Рішення № 80504145, 12.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/5507/18

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Летушева М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А0409 про визнання дій неправомірними, зобов'язання внести зміни у наказ та провести виплату нарахованої компенсації замість речового майна, -

встановив:

27.11.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3, у якій він просить:

- визнати дії Військової частини А0409 щодо ненарахування та невиплати належної компенсації за невикористане речове майно неправомірними;

- зобов'язати Військову частину А0409 внести зміни у наказ командира Військової частини А0409 (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017, яким було виключено ОСОБА_3 зі списків особового складу частини щодо виплати компенсації за речове майно у сумі 71354,34 грн та провести у повному обсязі виплату нарахованої грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення за час військової служби, згідно з довідкою за вих. №141 від 11.10.2018, без оподаткування зазначеної суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором, як таку, що не підлягає оподаткуванню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив військову службу та 29.04.2017 його було виключено зі списків особового складу Військової частини В2731 (на сьогодні Військова частина А0409). При звільненні з військової служби відповідачем не було виплачено йому грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі у розмірі 71354,34 грн, чим порушено ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанову Кабінету Міністрів України за №178 від 16.03.2016. Просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за речове майно.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Семенюк М.М.) відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.12.2018.

20.12.2018 розгляд справи відкладено на 16.01.2019 на 14:30 у зв'язку із неявкою представника відповідача (а.с. 16-17).

27.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 23-26).

16.01.2019 суддею Семенюком М.М. заявлено самовідвід, який мотивовано тим, що у судовому засіданні 16.01.2019 стало відомо, що інтереси позивача представляє ОСОБА_1, з яким у судді Семенюком М.М. склались довготривалі дружні стосунки.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 заяву судді Семенюка М.М. про самовідвід задоволено (а.с. 38-39).

18.01.2019 на підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 №17 призначено справу для повторного автоматизованого розподілу у складі колегії суддів (а.с. 40).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 для розгляду справи визначено головуючого суддю Єфіменко Ольгу Володимирівну.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи на 19.02.2019 на 15:30 (а.с. 42-43).

Відповідно до довідки у справі адміністративна справа №240/5507/18 у судовому засіданні 19.02.2019 о 15:30 не розглядалась у зв`язку з із неприбуттям сторін. Позивач просив розглядати справу у спрощеному провадженні. Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладене на 12.03.2019 на 15:40 (а.с. 50).

У судовому засіданні 12.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 12.03.2019 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 23-26). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач звернувся до командира Військової частини А0409 із заявою від 01.11.2018, в якій просив внести зміни у наказ командира військової частини (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017, яким його було виключено зі списків особового складу військової частини, щодо виплати йому компенсації за речове майно в сумі 71354,34 грн та провести у повному обсязі виплату нарахованої грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення під час військової служби, згідно з довідкою - розрахунком від 11.10.2018. При цьому з рапортом про отримання грошової компенсації за неотримане речове майно до командування частини позивач не звертався. Як результат, підстав для зазначення у наказі командира військової частини про виключення зі списків особового складу суми грошової компенсації замість речового майна також не було. Позивач надав довідку про неотримане речове майно зареєстровану 11.10.2018, а 24.10.2018 звернувся із заявою на виплату грошової компенсації замість речового майна. Відповідно до частини 1 та 4 ст.48 Бюджетного кодексу України командир військової частини (розпорядник бюджетних коштів) не має права брати на себе зобов'язання та здійснювати платежі за минулі бюджетні періоди. Право на отримання компенсації за неотримане речове майно у позивача виникло у день звільнення зі служби, а саме 29.04.2017. Оскільки право на отримання компенсації замість речового майна виникло у минулому бюджетному періоді, а звернення на її отримання позивачем подано у поточному бюджетному році, то законних підстав для взяття бюджетних зобов'язань щодо виплати даної грошової компенсації за минулий бюджетний рік не має, а отже і законних підстав для внесення змін до наказу командира військової частини від 29.04.2017 №107 стосовно виплати грошової компенсації замість речового майна також не має.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.04.2017 старшого сержанта запасу ОСОБА_3, відповідно до наказу ТВО командира 30 окремої механізованої бригади (по особовому складу) №73-рс було звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) (а.с. 10) та наказом командира військової частини А2731 (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017 виключено із списків особового складу частини (а.с. 11).

З 30.04.2017 позивачу призначено пенсію по інвалідності, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Після звільнення зі служби, позивачу стало відомо про те, що під час розрахунку у зв'язку із звільненням, йому безпідставно не було проведено нарахування та виплату грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно з норм забезпечення під час служби.

Після письмового звернення до речової служби військової частини А0409, з вимогою нарахувати та виплатити грошову компенсацію замість речового майна, 11.10.2018 начальником речової військової частини А0409 ОСОБА_3 було видано довідку за вих. №141 на виплату грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення під час служби (а.с. 12), однак станом на сьогоднішній день виплати нарахованих сум безпідставно не проведено.

01.11.2018 позивач звернувся до командира військової частини А0409 із вимогою про внесення змін до наказу командира військової частини В2731 (на сьогоднішній день А0409) (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017, яким позивача було виключено із списків особового складу частини щодо виплати йому компенсації за речове майно у сумі 71354,34 грн та провести у повному обсязі виплату нарахованої грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення під час військової служби, згідно з довідкою №141 від 11.10.2018 (а.с. 13).

15.11.2018 за вих. №9832 від 06.11.2018 позивачем отримано відмову відповідача у задоволенні його вимог, з посиланням на те, що оскільки право на отримання компенсації замість речового майна виникло у минулому бюджетному періоді, а звернення на її отримання подано у поточному році, то законних підстав для взяття бюджетних зобов'язань щодо виплати даної компенсації за минулий бюджетний рік не має, а отже і законних підстав для внесення змін до наказу командира військової частини від 29.04.2018, стосовно виплати грошової компенсації замість речового майна також не має (а.с. 14). Запропоновано отримати речове майно в натуральному вигляді.

У зв'язку із не погодженням позивача з такою відмовою відповідача, він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок №178).

Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (абзац перший п.2 Порядку №178).

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку №178).

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.05.2016 за №768/28898 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178.

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Порядком №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року ДДЗ та ПМР надає до ЦУРЗ.

ЦУРЗ відповідно до наданих цін ДДЗ та ПМР складає довідник цін, який доводиться до військових частин і установ для проведення розрахунків виплати грошової компенсації.

Оплата вартості пошиття предметів обмундирування та взуття, а також виплата грошової компенсації здійснюються за рахунок відповідних статей кошторису Міністерства оборони.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що військовослужбовці, які звільнилися в запас, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Абзацом третім п.242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, позивач, як військовослужбовець, звільнений з військової служби за станом здоров'я, на час підписання наказу про звільнення, мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав у період проходження військової служби.

З матеріалів справи видно, що на звернення позивача йому була видана довідка про вартість речового майна, що належить йому до видачі від 11.10.2018 №141, згідно з якою сума грошової компенсації за таке майно становить 71354,34 грн (а.с. 12).

Враховуючи зазначене, позивач має законне право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна при звільненні з військової служби, оскільки така вимога відповідає нормам встановленим пунктами 2 та 3 Порядку №178 і він подав за місцем військової служби відповідну заяву, що передбачена пунктом 4 вказаного Порядку.

Позивач своєю вимогою від 01.11.2018 висловив бажання щодо отримання грошової компенсації за неотримане ним під час військової служби речове майно.

Факт невидачі речового майна, його номенклатура, вартість доведені під час розгляду справи і ніким не оспорюється. Тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив йому в отриманні грошової компенсації за неотримане позивачем під час військової служби речове майно.

Стосовно вимог позивача у частині внесення змін до наказу командира Військової частини А0409 (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017, суд вважає їх безпідставними, оскільки вказаний наказ вже був реалізований, час на його оскарження а саме шестимісячний строк позивачем було пропущено - тому вносити зміни для захисту прав позивача, на думку суду, є недоцільно. Даного військовослужбовця звільнено з військової служби 29.04.2017, з ним проведено розрахунок, ознайомлено та вручено усі необхідні документи, у тому числі і витяг з наказу командира Військової частини А0409 (по стройовій частині) №107 від 29.04.2017, в якому зазначено усі здійснені грошові виплати ОСОБА_3

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено неправомірність вимог позивача у адміністративній справі.

Позивач надав суду довідку про неотримане речове майно від 11.10.2018, а 24.10.2018 звернувся із заявою на виплату грошової компенсації замість речового майна.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача неправомірними щодо грошової компенсації за неотримане позивачем під час військової служби речове майно та стягнути з Військової частини А0409 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за неотримане речове майно у розмірі 71354,34 грн. В іншій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Військової частини А0409 (вул. Леваневського, 2, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11703. РНОКПП/ЄДРПОУ: 07962707) про визнання дій неправомірними, зобов'язання внести зміни у наказ та провести виплату нарахованої компенсації замість речового майна - задовольнити частково.

Визнати дії Військової частини А0409 щодо невиплати ОСОБА_3 компенсації за невикористане речове майно неправомірними.

Зобов'язати Військову частину А0409 провести у повному обсязі виплату нарахованої ОСОБА_3 грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі згідно норм забезпечення за час військової служби, у сумі 71354,34 грн згідно з довідкою за №141 від 11.10.2018.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 18 березня 2019 року.

Головуючий суддя Єфіменко Ольга Володимирівна