Ухвала суду № 80502607, 18.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2143/19

Провадження № 2/185/2251/19

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

18 березня 2019 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О, ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання права власності на спадкове майно –

В С Т А Н О В И В :

12.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Одночасно позовна заява містить клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Вивчивши подану заяву та долучені документи, прихожу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вказано ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача, який міститься в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 175, позовна заява повинна містить ціну позову, яка визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна (п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Згідно наданого позивачем ОСОБА_3 про незалежну оцінку, ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_2 становить 202 400грн. Однак, позивач просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири, зазначаючи при цьому ціну позову 200 000 грн.

Таким чином, позивачу слід уточнити ціну позову.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI зі змінами, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості вчасно у передбачені законом строки сплатити судовий збір за подання позовної заяви, то відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору при подачі позовної заяви та на підставі ст.. 136 ЦПК України в задоволені заяви про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначеного позовна заява не містить.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37936856, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206004032, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також, у порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України надані копії письмових доказів належним чином не засвідчені.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню буз руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду уточненого позову, із вказанням обставин на які суд вказує у цій ухвалі.

Керуючись ст. 185 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Cуддя: В. О. Головін