грудня 2018 року декларантом позивача подану МД №UA205100/2018/021402 (а.с.20), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав рахунок-фактуру від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU (а.с.12, 76), специфікацію від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU (а.с.11, 77), витяг з електронного каталога SuperSchwacke 12/2018 від 18 грудня 2018 року (а.с.88-101).

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Легковий автомобіль марки - BMW, моделі 530 D xDrive», ідентифікаційний номер (номер кузова) - WBAJD11060G883703» у розмірі 37750 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 59500 євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із наявністю розбіжностей у відомостях рахунку-фактури (інвойсу) №181210.1-AST/AGU від 10 грудня 2018 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу EV 099887 в частині визначення продавця та власника транспортного засобу. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів. Однак суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість. При цьому суд зазначає, що з інших документів, поданих при митному оформленні, зрозуміло, що продавцем є компанія нерезидент ASANTECH SP. Z О.О. (Варшава, Республіка Польща).

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то тут варто зауважити, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що він придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 18 грудня 2018 року №UA205100/2018/020932, за ціною 37000 євро, про що свідчать рахунок-фактура від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU (а.с.12, 76), специфікація від 10 грудня 2018 року №181210.1-AST/AGU. Уже на час розгляду справи судом позивач сплатив на користь продавця 37000 євро за автомобіль марки - BMW, моделі 530 D xDrive», ідентифікаційний номер (номер кузова) - WBAJD11060G883703, про що свідчить лист Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Південний» від 12 березня 2019 року №017-001-9559БТ-2019 (а.с.86-87). Зважаючи на умови контракту від 11 червня 2018 року №31/18-AS щодо розрахунків за товар (післяоплата протягом 90 календарних днів з моменту поставки), цілком зрозуміло, що надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар, декларант на час митного оформлення не міг. Водночас, із листа компанії ASANTECH SP.Z.O.O. від 21 грудня 2018 року, що надавався декларантом додатково, слідує, що доставка товару BMW, моделі 530 D, WIN WBAJD11060G883703 згідно з контрактом №31/18-АS включена у ціну товару та становить 400 євро (а.с.50). Наведене відповідає умовам DAP, що визначені контрактом №31/18-АS. Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов'язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Декларація країни відправлення від 11 грудня 2018 року №18PL301010T0973272 (а.с.13, 78), комунікат IE599 (а.с.51, 79) підтверджують поставку на вказаних умовах (у них також ціна товару вказана 37000 євро).

Разом з тим, декларант позивача митну вартість визначив не за основним методом, а за резервним, на підставі цінової інформації електронного каталога SuperSchwacke 12/2018 від 18 грудня 2018 року, як про це вказано у формі декларації митної вартості (а.с.44-45). Електронний каталог Schwacke містить інформацію про середні ціни на бувші у використанні автомобілі у всіх європейських країнах. Згідно з ціновою інформацією від 18 грудня 2018 року №011489/28005320 вартість автомобіля марки - BMW, моделі 530 D xDrive», ідентифікаційний номер (номер кузова) - WBAJD11060G883703, рік 2017, пробіг 53037 км (такий пробіг зафіксовано в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 грудня 2018 року №UA205100/2018/020848) становить 37689,08 євро (вартість продажу без ПДВ), а вартість покупки - 32605,04 євро без ПДВ. Згідно з рахунком-фактурою зазначений автомобіль був проданий позивачу без урахування ПДВ. У звіті від 21 грудня 2018 року №3904/18 про оцінку транспортного засобу (а.с.16-19), який надавався на вимогу відповідача, також визначено вартість цього автомобіля на дату оцінки на рівні 36781 євро.

З огляду на викладене, відповідач не надав обґрунтованих пояснень, чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 37750 євро, що навіть більше ніж у наданих документах, не визнана Волинською митницею ДФС.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2 вказано, що воно прийняте у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв'язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість - 59500 євро». На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Як встановлено у судовому засіданні, така вартість взята відповідачем з електронного каталогу Schwacke (а.с.64-71). При цьому до уваги взято технічні характеристики за VIN-кодом WBAJD11060G883703, а також покази одометра 43750 км (хоча в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 грудня 2018 року №UA 205100/2018/020848 та доданому фото станом на 17 грудня 2018 року - 53037 км). У цьому витягу міститься ціна продажу 59500 євро та ціна придбання 51650 євро, обидві із ПДВ. При прийнятті рішення використано вищу ціну із ПДВ. У той же час з наданих позивачем для митного оформлення документів, виданих продавцем, вбачається, що позивач придбав автомобіль без сплати ПДВ. Як уже зазначалося судом, у наданому позивачем витягу з електронного каталогу Schwacke станом на 18 грудня 2018 року, продажна ціна того ж таки автомобіля 37689,08 євро без ПДВ, а покупна - 32605,04 євро. Наведене ставить під сумнів достовірність поданого відповідачем витягу. При цьому за останнім витягом ринкова вартість автомобіля відповідної марки та моделі, що й у позивача, за каталогом є меншою, ніж фактично сплачена ним продавцю.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту Schwacke, наданого відповідачем, після даних про «вартість продажу (Schwacke) з ПДВ» і «вартість покупки (Schwacke) з ПДВ» містить запис, безпосередній переклад якого свідчить «підлягає технічній перевірці (експертизі)». Однак оцінка Schwacke здійснена відповідачем без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля. Відповідач не довів, що інформація про реальний стан транспортного засобу була передана для оцінки за допомогою програмного продукту Schwacke. При цьому суд не може залишити поза увагою і тієї обставини, що наданий акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 грудня 2018 року №UA205100/2018/020848 (ініціатор старший державний інспектор Микитюк В.О.) не містить ні відомостей про посаду, прізвище, ініціали посадової особи митного органу, що його проводила, її підпису, ні аналогічних відомостей про осіб, присутніх під час здійснення митного огляду, що лише підтверджує формальний підхід до проведення митного контролю посадовими особами митниці, невідповідність їх дій нормам митного законодавства.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 59500 євро, та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 1921,00 грн., що підтверджуються квитанцією від 17 січня 2019 року №0.0.1241548188.1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 82).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Арт-Гор Україна» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76А, ідентифікаційний код юридичної особи 41160471) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2018 року №UA205110/2018/001229/2.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Арт-Гор Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 18 березня 2019 року