Рішення № 80502385, 05.03.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 214/3437/18

Провадження № 2/177/136/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 березня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягувати щомісяця з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31.05.2018 та до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є бабусею малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Мати дітей, є її донькою, після смерті якої онучки проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач по справі є батьком її онучок. Він не працює, зловживає алкогольними напоями, наркотичними речовинами, веде аморальний спосіб життя, матеріально дітей не утримує, ніякої участі у вихованні донечок не приймає, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Також, батько не спілкується з донечками жодним чином, що необхідно для нормального самоусвідомлення дітей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти.

Малолітні діти на теперішній час повністю знаходяться на утриманні позивача, та саме вона займається їх вихованням. Позивач намагається максимально забезпечувати всі потреби дітей, займатися вихованням дівчаток, проявляє турботу про фізичний та духовний розвиток, купує їм одяг, взуття, інші необхідні речі, докладає всіх зусиль, щоб онучки отримували відповідне для їх віку та потреб харчування.

Натомість відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а саме не піклується про їх фізичний, духовний та культурний розвиток, про підготовку донечок до самостійного життя. Крім того, не надає матеріальної допомоги, якої потребують діти. Зокрема, відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, не приймає участі в житті дітей та є поганим взірцем для донечок, у зв'язку із чим, позивач вимушена звернутися до суду за захистом прав малолітніх дітей.

Присутня в судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, та заперечував обставини викладені позивачем в позовній заяві, в задоволені позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 101).

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що від фактичних шлюбних відносин у ОСОБА_5 та відповідача по справі ОСОБА_4 народилися діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчать копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12) та серії НОМЕР_3 (а.с. 13) та повні витяги з актових записів про народження дітей (а.с. 73-78).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати дітей та донька позивача ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_5 малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати разом з бабусею за місцем її реєстрації, про що свідчать довідка «НоваКом» № 33 від 12.02.2018 (а.с.17) та акт від 12.02.2018, складений мешканцями буд.АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до довідок (а.с.15,16) та характеристики, наданої директором КЗОШ № 34 (а.с. 20), ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є учнями 4-го класу КЗОШ № 34, виховуються бабусею ОСОБА_1 Батько з сім'єю не проживає, до школи за три роки не приходив, з класним керівником навіть в телефонному режимі не спілкується.

Згідно ст.157 СК України, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Стаття ст.164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, одна з яких, передбачена п.2 ч.1 цієї статті - це ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Законодавство України, а саме Сімейний кодекс України в ст. 150, визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов'язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування про неї.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до діючого СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони зокрема ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 зазначеної статті). Таким чином, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини.

Ухилення від виконання батьками обов'язків по вихованню дитини це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особи мають реальну можливість виконати обов'язки, але не вчиняють відповідних дій.

Відповідно до висновку наданого Виконавчим комітетом Саксаганської районної у місті ради № 10/36-5084 від 07.12.2018 (а.с.66-67), відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, не працює, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей (а.с.92). Більш ніж за рік, після смерті матері дітей, відповідач не вжив жодних заходів для повернення на виховання собі доньок.

Відповідач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 164-10 КУпАП.

06.12.2017 ОСОБА_2, на ім'я начальника служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради надав письмову заяву про те, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, оскільки не працює, не має доходу та змоги утримувати дітей (а.с.43).

Крім того, Службою у справах дітей з'ясовано думку дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, щодо позбавлення їх батька батьківських прав. Дівчатка не бажають мешкати спільно з батьком, вважають його жорстоким, оскільки пам'ятають як він бив маму за її життя, діти бачили батька, який робив собі уколи у гаражі, скаржаться на те, що батько не цікавиться їх життям та захопленнями, неодноразово забирав кишенькові гроші, а у ОСОБА_3 забрав мобільний телефон та не повернув (а.с. 64, 65).

В судовому засіданні в присутності соціального педагога та психолога малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявили бажання проживати з бабусею.

На підставі викладеного Виконком Саксаганської районної у місті ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітніх доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до листа КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» № 8674 від 28.11.2018 (а.с. 62), ОСОБА_2 знаходився під наглядом лікаря-нарколога з квітня 2014 року з діагнозом психічно-поведінкові розлади, внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Знятий з під нагляду в квітні 2017 року через відсутність відомостей.

Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що вказані дії відповідача, свідчать про те, що останній ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Суд також бере до уваги висновок органу опіки та піклування Виконкому Саксаганської районної у місті ради, тобто органу, який безпосередньо займається проблемами виховання дітей, згідно з яким цей орган, з урахуванням думки самих дітей, вважає доцільним та необхідним позбавити відповідача батьківських прав відносно його доньок.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь неї аліментів на утриманні дітей, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної позовної вимоги, оскільки рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2015 (а.с. 88), з відповідача вже стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зазначені обставини також підтверджуються розрахунком заборгованості по аліментам (а.с.92), наданим Саксаганським відділом державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Відповідно до вимоги ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 704,80 гривень (а.с.1).

Керуючись статтями 150, 157, 164, 166, 167 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141,142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого: АДРЕСА_2, батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складений 13.03.2019.

Суддя: