Ухвала суду № 80496639, 15.03.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7891/18

Провадження № 1-кс/265/941/19

У Х В А Л А

15 березня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Гноєвой С.С., за участю секретаря Федорової А.С., прокурора Бєлкіна Ю.Г., розглянувши клопотання захисника Звєздіна Андрія Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіон» про скасування арешту, -

В С Т А Н О В И В:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання захисника Звєздіна Андрія Костянтиновича який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіон» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного 27 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018050000000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 05 жовтня 2018 року за клопотанням прокурора накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти у видатковій частині, які знаходяться на рахунках ТОВ «Гравіон» код ЄДРПОУ 41643455 відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вулиця Андріївська,4), №2600747379 - українська гривня, в рамках розслідування кримінального провадження № 32018050000000008 від 27.03.2018 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі та фіктивного підприємництва службовими особами ТОВ «КМ Групп» (ЄДРПОУ 38894519) та службовими особами інших підприємств, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України. Накладення арешту сторона обвинувачення обґрунтовувала тим, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32018050000000008 від 27.03.2018 року невстановлені слідством особи за попередньою змовою, протягом 2016-2018 років діючи на території Донецької, Харківської, Київської, Луганської, одеської областей, створили та придбали низку суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у тому числі ТОВ «Гравіон». Також орган досудового розслідування в своєму клопотанні посилався на докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, які використовувались з метою прикриття незаконної діяльності, а саме зазначалось що ТОВ «Гравіон» не має будь яких виробничих потужностей, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності, офісних та складських приміщень. В ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 05 жовтня 2018 року відсутні будь-які мотиви для прийняття вказаного рішення про арешт майна, оскільки вивченням останньої виявлено відсутність будь-яких посилань на фактичні докази отримані органом досудового розслідування щодо протиправних дій ТОВ «Гравіон». Станом на лютий 2019 року керівництвом ТОВ «Гравіон» не надавались будь які пояснення, не викликались на допит та не допитувались, не було пред'явлено підозру, у тому числі не встановлена сума матеріальних збитків та як наслідок не заявлявся цивільний позов. У зв'язку із наведеним, звертав увагу на те, що у зв'язку із накладенням арешту на майно, а саме на грошові кошти у видатковій частині, які знаходяться на рахунках ТОВ «Гравіон» відкритих у ПАТ «ПУМБ», підприємство позбавлено можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виплачувати заробітну плату співробітникам, розраховуватись з постачальниками, що несе за собою додаткові збитки та втрату ділової репутації компанії. На підставі викладеного просив суд скасувати накладення арешту на рахунки ТОВ «Гравіон» відкритих у ПАТ «ПУМБ» №2600747379 - українська гривня, по справі №265/7891/18 від 05 жовтня 2018 року.

Захисник - адвокат Звєздін А.К., який діє в інтересах ТОВ «Гравіон» в судове засідання не прибув, надав заяву з проханням розглянути клопотання за його відсутності, підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Прокурор Бєлкін Ю.Г. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у скасуванні арешту, посилаючись на те, що досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням триває і накладення арешту було застосовано слідчим суддею з метою його збереження, виключення його відчуження, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування.

Вислухавши прокурора, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання про арешт майна, виходячи за наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 05 жовтня 2018 року за клопотанням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області Бурназова В.Ф. накладено арешт на грошові кошти у видатковій частині, які знаходяться на рахунках ТОВ «Гравіон» код ЄДРПОУ 41643455 відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вулиця Андріївська,4), №2600747379 - українська гривня, в рамках розслідування кримінального провадження № 32018050000000008 від 27.03.2018 року.

В обґрунтування вказаного клопотання про арешт майна прокурор посилався на необхідність накладення арешту на грошові кошти які знаходяться у безпосередньому володінні зацікавлених осіб, які можуть бути причетні до прикриття незаконної діяльності з метою збереження речових доказів або застосування можливої конфіскації майна, тобто на його думку, існувала реальна загроза списання грошових коштів з рахунків, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вказане відповідає критеріям, передбаченим ст.. 98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом.

Як на підставу при накладенні 05 жовтня 2018 року арешту на грошові кошти у видатковій частині, які знаходяться на рахунках ТОВ «Гравіон» відкритих у ПАТ «ПУМБ», слідчий суддя посилався на ст.170-173 КПК України, а саме на мету збереження речових доказів, зважаючи на існування постанови старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області Верби О.А. про визнання грошових коштів речовими доказами від 28.09.2018 року, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею, постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області Верби О.А. від 28.09.2018 року про визнання грошових коштів речовими доказами від 28.09.2018 року, грошові кошти, які знаходяться у безпосередньому володінні зацікавлених осіб і які належать визначеним підприємствам, визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Враховуючи вищевикладені норми права слідчий суддя дійшов висновку, що звертаючись з клопотанням про скасування арешту майна, захисником не взято до уваги, що арешт майна накладався в зв'язку з тим, що майно, відносно якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження, є за постановою слідчого, яка не скасована, речовим доказом в межах кримінального провадження за № 32018050000000008 від 27.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, а тому з метою його збереження, виключення його відчуження, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Отже, захисником Звєздіним А.К. не доведено, що на час розгляду клопотання відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначено майно, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженню триває, а також не доведено, що у зв'язку із накладенням арешту підприємство позбавлено можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, виплачувати заробітну плату ті інше.

На підставі викладеного, з метою подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 309, 372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Звєздіна Андрія Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіон» про скасування арешту, а саме арешту рахунків ТОВ «Гравіон» код ЄДРПОУ 41643455 відкритих у ПАТ «ПУМБ» №2600747379 - українська гривня, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 05 жовтня 2018 року - відмовити.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Гноєвой С.С.