Ухвала суду № 80501939, 13.03.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/779/19

Провадження № 1-кс/0203/104/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши клопотання старшого слідчого ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ткаченка Д.В., про накладення арешту на майно, заявлене у рамках кримінального провадження №32019041650000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України,

в с т а н о в и в:

27 лютого 2019 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором, про накладення арешту на майно, заявлене у рамках кримінального провадження № 32019041650000008.

В судове засідання слідчий не з'явивився, про місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином, проте 11 березня 2019 року від слідчого надійшла заява, з якої вбачається, що останній прохає залишити клопотання про накладення арешту на майно, заявлене у рамках кримінального провадження № 32019041650000008 - без розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, вважає його таким, що підлягає залишенню без розгляду.

За змістом ст. ст. 131, 170 КПК, арешт майна є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження, завданням якого є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 94 КПК, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи, те, що слідчий звернувся з клопотанням про залишення клопотання без розгляду, можна стверджувати, що останній більше не вбачає підстави такого арешту, а також те, що у разі накладення арешту на майно не буде виконано завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

Враховуючи наведені положення кримінального процесуального законодавства та дослідивши матеріали поданого клопотання, суд доходить висновку, про необхідність залишення клопотання слідчого без розгляду.

Керуючись ст. 94, 131, 132, 170, 369-372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ткаченка Д.В., про накладення арешту на майно, заявлене у рамках кримінального провадження №32019041650000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, залишити без розгляду.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.О. Католікян