Постанова № 80499364, 18.02.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8999/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,

секретарів с/з Семків Х.І., Грицак Е.В., Лань М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

за участю представника позивача адвоката Прімєрової Н.Г.,

в с т а н о в и в :

12.11.2018 адвокат Н.Г.Прімєрова звернулася до суду в інтересах ОСОБА_4 з адміністративною позовною заявою до Львівської митниці ДФС України та просить суд визнати протиправною і скасувати постанову № 5891/20900/18 від 23.10.2018 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо порушення митних правил.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальник УПМП та MB Скромним Я.І. винесено постанову про порушення митних правил №5891/20900/18 від 23.10.2018 року стосовно нього та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Із даною постановою не погоджується та вважає її незаконною та протиправною, оскільки ОСОБА_4 не ввозив на митну територію України транспортний засіб марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_3 чи будь-який інший транспортний засіб, не мав такого наміру, не був присутній під час оформлення документів про ввезення вищезазначеного автомобіля на територію України в режимі «транзит», не підписував жодних документів, не знав та не міг знати про те, що йому належить протягом десяти днів вивезти за межі митної території України вищезазначений транспортний засіб. Також зазначає, що ОСОБА_4 не міг переміщувати транспортний засіб через митний кордон та керувати ним, оскільки він ніколи не отримував посвідчення водія, а відтак він не міг бути водієм даного транспортного засобу. Також позивач зазначає, що станом на момент розгляду даної справи, позивач перебував за межами України, оскільки 24.09.2018р. виїхав у приватну поїздку до Республіки Польща, але, за час його відсутності з 24.09.2018р. за місцем його реєстрації і проживання в АДРЕСА_1, жодних повідомлень від відповідача не надходило. Відповідачем, навіть, не було надано можливості позивачу реалізувати свої права, надані йому ст. 498 МК України, зокрема, користуватися юридичною допомогою захисника, та забезпечити участь свого представника. Позивач звертає увагу на те, що станом на момент винесення відповідачем постанови в справі про порушення митних правил № 5891/20900/18 від 23.10.2018р., строк для накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, минув. З урахуванням наведених обставин, просить позов задовольнити та скасувати постанову про порушення ним митних правил.

26.12.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Постанову № 5891/20900/18 від 23.10.2018 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України вважає законною.

Ухвалою від 05.12.2018 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

Представник позивача-адвокат Н.Г.Прімєрова, яка діє на підставі ордера серії ЛВ №067394 на надання правової допомоги від 05.11.2018 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Допитаний в судовому засіданні позивач ОСОБА_4 як свідок зазначив, що 23.06.2018 року перетинав кордон України у транспортному засобі марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_3 в якості пасажира. Перебувати за кермом даного автомобіля він не зміг, оскільки немає посвідчення водія. Зазначив, що кордон перетинав разом з громадянином ОСОБА_8 і тільки проїхав прикордонну зону, а на митну територію Угорщини не заїзжджали.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання як свідка позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України, усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Згідно Постанови, винесеної заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скромним Я.І., в справі про порушення митних правил №5891/20900/18 від 23.10.2018, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. На громадянина України ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8 500грн за те, що він перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, що перебу- вають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб

Зокрема у постанові зазначено, що 24 вересня 2018 року о 02 год. 23 хв. громадянин України ОСОБА_4 слідував у приватну поїздку з України до Республіки Польща через м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС транспортним засобом марки «Neoplan», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_4, смугою руху «червоний коридор».

У ході здійснення митних формальностей стосовно зазначеного автомобіля, відповідно до інформації, що міститься в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» та єдиній автоматизованій системі (ЄАІС) Держмитслужби України було встановлено, що позивач 23.06.2017 року о 16:57 у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_3 смугою руху «зелений коридор» у митному режимі «транзит» з метою особистого користування.

Згідно даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) станом на 24.09.2018 вказаний транспортний засіб з митної території України громадянином ОСОБА_4 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений.

Статтею 95 МК України встановлено строки транзитних перевезень. Відповідно до ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, згідно із положеннями до ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, з метою транзиту через митну територію України без їх письмового декларування, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Згідно із вимогами п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставлені у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 цього Кодексу. Відповідно до ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 3 ст.470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Так, статтею 489 Митного Кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту даної статті випливає, що, у постанові повинно бути обґрунтовано і вмотивовано юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов'язана з повним, всебічним і об'єктивним дослідженням обставин справи, правильним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Згідно ст.498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право давати письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, а також може заявляти клопотання про складання протоколу та розгляд справи, в разі відмови від пояснень або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол.

При цьому, органом уповноваженим на розгляд справи позивача було проігноровано право особи надати під час розгляду справи пояснення з приводу складеного протоколу про порушення митних правил та надати з цього приводу відповідні докази. При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 не прибув на розгляд справи з поважних причин, зокрема тому, що перебував за кордоном, що підтверджується копією закордонного паспорта. Також суд звертає увагу на те, що згідно письмових пояснень ОСОБА_4, останній повідомляв відповідача про те, що машина Skoda Octavia, яка була зареєстрована на нього при перетині кордону, була помилково зареєстрована на нього. Він не перебував на місці водія на момент перетину кордону і не має водійських прав. Заявляє, що машину оформили на нього шахрайським способом /а.с.55/.

З наданої позивачем ОСОБА_4 копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.39,40) вбачається, що такий виданий 14.02.2017 року та у ньому мається два штампи: перший на виїзд з України 24.09.18 та інший на вїзд в Україну 24.11.18. Отже, відстні обєктивні дані, які б підтверджували перетин кордон позивачем ОСОБА_4 23.06.17, як зазначено в оскаржуваній постанові.

Наведена обставина ставить під сумнів справедливість провадження про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, оскільки під час розгляду справи митним органом не взято до уваги пояснення ОСОБА_4 від 24.08.2018, не з'ясовано ступеня його вини, наявність чи відсутність умислу на вчинення даного правопорушення, не з'ясовано, хто перебував із позивачем у вказаному транспортному засобі, хто саме керував ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів , показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

За таких обставин, суд вважає, що мотиви наведені у відзиві представником відповідача на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, не є достатніми, оскільки зміст наданих митним органом документів свідчить про неповноту при дослідженні обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Разом з тим, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із поважних причин, що підтверджується матеріалам справи, а тому суд вважає за необхідне такий поновити.

Керуючись ст. ст. 241-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову № 5891/20900/18 від 23.10.2018 року заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України і провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а особою, яка не була у судовому засіданні - з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення складений 22.02.2019.

Суддя П. С. Невойт